Рішення № 139073481, 18.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1764/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАФРОСТ до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАФРОСТ до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100430/2026/000003/1 від 15.01.2026 р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів і просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав позивач, у всіх наданих ним документах всі числові значення зазначені однаково та немає жодних невідповідностей та розбіжностей між ними. Крім того, як вказав позивач, у всіх наданих до митного оформлення документах стоїть одна і та сама вартість товару і оплату проведено також за ціною, визначеною сторонами контракту та зазначеною в інвойсі та інших документах та відповідач не довів які саме документи містять розбіжності та ознаки підробки. Позивач вказав, що відповідач не мав право витребовувати додаткові документи у позивача щодо підтвердження митної вартості товару, адже відповідно до норм діючого законодавства України, додатково витребовуються документи якщо неможливо встановити числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару. Також, як зазначив позивач, відповідач, не мав право відмовляти в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, посилаючись на обставину, що позивачем на вимогу органу доходів і зборів не було надано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та відмовляючи позивачу у прийнятті митної декларації та митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, та складаючи картку відмови у прийнятті митної декларації, відповідач допустив чисельні порушення вимог чинного законодавства.

16.02.2026 до суду від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову товариства. Так, відповідач, посилаючись на зміст рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100430/2026/000003/1 від 15.01.2026 наголосив, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена та відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо було підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

19.02.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що між Комерційним товариством «Adelir Estonia OU» та ТОВ «Аквафрост» був укладений контракт 17/01/25-3, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, зазначений в Інвойсі до цього контракту, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість (п.1.1. Контракту).

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію (МД) № 26UA100430400228U2 від 15.01.2026.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 26UA100430400228U2 від 15.01.2026 позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

Київською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100430/2026/000003/1 від 15.01.2026 р.

Так, було встановленні наступні розбіжності по митній декларації та наданим разом із декларацію документами:

1) пунктами 3.2.12 та 6.2 договору на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях від 28.08.2024 № 28/08/2024 передбачено подання документів, що підтверджують факт надання послуг з перевезення: акту виконаних робіт, видаткових накладних. Вказані документи до митного оформлення не надано;

2) пунктом 7.1 договору транспортного експедирування від 29.11.2023 № 6 визначено термін його дії до 29.11.2025. Проте, заявку на перевезення вантажу було подано 09.01.2026, також, згідно з даними, які містяться у гр. 4 CMR від 13.01.2026 № 2601 товар було завантажено на транспортний засіб 13.01.2026. Отже, перевезення вантажу відбулося після закінчення терміну дії договору;

3) відповідно до супровідного документу T1 (Dispatch note model T1) від 13.01.2026 № 26LTLUA000001968K0 місцем розвантаження зазначене Одеса, Україна, проте згідно даних, які містяться у документах про транспортні витрати, а саме: рахунку-фактурі про надання транспортних послуг від 15.01.2026 № 6, в довідці про транспортні витрати від 15.01.2026 № 15.01.2026 та заявці на перевезення від 09.01.2026 № 3 місцем доставки вантажу є місто Київ (Україна);

4) відповідно до пункту 1.3 контракту від 17.01.2025 № 17/01/25-3 Постачальник повинен надати Покупцю якісний сертифікат виробника, який до митної декларації не наданий;

5) до митного оформлення не надано декларацію країни відправлення та її переклад (за наявності).

Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Київської митницею встановлено, що надані декларантом документи містять вищевказані розбіжності.

Разом з тим, як встановлено судом, між Комерційним товариством «Adelir Estonia OU» та ТОВ «Аквафрост» був укладений контракт № 17/01/25-3, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, зазначений в Інвойсі до цього контракту, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість (п.1.1. Контракту).

Щодо посилання відповідача на відсутність акту виконаних робіт, видаткових накладних на підтвердження факту надання послуг з перевезення товару, суд враховує, що як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивачем до митного органу в підтвердження розміру транспортних витрат було надано: автотранспортна накладна ( від 13.01.2026; рахунок фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору від 15.01.2026; довідка, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.01.2026; договір перевезення товару №28/08/2024 від 28.08.2024; заявка на перевезення товару №3 від 09.01.2026

Враховуючи викладене та те, що вказані документи містять інформацію про вартість перевезення товару за весь маршрут, а Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, суд приходить до висновку, що надані декларантом документи, в тому числі довідка про транспортні витрати, є належним доказом розміру витрат на перевезення.

Щодо посилання митного органу на те, що перевезення вантажу відбулося після закінчення терміну дії договору, суд зазначає, що послуги перевезення які надавав ФОП ОСОБА_1 ТОВ «АКВАФРОСТ» регулюються договором на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях від 28.08.2024 № 28/08/2024, на підставі якого складено супровідні та підтверджуючі вартість перевезення документи.

У зв`язку із викладеним, твердження відповідача про те, що перевезення відбулось по договору, який не має юридичної сили є безпідставними.

Щодо посилання митного органу на те, що в документах містяться різниці в місті прибуття товару та на ненадання сертифікату якості, суд зазначає, що зазначене не впливає на визначення митної вартості товару, з огляду на наданні до митного органу документи.

В той же час, щодо посилання митного органу на те, що до митного оформлення не надано декларацію країни відправлення та її переклад, суд наголошує, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути самостійної підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, яка підтверджується поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами.

Тобто, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п..п.2,4 ч.2 ст.55 МКУ.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому, відповідач посилається в рішенні на іншу МД не зазначаючи особливостей щодо товару, виробника, умов поставки.

Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19).

В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Київської митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA100430/2026/000003/1 від 15.01.2026 р.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Київської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 4636,06 грн., з урахуванням ціни позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАФРОСТ задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100430/2026/000003/1 від 15.01.2026 р, прийняте Київською митницею.

Стягнути з Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555, бульв. Гавела Вацлава, б.8а, м.Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАФРОСТ (код ЄДРПОУ 33798852, вул. Центральна 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ) судовий збір у розмірі 4636,06 грн (чотири тисячі шістсот тридцять шість гривень шість копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра