Рішення № 139074185, 18.08.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1075/26

Провадження № 2/697/856/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

18 серпня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Колісник Л.О.,

за участю секретаря судових засідань Румини М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів Черкаської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 04.12.2023 між ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» та АТ «Фармак» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» № 191001/4100/0000215 від 04.12.2023. Відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб FIAT, д.н.з. НОМЕР_1 .

24.03.2024 о 15 год 30 хв, в м. Одеса вул. Тираспольське шосе, 22/8 сталася ДТП за участю ТЗ DAF д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та ТЗ FIAT, д.н.з. НОМЕР_1 .

Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб FIAT, д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 132139,10 грн. Розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлюваного ремонту автомобіля FIAT, д.н.з. НОМЕР_1 , перераховано на СТО ТОВ «Форвард-Авто» згідно рахунку № 0000004149.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в АТ «СГ «ТАС».

16.05.2024 АТ «СГ «ТАС» здійснено виплату на користь ПрАТ «СК «Уніка» - 116797,76 грн.

Зважаючи на те, що отриманої грошової суми страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування завданих збитків у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка трапилася 24.03.2024, то позивач вимушений звернутися з цим позовом до відповідача.

Отже, різниця між заявленим розміром страхового відшкодування, який був виплачений позивачем страхувальнику та розміром страхового відшкодування, отриманим від ПАТ «СК «УНІКА» становить 15341,34 грн = (132139,10 грн. розмір страхового відшкодування, сплаченого ПрАТ «СК «УНІКА» - 116797,76 грн сума страхового відшкодування АТ «СГ «ТАС»).

Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Отже, розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь страхової компанії «Уніка» складає 15341,34 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Уніка» збитки в сумі 15341,34 грн., судовий збір та витрати на професійну правову допомогу.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито позовне провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на веб-порталі «Судова влада України».

Справу вирішено за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а позивач не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

04.12.2023 між ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» та АТ «Фармак» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» № 191001/4100/0000215 від 04.12.2023 (а.с.14-15).

Відповідно до переліку транспортних засобів Страхувальника до Договору добровільного страхування № 191001/4100/0000215 від 04.12.2023 транспортний засіб FIAT, д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано (а.с.15-25).

Відповідно до заяви № 17768674635 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО № 191001/4100/0000215/368 24.03.2024 сталася ДТП за участю тз DAF д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та ТЗ FIAT, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (а.с.12).

Судом встановлено, що відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 24.04.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, постанова набрала законної сили 07.05.2024 (а.с.46-48).

На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог ЗУ «Про страхування» ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 132139,10 грн. (а.с.10).

Відповідно до рахунку на оплату 0000004149 від 12.04.2024 наданий ТОВ «Форвард-авто» сума ремонту тз FIAT Tiro, д.н.з. НОМЕР_1 становить 132139,10 грн (а.с.26).

Відповідно до платіжної інструкції № 158324 від 24.04.2024 ПрАТ «СК «Уніка» сплатила ТОВ «Форвард-авто» страхове відшкодування в сумі 132139,10 грн (а.с.11).

Відповідно до платіжної інструкції № 412457 від 16.05.2024 АТ «СГ «ТАС» перерахував ПрАТ «СК «Уніка» 116797,76 грн. страх. відш. по Дог № ЕР219441165 від 15.02.2024, т/з Fiat Tiro, д/н НОМЕР_1 , регресний платіж по справі № 35590, з ПДВ (а.с.50).

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із ч.1 та п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ч.1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

За вимогами ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Отже, закон містить вказівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За положенням статті 979 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Відповідно до положень статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також, ст.108 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до п.50 ч.1 ст.1 Закону України «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зроблено висновок, що згідно зі статтями 993 ЦК України та 27ЗУ «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Отже, відносини між позивачем та відповідачем регулюються правилами ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди в порядку суброгації.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Верховний Суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року, справа № 686/17155/15-ц, вказав, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Так, з установлених судом обставин справи убачається, що 16.05.2024 АТ «СГ «ТАС» здійснила страхове відшкодування на користь ПрАТ «СК «Уніка» в сумі 116797,76 грн. згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.

Таким чином, відповідач як винуватець ДТП, зобов`язаний відшкодувати позивачеві різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у розмірі 15341,34 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ «СК «УНІКА» підлягають задоволенню у повному обсязі та з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «УНІКА» підлягає до стягнення різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у розмірі 15341,34 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У позасудовому порядку питання про відшкодування шкоди в порядку суброгації між сторонами вирішено не було, у зв`язку з чим наявне оспорене право позивача на відшкодування шкоди в порядку суброгації, за захистом якого він змушений був звернутися до суду.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 15341,34 грн. є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачем, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позов підлягає до повного задоволення з відповідача на користь позивача належить стягнути 3328,00 грн. сплаченого судового збору та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-266, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 15341,34 (п`ятнадцять тисяч триста сорок одна гривня 34 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 3328,00 (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок) грн судового збору та 5000,00 (п`ять тисяч грн. 00 копійок) грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», місцезнаходження за адресою: вул. О.Теліги, 6-В, корп.4, м. Київ8, ЄДРПОУ 20033533.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л . О . Колісник