Рішення № 139073403, 17.08.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6211/26

Провадження № 2/750/3234/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Кузнєцової О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в особі представника Хлопкової Марії Сергіївни (далі - ТОВ «Юніт Капітал», Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , Відповідач), в якому просило стягнути з останньої на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 00-10144493 від 31.12.2024 в розмірі 10 364 грн 80 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 7150 гривень; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 3214 грн 80 коп. Крім того, позивач просив суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Позивач в позові посилається на те, що 31.12.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.

ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт первісного кредитора та ознайомився з актуальною редакцією Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ». Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалася на сайті Кредитодавця, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись наказами Сайту, тобто вказала свої персональні ідентифікаційні дані.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 23743.

На виконання умов Кредитного договору, 31.12.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "Платежі Онлайн" на платіжну картку № НОМЕР_1 (далі - Платіжна картка).

18.09.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал (далі - Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору Факторингу 1 перехід від Первинного кредитора до Фактора Прав Вимоги до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргів та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників- підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відповідно до Реєстру Боржників та є невід`ємною частиною цього Договору.

Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників за Договором Факторингу 1 до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 10 364 грн 80 коп. (без врахування штрафних санкцій). Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 1.

Також, на підтвердження переходу права вимоги за Реєстром Боржників до Договору Факторингу 1, Позивач долучає платіжну інструкцію, що свідчить про сплату ціни продажу за вищезазначеним Реєстром та виконання ТОВ «Юніт Капітал своїх обов`язків за Договором Факторингу 1.

Оскільки, Відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором 00-10144493 від 31.12.2024 не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з відповідача заборгованість у заявленому розмірі.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи та без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України. Крім того, ухвалою витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) наступну інформацію: -

чи випускалася на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) банківська картка (маска картки) № НОМЕР_1 ; якщо так, то інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок (маска картки) № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за період з 31.12.2024 до 05.01.2025 у сумі 6000 грн. та в разі підтвердження переказу таких коштів виписку по рахунку (інший документ), що підтверджує дану інформацію; чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком (маска картки) № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 ; повний номер рахунку (маска картки) № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , на який зараховано кошти. Витребувані докази надійшли до суду 25.06.2025 та приєднані до матеріалів суду.

У встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Встановлено, що 31.12.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.

Відповідач підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 23743. На банківську картку Відповідача було зараховано грошові кошти в сумі 6000 грн, що підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на запит суду.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами першою, другою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За вказаних обставин, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, не повернула отримані грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 354 грн 80 коп, з яких: заборгованість по кредиту - 7150 гривень; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 3214 грн 80 коп.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткової угоди до даного договору від 21.01.2026, Акту прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги.

Згідно із копією акту прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року вартість послуг, наданих Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (боржник ОСОБА_1 ) становить 7000 грн.

Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд знаходить підстави для їх стягнення, однак у сумі 3000 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 43541163) заборгованість за договором кредитної лінії №00-10144493 від 31 грудня 2024 року в сумі 10 364 грн 80 коп. (десять тисяч триста шістдесят чотири грн 12 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2662 грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ольга КУЗНЄЦОВА