Ухвала суду № 139073218, 17.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5180/26 2-з/335/54/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., розглянув заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову, на виконання якої 27.05.2026 року від представника позивача надійшла заява, якою недоліки, визначені в ухвалі суду від 19.05.2026 року були усунуті.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

14.08.2026 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої представник просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на: квартиру, загальною площею 62.86 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вказаної заяви, представник зазначає наступне. В провадженні Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа №335/5180/26 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 509 992 грн. 91 коп., з яких : 118 763 грн. 33 коп. - 3% річних; 391 229 грн. 58 коп. - інфляційні втрати. Позовні вимоги виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № ML 202/003/2008 від 16.01.2008 р. Факт існування та розмір основного грошового зобов`язання відповідача встановлені рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2014 року у справі №335/450/14-ц, яким було задоволено вимоги кредитора про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Апеляційного суду Запорізької обл. від 07.05.2021 року рішення суду першої інстанції було змінено в частині розміру пені. Таким чином, обов`язок відповідача щодо виконання грошового зобов`язання підтверджений судовими рішеннями, які набрали законної сили. 14.05.2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу та договір відступлення права вимоги, відповідно до яких до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором № ML-202/003/2008 від 16.01.2008 року. Правонаступництво ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підтверджено ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2024 р. у справі №335/450/14-ц. Право ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» як кредитора виникло внаслідок набуття прав вимоги за відповідним кредитним договором та підтверджене ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2024 року у справі № 335/450/14-ц. Відповідач протягом тривалого часу не виконує своїх грошових зобов`язань, незважаючи на наявність судового рішення, яким встановлено його обов`язок щодо погашення заборгованості. Станом на дату звернення із заявою про забезпечення позову заборгованість, яка є підставою для заявлених у цій справі вимог, відповідачем не погашена. За таких обставин існує обґрунтована необхідність у збереженні існуючого майнового стану відповідача до вирішення спору по суті. Згідно інформаційної довідки №489603944 від 11.08.2026 р., ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , належить на праві власності нерухоме, а саме: квартира, загальною площею 62.86 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач просить застосувати захід забезпечення позову щодо конкретно визначеного об`єкта нерухомого майна, який належить відповідачу та вже є предметом іпотеки на користь самого позивача. Такий захід є безпосередньо пов`язаним із предметом спору, оскільки дозволяє зберегти майновий стан відповідача та забезпечити реальну можливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Застосування такого заходу має виключно забезпечувальний характер та спрямоване на недопущення відчуження майна, зміни його правового статусу або вчинення інших реєстраційних дій, які можуть ускладнити виконання майбутнього рішення суду. Застосування арешту також не перешкоджає користуванню нерухомим майном за його цільовим призначенням, а лише встановлює тимчасове обмеження щодо його відчуження та вчинення відповідних реєстраційних дій. Враховуючи тривале невиконання відповідачем грошового зобов`язання, наявність судового рішення про стягнення заборгованості, наявність у відповідача нерухомого майна, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача і виконання майбутнього рішення суду. Заявлений захід є співмірним із позовними вимогами, оскільки спрямований виключно на забезпечення можливості виконання рішення суду в межах заявлених вимог у розмірі 509 992,91 грн. У зв`язку з чим, представник просить суд задовольнити вказану заяву.

Перевіривши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача. Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст.ст.156,158 ЦПК України).

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Забезпечення позову має бути співмірним із заявленими вимогами, тобто за своїм характером та наслідками не повинно перевищувати потреби, що випливають з позову, і бути адекватним до можливих наслідків невиконання рішення суду. Суд враховує співвідношення прав позивача з наслідками вжиття заходів для відповідача, щоб уникнути необґрунтованого обмеження прав сторін у справі.

Суд звертає увагу на те, що вартість майна, про арешт якого просить позивач для забезпечення позову, має бути співмірним сумі заборгованості, але не обов`язково точно дорівнювати їй, а лише забезпечувати можливість покриття потенційних збитків позивача. Суд розглядає співмірність, уникнення ускладнення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог позивача, не обтяжуючи відповідача надмірним арештом.

Відповідно до поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову, предметом спору між позивачем та відповідачем є стягнення інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 509 992 грн. 91 коп.

Так, відповідно до вимог заяви про забезпечення позову, позивач просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме на: квартиру, загальною площею 62.86 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стороною позивача не зазначено, зокрема, ціну (вартість) цього майна, що позбавляє суд перевірити дотримання позивачем правил щодо співмірності заявлених заходів забезпечення позову позовним вимогам (вартості заборгованості).

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.

Як вбачається із поданої заяви, доводи позивача зводяться до того, що забезпечення позову потрібно для перешкоджання реальній загрозі неправомірного вчинення відповідачем відносно його майна будь-яких правочинів щодо його відчуження, що свідчитиме про неможливість та утруднення виконання рішення.

Сам факт звернення з позовом до суду не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Проте, обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів особи у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання в майбутньому рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Однак, суду не надано доказів того, що існують реальні ризики того, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Більш того, позивачем не надано й доказів того, що відповідач має фінансову спроможність виконати покладені зобов`язання, однак умисно їх не виконує.

Системний аналіз положень статей 149, 153 ЦПК України вказує на те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише в разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, непропорційного втручання у господарські права юридичної особи.

Таким чином, проаналізувавши зміст заяви, поданої позивачем, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки, на переконання суду, вжиття запропонованих представником позивача заходів забезпечення позову шляхом арешту на нерухоме майно відповідача, а саме квартири, в межах суми позову, без інформації щодо ціни такого майна, буде невиправданим втручанням у право власності, тобто, у право особи на мирне володіння своїм майном, яке захищене статтею 1 Протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що позивачем не доведено співмірності заявлених заходів забезпечення позову позовним вимогам, а також не доведено суду той факт, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, слід відмовити у забезпеченні позову.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 149-150, 153, 259-261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя І.В. Новасардова