Ухвала суду № 139074425, 17.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4878/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чепи М.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Левицького А.О.,

представника відповідача Рокицького І.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укравто Закарпаття», третя особа: Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, про захист прав споживача, визнання умов договору недійсними, визнання гарантійного ремонту незавершеним, усунення недоліку або заміни автомобіля на аналогічний належної якості, стягнення неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Укравто Закарпаття», третя особа: Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, про захист прав споживача, визнання умов договору недійсними, визнання гарантійного ремонту незавершеним, усунення недоліку або заміни автомобіля на аналогічний належної якості, стягнення неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження.

31.07.2026 представник відповідача подав заяву про виклик експерта, у якому клопотав викликати старшого судового експерта сектору інженерно-транспортних досліджень відділу інженерно-транспортних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Маргіту Василя Івановича для надання роз`яснень висновку експертного дослідження № ЕД-19/107-26/19-ІТ від 16.01.2026 і надання відповідей на питання суду та учасників справи.

Клопотання мотивоване тим, що до позовної заяви у даній справі було додано копію висновка експертного дослідження № ЕД-19/107-26/19-ІТ від 16.01.2026, зробленого експертами Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (ЗНДЕКЦ МВС України), яким обґрунтовуються позовні вимоги.

Зазначений висновок виконано старшим судовим експертом сектору інженерно-транспортних досліджень відділу інженерно-транспортних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Маргітою Василем Івановичем, до якого у відповідача є багато запитань.

Обґрунтовуючи нормативно подану заяву, представник відповідача покликається на положення ч. 4 ст. 72 та ч. 5 ст. 102 ЦПК України.

З метою, аби суд та учасники справи мали нагоду поставити старшому судовому експерту Маргіті Василю Івановичу питання та заслухати роз`яснення експерта стосовно проведених досліджень та їх результатів, представник відповідача вбачає необхідність у виклику зазначеного судового експерта до суду для участі у судовому засіданні.

У підготовчому засіданні представники відповідача заяву підтримали.

Позивач у підготовчому засіданні заперечив щодо задоволення заяви про виклик експерта, обґрунтувавши свою позицію у письмових запереченнях. Зокрема, позивач не заперечив проти з`ясування судом усіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, однак вважає заяву відповідача такою, що на цей момент не містить достатнього та належного обґрунтування необхідності виклику експерта, а її задоволення без урахування сукупності доказів у справі може призвести до фактичного зміщення предмета доказування.

Позивач зазначає, що сам факт існування у відповідача «багатьох запитань» до експерта не є достатнім обґрунтуванням необхідності його виклику. Відповідач у своїй заяві фактично обмежився зазначенням, що до експерта у нього є «багато запитань». Однак цивільний процес не передбачає автоматичного виклику експерта лише тому, що одна зі сторін бажає поставити йому додаткові запитання. Частина п`ята статті 102 ЦПК України передбачає право суду за заявою учасника справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. Тобто процесуальна можливість такого виклику існує. Але ця норма не означає, що саме бажання сторони поставити експерту будь-яку кількість запитань автоматично породжує обов`язок суду викликати експерта. Навпаки, питання про доцільність такого виклику має вирішуватися судом з урахуванням конкретного змісту висновку, характеру поставлених експерту питань, повноти дослідження, наявності інших доказів та того, чи дійсно існує необхідність в отриманні усних пояснень. Позивач зазначає, що відповідач не вказує у своїй заяві конкретних обставин, які неможливо встановити шляхом оцінки самого письмового висновку. Не зазначає він і конкретних суперечностей у висновку, які потребували б негайного усного роз`яснення експерта. Не наведено також конкретних положень висновку, які є незрозумілими настільки, що без особистої явки експерта суд позбавлений можливості їх оцінити. Фактично аргументація відповідача зводиться до одного: «до експерта є багато запитань». Проте кількість запитань сама по собі не є процесуальною підставою для виклику експерта.

Крім того, позивач вважає, що відповідач фактично намагається поставити під сумнів висновок експерта не через його зміст, а через власну незгоду з його результатами. Особливо важливим є те, що висновок експертного дослідження № ЕД-19/107 26/19-ІТ від 16.01.2026 є лише одним із доказів у справі. Закон прямо передбачає, що висновок експерта не має для суду наперед установленої сили та підлягає оцінці разом з іншими доказами. Тому відповідач має право висловлювати свої заперечення щодо такого висновку.

На думку позивача, якщо відповідач вважає, що висновок експертного дослідження є неправильним, неповним або суперечливим, він має обґрунтувати це конкретними доводами. На цей момент у справі існує достатня кількість документів, які дозволяють суду поставити перед сторонами конкретні питання щодо технічного стану автомобіля. Лише після їх дослідження може виникнути питання про необхідність додаткового з`ясування конкретних положень експертного висновку. Таким чином, позивач вважає заяву відповідача передчасною. Відповідач не навів конкретних положень експертного висновку № ЕД-19/107 26/19-ІТ від 16.01.2026, які є незрозумілими та потребують обов`язкового усного роз`яснення. Не зазначено, які саме питання не можуть бути вирішені судом шляхом оцінки письмового висновку. Позивач вважає, що спочатку суд має дослідити усі докази та оцінити їх у сукупності з висновком експерта, а вже після цього, якщо суд дійде висновку про існування конкретної необхідності у додаткових роз`ясненнях, вирішити питання про виклик експерта. Саме такий порядок забезпечить повне, всебічне та об`єктивне дослідження доказів і не дозволить жодній зі сторін перетворити процесуальний механізм виклику експерта на спосіб фактичного розширення предмета вже проведеного експертного дослідження.

За положеннями частини першої статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до частин першої, другої, пункту 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами частин першої, другої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд

Що стосується заяви позивача про виклик експерта суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 102 ЦПК України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про виклик старшого судового експерта сектору інженерно-транспортних досліджень Закарпатського НДЕКЦ МВС України Маргіти Василя Івановича є передчасною.

Керуючись ст. 72, 102, 110 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про виклик для надання роз`яснень щодо висновку експертного дослідження та надання відповідей на питання суду, інших учасників справи, старшого судового експерта сектору інженерно-транспортних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Маргіти Василя Івановича.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складення повної ухвали 19 серпня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик