Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/6309/26
Провадження № 2/638/6823/26
РІШЕННЯ
Іменем України
18 серпня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Смирнова В.А.,
за участю секретаря судового засідання Євженко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до держави України в особі Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: Харківське районне управління №3 Головного управління поліції в Харківській області про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави України в особі Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, відповідно до якого просить: стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 у справі № 520/2207/23 було задоволено його позов до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та зобов`язано останнє скласти і направити до ГУ ПФУ в Харківській області нові довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2021, 2022 та 2023 років для проведення перерахунку пенсії. Позивач вказував, що відповідні довідки були складені та направлені до ГУ ПФУ в Харківській області, однак останнє відмовилося здійснити перерахунок його пенсії, у зв`язку із чим він дійшов висновку про можливу наявність у діях посадових осіб пенсійного органу ознак кримінальних правопорушень. 15.08.2023 позивач звернувся до ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області із заявою в порядку ст. 214 КПК України, відомості за якою до ЄРДР внесені не були. У подальшому ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.08.2024 уповноважену особу ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області було зобов`язано внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. 19.09.2024 до ЄРДР внесено відомості за № 12024221200001943 та розпочато досудове розслідування, здійснення якого було доручено слідчій ОСОБА_2 . Позивач стверджував, що протягом тривалого часу досудове розслідування фактично не здійснювалося, про його хід він належним чином не повідомлявся, у зв`язку із чим був змушений неодноразово звертатися до слідчої з клопотаннями, а також оскаржувати її бездіяльність до слідчого судді. Зокрема, позивач посилався на те, що 04.12.2024 звертався до суду із заявою про встановлення слідчій строку для проведення слідчих дій; 07.04.2025 звертався до слідчої із клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а у зв`язку з відсутністю відповіді оскаржив її бездіяльність. Ухвалою слідчого судді від 21.04.2025 відповідну скаргу було частково задоволено та зобов`язано слідчу повідомити позивача про результати розгляду його клопотання. Постанову слідчої про відмову в задоволенні клопотання надалі було скасовано ухвалою слідчого судді від 30.04.2025. Позивач також зазначав, що після повторного звернення до слідчої 07.05.2025 та ненадання відповіді знову звернувся до суду, за результатами чого ухвалою від 02.06.2025 слідчу було зобов`язано розглянути його клопотання у встановлений законом строк та спосіб проведення слідчих дій. У подальшому, 15.09.2025 та 25.11.2025 позивач повторно звертався до слідчої з клопотаннями, які, за його твердженням, належним чином не розглядалися, що зумовило чергові звернення до слідчого судді. Ухвалами від 29.09.2025 та 08.12.2025 його скарги було задоволено та зобов`язано слідчу розглянути відповідні клопотання та повідомити позивача про прийняті рішення. Позивач зазначав, що лише після його звернення до Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова із заявою щодо дій самої слідчої він отримав можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. У лютому 2026 року після прибуття до ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області він ознайомився з матеріалами досудового розслідування. За результатами ознайомлення позивач, за його твердженням, встановив, що за період з 19.09.2024 до середини лютого 2026 року слідчою було проведено лише одну слідчу дію - допит однієї посадової особи ГУ ПФУ в Харківській області. При цьому позивач зазначав, що його власний допит був проведений лише після того, як він особисто прибув до слідчої для ознайомлення з матеріалами провадження. Крім того, позивач посилався на те, що за його клопотанням було призначено судово-економічну експертизу для визначення розміру завданої йому, на його думку, протиправною бездіяльністю посадових осіб пенсійного органу матеріальної шкоди. Водночас експерт повернув матеріали у зв`язку з ненаданням слідчою витребуваних додаткових матеріалів та відповідей на поставлені питання. За твердженням позивача, необхідні запити до банківської установи слідчою, прокуратурою чи судом взагалі не направлялися. У зв`язку із зазначеним позивач вважав, що з 19.09.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221200001943 проводиться неналежним чином та з порушенням розумних строків, а слідчою і прокурорами не забезпечено належного, повного та своєчасного проведення необхідних процесуальних і слідчих дій. На переконання позивача, тривалість досудового розслідування та необхідність неодноразово звертатися до слідчої, прокуратури й суду з клопотаннями та скаргами з метою спонукання органу досудового розслідування до вчинення процесуальних дій свідчать про незаконну бездіяльність органів державної влади. Позивач зазначав, що така бездіяльність, надмірна тривалість кримінального провадження та необхідність постійного захисту своїх прав спричинили йому психологічне напруження, розчарування, нервозність та душевні страждання, порушили звичайний спосіб його життя та вимагали додаткових зусиль для відновлення порушених прав. При визначенні характеру та глибини моральних страждань позивач також посилався на свій похилий вік, наявність інвалідності внаслідок війни ІІ групи та те, що він є колишнім працівником правоохоронних органів. Посилаючись на положення статей 23, 1167, 1174 ЦК України, статті 56 Конституції України, норми КПК України, практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, позивач вважав наявними правові підстави для відшкодування за рахунок держави моральної шкоди, завданої йому незаконною бездіяльністю посадових осіб органів державної влади та надмірною тривалістю досудового розслідування. Розмір заподіяної моральної шкоди позивач, виходячи з характеру та тривалості порушення його прав, глибини душевних страждань, необхідності докладати додаткових зусиль для їх захисту, а також вимог розумності та справедливості, визначив у сумі 5 000 грн, яку просив стягнути на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 31 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
28.04.2026 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких додатково зазначив, що підставою заявленого позову є протиправна, на його переконання, бездіяльність органу досудового розслідування та прокуратури під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024221200001943. Позивач наголошував, що протягом більш ніж півтора року досудового розслідування прокурорами як процесуальними керівниками не надавалися слідчій вказівки щодо проведення необхідних слідчих чи оперативно-розшукових дій, не встановлювалися строки їх проведення та не здійснювалася перевірка виконання таких дій. За твердженням позивача, за вказаний період фактично було проведено лише допит одного свідка, тоді як інших необхідних дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення, проведено не було. Позивач вважав, що кримінальне провадження не є складним, оскільки для з`ясування його обставин, на його думку, достатньо допитати відповідних посадових осіб ГУ ПФУ в Харківській області, які працювали в пенсійному органі та відмовили у здійсненні перерахунку пенсії, а також провести призначену судово-економічну експертизу для визначення розміру заподіяної йому матеріальної шкоди, чого до часу подання пояснень здійснено не було. Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо поняття протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, позивач стверджував, що невчинення слідчим та прокурорами необхідних і реально можливих процесуальних дій протягом тривалого часу свідчить саме про їх протиправну бездіяльність. Крім того, позивач зазначив, що належним відповідачем у справі є Держава Україна в особі Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, оскільки, на його думку, саме бездіяльністю органу прокуратури та органу досудового розслідування йому заподіяно моральну шкоду. При цьому участь Державної казначейської служби України або її територіального органу в такій категорії спорів позивач вважав необов`язковою, посилаючись на відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду. Також позивач наголошував, що надмірна тривалість кримінального провадження сама по собі здатна спричинити моральні страждання, зокрема психологічне напруження, невизначеність спірних правовідносин, необхідність неодноразового звернення до органів досудового розслідування та неможливість здійснювати звичайну повсякденну діяльність. На думку позивача, наявні у справі докази підтверджують, що тривалість кримінального провадження поза розумним строком, неодноразові звернення до органів досудового розслідування та суду, а також необхідність докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав спричинили йому моральні страждання, що є підставою для відшкодування заявленої моральної шкоди. Позивач також заперечував проти покладення саме на нього обов`язку додаткового доказування факту моральної шкоди, посилаючись на практику Верховного Суду та ЄСПЛ, відповідно до якої у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної органами державної влади, надмірна тривалість провадження може створювати презумпцію спричинення моральної шкоди. Окремо позивач зазначив, що присуджені йому рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/2207/23 кошти, право на отримання яких, на його думку, порушено пенсійним органом, є його майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а його законне та порушене право на захист цього майнового інтересу в межах досудового розслідування належним чином не забезпечується. З огляду на викладене позивач наполягав на обґрунтованості заявлених позовних вимог та просив суд при вирішенні спору врахувати наведені ним правові висновки Верховного Суду і практику Європейського суду з прав людини.
Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином. Будь яких клопотань до суду не надходило. Відзиву на позов не надав.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином. Будь яких клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача та наявні докази у їх сукупності, суд доходить таких висновків.
З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається наступна інформація.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 у справі 520/2207/23 Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Північно- Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції ( м. Харків, вул. Нетіченська 14, 61010); Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яка полягає у не складанні та не направленні до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку із підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021,2022,2023 років. Зобов`язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір мого грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальне звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії з 01.02.2021, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у розмірі 2270 грн. Зобов`язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір мого грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04,1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08,2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальне звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії з 01.02.2022, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у розмірі 2481 грн. Зобов`язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір мого грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХН «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальне звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії з 01.02.2023, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.08.2024 (справа №638/15162/24, н/п №1-кс/638/2790/24) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено. Зобов`язано уповноважену особу Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області внести у встановленому порядку до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 15.08.2024 року та розпочати досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.2024 (справа №638/23210/24, н/п №1-кс/638/3800/24) відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12024332200001943 від 19.09.2024 року за ч. 2 ст. 382 КК України про встановлення строку та проведення слідчих та процесуальних дій.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.04.2025 (справа №638/23210/24, н/п №1-кс/638/1261/25) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшої слідчої СВ Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області Крістіни Губенко щодо не розгляду клопотання від 07 квітня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024221200001943 від 19 вересня 2024 року задоволено частково. Постановлено повідомити належним чином ОСОБА_1 про результати розгляду клопотання від 07 квітня 2025 року та про прийняте рішення, а саме, направити постанову у встановлений КПК України строк та спосіб відповідно до вимог частини другої статті 220 КПК України. У задоволенні іншої частини відмовлено.
В ухвалі слідчого судді від 21.04.2025 судом встановлено, що в провадженні СВ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 12024221200001943 від 19 вересня 2024 року. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює старша слідча ОСОБА_2 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 30.04.2025 (справа №638/23210/24, н/п №1-кс/638/1365/25) скаргу ОСОБА_1 на постанову старшої слідчої Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області Крістіни Губенко щодо відмови в задоволенні клопотання від 07 квітня 2025 року задоволено. Постанову старшої слідчої Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області Крістіни Губенко щодо відмови в задоволенні клопотання від 07 квітня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024221200001943 від 19 вересня 2024 року скасовано.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 02.06.2025 (справа №638/23210/24, н/п №1-кс/638/1564/25) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, а саме у не розгляді клопотання про проведення слідчих дій від 07.05.2025 року у належний спосіб в рамках кримінального провадження №12024221200001943 - задоволено. Зобов`язано слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області у кримінальному проваджені №12024221200001943 розглянути клопотання ОСОБА_1 від 07.05.2025 року у встановлений законом строк та спосіб про проведення слідчих дій.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 29.09.2025 (справа №638/23210/24, н/п №1-кс/638/2504/25) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшої слідчої СВ Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області Крістіни Губенко щодо не розгляду клопотання від 15 вересня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024221200001943 від 19 вересня 2024 року задоволено. Зобов`язано старшу слідчу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області Крістіну Губенко розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15 вересня 2025 року відповідно до вимог статті 220 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 08.12.2025 (справа №638/23210/24, н/п №1-кс/638/2961/25) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшої слідчої СВ Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області Крістіни Губенко щодо не розгляду клопотання від 15 вересня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024221200001943 від 25 листопада 2025 року задоволено. Зобов`язано старшу слідчу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області Крістіну Губенко розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25 листопада 2025 року відповідно до вимог статті 220 КПК України. Постановлено повідомити належним чином ОСОБА_1 про результати розгляду клопотання від 25 листопада 2025 року та про прийняте рішення, а саме, направити постанову у встановлений КПК України строк та спосіб відповідно до вимог частини другої статті 220 КПК України.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За змістом частин першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Таким чином, для покладення на державу обов`язку з відшкодування моральної шкоди встановленню підлягають, зокрема, факт неправомірного рішення, дії чи бездіяльності відповідного державного органу або його посадової особи, наявність моральної шкоди та причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і заподіяною шкодою.
Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами статей 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на надмірну тривалість та неефективність досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024221200001943, відомості про яке внесені до ЄРДР 19.09.2024, а також на неналежне здійснення прокурорами процесуального керівництва цим досудовим розслідуванням. Позивач зазначає, що протягом більш ніж півтора року слідчою фактично проведено лише одну слідчу дію допит однієї посадової особи ГУ ПФУ в Харківській області, а його допит відбувся лише після особистого прибуття до слідчої для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Також позивач стверджує про не направлення необхідних запитів, ненадання експерту додаткових матеріалів, не проведення інших необхідних слідчих та процесуальних дій, відсутність належного процесуального керівництва з боку прокурорів та ненадання ними відповідних вказівок слідчій. На підтвердження протиправної бездіяльності позивач також посилається на неодноразове звернення до слідчих суддів зі скаргами на бездіяльність слідчої та постановлення судових рішень, якими відповідні скарги задовольнялися.
Із судових рішень, на які посилається позивач та відомості про які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, убачається, що позивач дійсно неодноразово звертався до слідчого судді з приводу не розгляду його клопотань у кримінальному провадженні, а відповідними ухвалами на слідчу покладався обов`язок розглянути клопотання позивача у порядку та строки, встановлені КПК України, повідомити його про результати їх розгляду; також судом скасовувалося окреме процесуальне рішення слідчої.
Отже, судові рішення, на які посилається позивач, підтверджують наявність окремих випадків недотримання органом досудового розслідування встановленого КПК України порядку розгляду клопотань позивача.
При цьому, установлення слідчим суддею окремих порушень процесуального порядку розгляду клопотань учасника кримінального провадження не є тотожним установленню факту надмірної тривалості та неефективності досудового розслідування в цілому та саме по собі не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди.
Суд звертає увагу, що предметом розгляду слідчим суддею під час здійснення судового контролю є конкретне рішення, дія чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора в межах відповідної скарги. Задоволення таких скарг саме по собі не встановлює всіх необхідних елементів цивільно-правової відповідальності держави за моральну шкоду.
Водночас жодних матеріалів кримінального провадження № 12024221200001943 позивачем до суду не надано (при цьому, позивач в позові вказав, що з такими ознайомлювався).
Також, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Однак, позивачем до суду не подавалося клопотання про витребування будь-яких доказів, зокрема, копій матеріалів кримінального провадження № 12024221200001943.
Так, матеріали справи не містять доказів, на підставі яких суд мав би можливість установити повний обсяг слідчих та інших процесуальних дій, фактично проведених у кримінальному провадженні з 19.09.2024, їх зміст, періодичність, результати, необхідність проведення інших процесуальних дій, причини тривалості досудового розслідування та обставини, які об`єктивно могли впливати на строки його здійснення.
Не надано суду й доказів на підтвердження тверджень позивача про те, що протягом зазначеного періоду слідчою проведено виключно допит однієї посадової особи; що прокурорами не надавалися слідчій будь-які процесуальні вказівки та не здійснювався контроль за їх виконанням; що необхідні запити до банківської установи не направлялися; що повернення матеріалів судово-економічної експертизи було зумовлено саме протиправною бездіяльністю слідчої; а також про інші конкретні обставини, якими позивач обґрунтовує загальну неефективність досудового розслідування.
Саме по собі посилання позивача на те, що для розслідування кримінального провадження достатньо було допитати певних посадових осіб ГУ ПФУ в Харківській області та провести судово-економічну експертизу, також не може бути достатньою підставою для висновку про неналежність досудового розслідування.
У свою чергу, суд при вирішенні спору про відшкодування шкоди не може на підставі виключно суб`єктивної оцінки потерпілого визначати, які саме слідчі дії та в які строки мали бути проведені. Сама лише календарна тривалість досудового розслідування також не свідчить безумовно про порушення розумного строку його проведення. Висновок щодо розумності строку має ґрунтуватися на оцінці конкретних обставин провадження, зокрема його складності, поведінки учасників, способу здійснення своїх повноважень органом досудового розслідування та прокурором, обсягу необхідних процесуальних дій та інших обставин, які могли впливати на тривалість провадження.
За відсутності матеріалів кримінального провадження або інших доказів, які дозволяли б установити зазначені обставини, сам факт того, що досудове розслідування триває з 19.09. 2024, не є достатнім для висновку про його надмірну тривалість та неефективність саме внаслідок протиправної бездіяльності органів державної влади.
Суд також ураховує доводи позивача щодо презумпції заподіяння моральної шкоди у випадку надмірної тривалості провадження.
Дійсно, у практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду визнається, що надмірна тривалість провадження за певних обставин може сама по собі спричиняти особі стан невизначеності, психологічне напруження та інші негативні переживання, а доведення моральної шкоди не в усіх випадках вимагає надання медичних документів, висновків психолога чи інших спеціальних доказів.
Разом із тим наведений підхід не означає, що будь-яка тривалість кримінального провадження автоматично створює безумовну підставу для стягнення з держави моральної шкоди. Передумовою застосування відповідного підходу є встановлення судом факту надмірної тривалості або іншого істотного порушення з боку державних органів. У цій справі належних та достатніх доказів, які б давали можливість дійти такого висновку щодо досудового розслідування в цілому, позивачем не надано.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 607/11835/22 не спростовує зазначених висновків суду, оскільки питання про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди вирішується з урахуванням конкретних фактичних обставин кожної справи та сукупності наданих сторонами доказів.
Позивач пов`язує заявлені моральні страждання саме з тривалим та, за його твердженням, фактично бездіяльним досудовим розслідуванням. Отже, насамперед доказуванню підлягали обставини, які давали б суду можливість установити таку надмірну тривалість та неефективність розслідування і причинний зв`язок між установленими порушеннями та заявленою моральною шкодою.
Окремі підтверджені ухвалами слідчих суддів випадки несвоєчасного розгляду клопотань позивача за відсутності інших доказів не дають суду достатніх підстав для висновку, що саме ці порушення за своїм характером, тривалістю та наслідками спричинили позивачу моральні страждання такого ступеня, які породжують право на грошову компенсацію за рахунок держави.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами сукупності юридичних фактів, необхідних для покладення на державу обов`язку з відшкодування моральної шкоди, а саме протиправної бездіяльності органів державної влади в обсязі, на який він посилається як на підставу позову, надмірної тривалості та неефективності досудового розслідування в цілому, наявності моральної шкоди внаслідок саме такої поведінки державних органів та відповідного причинно-наслідкового зв`язку.
З огляду на викладене правові підстави для стягнення на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи, приписи ч. 6 ст. 141 ЦПК України та те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а у задоволені позову відмовлено судові витрати у виді судового збору компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 76, 77, 82, 89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до держави України в особі Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: Харківське районне управління №3 Головного управління поліції в Харківській області про стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Шевченківська окружна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02910108, адреса: м. Харків, вул. Вартових Неба, буд. 55А.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо пердмету позову на стороні відповідача: Харківське районне управління №3 Головного управління поліції в Харківській області,код ЄДРПОУ: 40108599, м. Харків, вул. В.Пасічника, буд. 103.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя В.А.Смирнов
Судове рішення № 139073898, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 18.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/6309/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: