Рішення № 139072467, 18.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5496/26

Провадження №: 2-а/755/435/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд постанову від 03 квітня 2026 року серії ЕНА № 6961660 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 03 квітня 2026 року о 22:05 інспектором 1 взводу 1 роти 4 бат. полк - 2 Управління патрульної поліції Кривдою Л.В. відносно ОСОБА_1 складено постанову про адміністративне правопорушення серії та номер ЕНА №6961660, в якій зазначено, що 03 квітня 2026 року 20:22:10, за адресою: м. Київ, вул. Олександра Кошиця, буд. 3-А водій керував транспортним засобом на якому встановлено задні покажчики поворотів червоного кольору, що не відповідає вимогам п.п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, чим порушив п. 31.1. ПДР - Технічний стан транспортного засобу та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів. Стаття - 121 ч. 1 КУпАП. Позивачем під час складання адміністративного протоколу (постанови) було надано пояснення, що транспортний засіб CADILLAC XT6, держаний номерний знак НОМЕР_1 , після ввезення з території США пройшов процедуру перевірки відповідності технічного стану згідно зі ст. 31 Закону України «Про дорожній рух». За результатами перевірки було видано сертифікат відповідності, на підставі якого транспортний засіб зареєстровано у встановленому законом порядку. Наявність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є належним підтвердженням відповідності його конструкції чинним нормам та стандартам України. Жодних змін у конструкцію транспортного засобу після проведення сертифікації та державної реєстрації не вносилось. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.014.7561-24, виданий 05 лютого 2024 року органом із сертифікації ТОВ «КСЦ-КОНКОРД». Останнім абзацом додатку на 2 сторінці сертифікату зазначено, встановлені пристрої освітлення та світлової сигналізації відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів. Позивач вважає, що інспекторами не було вжито належних заходів для об`єктивного підтвердження факту порушення вимог щодо кольору покажчиків повороту, а висновки про невідповідність технічного стану транспортного засобу були зроблені суб`єктивно: без дослідження технічної документації на автомобіль; без урахування заводських характеристик заводу-виробника; без застосування спеціальних технічних засобів (за необхідності), отже, об`єктивні підстави стверджувати про порушення позивачем Правил дорожнього руху відсутні. Відповідно, зупинка транспортного засобу та подальше винесення постанови є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Пізніше в ході з`ясування обставин, під час зупинки транспортного засобу інспектором Шпилюком Д. було ідентифіковано особу позивача за державним номерним знаком транспортного засобу та наданими документами, разом з тим, попри встановлення особи, представники поліції обмежили позивачу свободу пересування та висунули вимогу щодо проїзду до відділення поліції для повторного встановлення особи, оскільки фактичних підстав для затримання та примусового супроводження не було. У приміщенні управління поліції щодо позивача було здійснено заходи психологічного тиску та проведено поверхневу перевірку за відсутності законних підстав. Позивач вважає, що зазначені дії порушують принципи законності та пропорційності діяльності поліції.. Вищезазначені процесуальні порушення підтверджують упередженість суб`єкта владних повноважень та є підставою для визнання його дій протиправними. Позивач звертає увагу, що в оскаржуваній постанові не зазначено, який саме підпункт пункту 31.4.3. ПДР України порушено, а приймаючи оскаржувану постанову, відповідач не підтвердив, не зазначив та не надав доказів того, що зазначений у постанові автомобіль був переобладнаний чим порушує державний стандарт чи Закон України «Про дорожній рух», отже, оскільки є всі підстави вважати, що покажчики повороту червонного кольору були встановлені саме заводом виробником, при цьому, враховуючи, що зазначений транспортний засіб отримав реєстрацію в Україні та є сертифікованим, то є підстави стверджувати про те, що він пройшов державну перевірку та офіційно визнаний придатним до використання на автомобільних шляхах держави. Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення ПДР України, а сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2026 року відкрито провадження в справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В задоволенні клопотання про витребування доказів - відмовлено.

30 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником - Нестерович А.С., в якому відповідач просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі та зазначає, що твердження позивача, викладені у позові, не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що згідно оскаржуваної постанови 03.04.2026 о 20:22:10 Позивач, керував ТЗ CADILLAC XT6 д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. О.Кошиця, 3-А, на якому встановлено задні покажчики поворотів червоного кольору, що не відповідає вимогам п.п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, чим порушив п. 31.1 ПДР - Технічний стан ТЗ та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно статті ч. 1 ст. 121 КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення проводилася відеофіксація на службові боді-камери НК №472383, 476498, про що зазначено в п. 7 оскаржуваної постанови, відеозапис яких є безперечним доказом вчинення правопорушення, яким користувався Інспектор, приймаючи рішення по справі. Також інспекторами поліції був використаний автомобільний реєстратор з середини авто поліції, який вів відеозйомку події зупинки позивача та перевірки документів. Зі змісту відеозапису, долученого до даної справи, не вбачається будь-яких порушень інспектором Кривдою Л.В. вищезазначених нормативно-правових актів під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Переконливість, стриманість, нейтральність і вимогливість Інспектора не можуть бути кваліфіковані як грубість. Факт фіксування всього процесу притягнення позивача до адміністративної відповідальності спростовує неправомірність дій поліцейських. Будь-яких суперечностей між обставинами, зазначеними в оскаржуваній постанові та подією, зафіксованою працівників поліції відповідач не вбачає. Матеріали справи не спростовують факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, та не підтверджують відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Позивач під час розгляду справи не оскаржував того, що покажчики поворотів у нього червоні. Інспектором було здійснено дослідження та оцінка доказів, а саме усні пояснення позивача, факт порушення, ознайомивши позивача з його правами, Інспектор повідомив про прийняте по справі рішення про накладення штрафу на позивача та виніс постанову. З твердженнями позивача про те, що видача сертифікату відповідності підтверджує відповідність такого транспортного засобу вимогам технічних приписів на момент зупинки поліцією відповідач не погоджується, оскільки позивачем до матеріалів справи додано копію сертифікату відповідності, виданого ТОВ «КСЦ-КОНКОРД» щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу CADILLAC XT6 з VIN-кодом: НОМЕР_2 , при цьому дата видачі сертифікату 05 лютого 2024 року, а дата складання оскаржуваної постанови 03 квітня 2026 року, а тому він не може бути належним доказом в даній справі. Твердження позивача про відсутність змін у конструкцію транспортного засобу після проведення сертифікації та державної реєстрації не мають жодного відношення до даної справи, адже мова йде про недотримання ним національних стандартів саме на момент зупинки, а не в проміжок часу між проходженням сертифікації та поточним днем. Таким чином Інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відреагував на адміністративне правопорушення, провів розгляд справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, а тому оскаржувана постанова винесена в межах повноважень, в порядку та у спосіб визначений КУпАП з урахуванням обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

11 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник просила врахувати відповідь на відзив у справі № 755/5496/26, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. За доводами відповіді, сторона позивача вважає, що поведінка працівника поліції є передчасним проявом упередженого ставлення, вказує що відмова відповідача в перенесенні розгляду справи унеможливила реалізацію позивачем права на правничу допомогу.

18 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення, подані представником - Тарадай В.В., в яких відповідач просить долучити заперечення до справи №755/5496/26 та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В запереченнях зазначається, що обставини адміністративного затримання позивача не стосуються даної справи, а поліцейські при розгляді справи не перешкоджали реалізації права позивача на отримання правничої допомоги в телефонному режимі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст.55 Конституції України та ст. 6 КАС України.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст .23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (ч. 1 і 2 ст. 121-3).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідно до положень ст. 222 КУпАП відноситься до компетенції Національної поліції України, тобто постанову винесено уповноваженою особою.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ цієї Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, інспектор діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до законодавства.

Повноваження поліції мають чітко обмежуватися законом, захищатися державою від свавільного перешкоджання та водночас підлягати судовому контролю. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про Національну поліцію», діяльність поліції ґрунтується на верховенстві права з урахуванням практики ЄСПЛ та позицій Верховного Суду (ВС), які вимагають балансу між інтересами суспільства та правами особи.

Судом установлено, що 03 квітня 2026 року, о 20 годині 22 хвилини, в м. Києві по вул. Олександра Кошиця, буд. 3-А, інспектором 1 взводу 1 роти 4 батальйону полку 2 Управління патрульної поліції в місті Києві капітан поліції Кривдою Л.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6961660, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с.8 на звороті, 9).

Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, 03 квітня 2026 року, о 20 годині 22 хвилин, в м. Києві по вул. Олександра Кошиця, буд. 3-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом CADILLAC XT6, держаний номерний знак НОМЕР_1 , на якому встановлено задні покажчики поворотів червоного кольору, що не відповідає вимогам п.п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, чим порушив п. 31.1 ПДР - Технічний стан транспортного засобу та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП. До постанови додаються відео з нагрудних камер працівників поліції №472383, 476498.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з підпунктом д) пункту 2.3.ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Зі змісту постанови вбачається, що водій керував автомобілем, який не відповідає вимогам ДСТУ 3649:2010, а саме задні покажчики повороту були встановлені червоного кольору, що не відповідає вимогам експлуатації транспортного засобу.

З 01.01.2016 в Україні оцінка відповідності колісних транспортних здійснюється відповідно Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012, №521, зареєстрованим в Міністерством юстиції України від 14.09.2012 № 1586/21898, який запроваджує в Україні процедури допуску колісного транспортного засобу до експлуатації, адаптовані до законодавства ЄС і передбачені міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, зокрема Конвенцією про дорожній рух 1968 року та Женевською угодою 1958 року з доданими до неї аналогічними директивам ЄС.

ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» визначає обов`язкові технічні нормативи для автомобілів, автобусів та причепів в Україні. Цей стандарт використовується під час обов`язкового технічного контролю (ОТК) транспортних засобів.

Кількість, розташування, колір, тип і режим роботи світлових приладів визначаються державними і міжнародними стандартами та "Конвенцією про дорожній рух», якими визначено, що на кожному транспортному засобі повинні бути такі світлосигнальні прилади: фари дальнього і ближнього світла, покажчики поворотів, габаритні ліхтарі, сигнали гальмування, ліхтар заднього ходу, ліхтар освітлення номерного знака, світловідбивачі.

Відповідно до ДСТУ 3649-2010 п. 6.1.5. - передні та задні показчики поворотів повинні бути автожовтого кольору.

Згідно з п. 31.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: 31.4.3 Зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Згідно частин 1 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Позивач заперечує свою вину щодо порушення правил дорожнього руху, а оскаржувану постанову вважає такою, що підлягає скасуванню.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77).

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач не заперечує факт наявності на автомобілі, яким він керував, задніх покажчиків поворотів червоного кольору, однак, за його твердженнями, він не вчиняв інкримінованого йому порушення, так як автомобіль пройшов реєстрацію, жодних втручань у транспортних засіб не здійснювалося.

В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений статтею 251 КУпАП.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

При вивченні доданих до відзиву на позовну заяву відеозаписів вчиненого правопорушення з нагрудних камер працівників поліції та відео реєстратора зі службового автомобіля працівників поліції, встановлено, що позивач керував автомобілем, який має сигнали поворотів ззаду червоного кольору, що не заперечувалось також самим позивачем під час винесення оскаржуваної постанови, тобто факт невідповідності освітлювальних приладів на автомобілі під керуванням позивача положенням п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби» та вимогам п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, підтверджений належними доказами.

Позивач стверджував, що транспортний засіб CADILLAC XT6, держаний номерний знак НОМЕР_1 , яким він керував 03 квітня 2026 року при зупинці працівниками патрульної поліції, зареєстрований в Україні 05 лютого 2024 року, що свідчить про те, що такий транспортний засіб пройшов сертифікацію та було видано сертифікат відповідності індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.014.7561-24 від 05 лютого 2024 року (бланк серія КСЦ №172435), виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «КСЦ-КОНКОРД».

Відтак, позивач вважав, що оскільки автомобіль пройшов сертифікацію та отримав сертифікат відповідності всім нормам і стандартам України, то він має право користуватися і керувати автомобілем і відповідач не надав доказів того, що позивач самовільно виконав переобладнання транспортного засобу. При цьому позивач зазначив, що у відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оскільки відповідач не надав доказів на підтвердження того, що автомобіль був переобладнаний позивачем, постанову про притягнення позивача до відповідальності не можна вважати законною.

Разом із тим, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не надав суду доказів того, що автомобіль не піддавався переобладнанню після проведення сертифікації. Посилання на те, що такі докази повинен надати саме відповідач є некоректними, беручи до уваги, що законом не надано право поліції вилучати автомобіль (затримувати, обмежувати право користування автомобілем) в разі виявлення порушень положень п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби» та вимог п. 31.4.3 Правил дорожнього руху. Отримати інформацію про переобладнання автомобіля (або про відсутність такого переобладнання) можливо після надання транспортного засобу спеціалізованим підприємствам, установам, організаціям, зокрема, станціям технічного обслуговування, а для цього на певний час автомобіль має бути наданий для обстеження відповідним установам. Таким правом закон органи поліції не наділяє.

Відповідно до п. 1.3 наказу Міністерства інфраструктури України № 710 від 26.11.2012 року «Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки» для ідентифікації транспортного засобу, визначення вимог і методів для його перевірки застосовують такі нормативно-технічні документи:

1.3.1. Національні стандарти:

ДСТУ 3525-97 "Засоби транспортні дорожні. Маркування";

ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання";

ДСТУ 4276:2004 "Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями";

ДСТУ 4277:2004 "Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі";

ДСТУ 7013:2009 "Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги";

ДСТУ 7032:2009 "Колісні транспортні засоби. Автомобілі швидкої медичної допомоги та їхнє устатковання. Технічні вимоги та методи випробування (EN 1789:2007, MOD)";

ДСТУ ГОСТ ИСО 4100:2005 "Дорожній транспорт. Міжнародний ідентифікаційний код виробника деталей (WPMI-код) (ГОСТ ИСО 4100-2005, IDT)";

ДСТУ ГОСТ 30478:2006 "Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT)".

1.3.2. Міждержавні стандарти:

ГОСТ 5727-88 "Стекло безопасное для наземного транспорта. Общие технические условия" ("Скло безпечне для наземного транспорту. Загальні технічні умови");

ГОСТ 27578-87 "Газы углеводородные сжиженные для автомобильного транспорта. Технические условия" ("Гази вуглеводневі зріджені для автомобільного транспорту. Технічні умови").

1.3.3. Галузевий стандарт ГСТУ 60.2-00017584-011-2001 "Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпечності конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації".

За п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» кількість, колір та наявність ПЗС на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1.

Так, колір покажчиків переднього, бічного та заднього повороту має бути авто-жовтим.

Отже, факт адміністративного порушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП наявний та доведений, так як задні покажчиків повороту в червоному кольорі є порушенням вимог стандартів (ДСТУ 3649:2010).

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom», будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.

В справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підстави для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України, жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. В даному випадку, пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв`язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача. Однак суд не є засобом для сторін та не толерує зловживання правами.

Слід також звернути увагу, що посилання позивача на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не впливає на суть вчиненого правопорушення та не є підставою для задоволення позовних вимог.

Аналогічного висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд в постанові від 30.10.2017 року (справа № 761/4692/17).

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

З огляду на вказане, суд критично оцінює доводи позивача про те, що жодного переобладнання чи внесення змін в конструкцію автомобіля після сертифікації ним здійснено не було.

Також, суд звертає увагу на те, що питання правомірності сертифікації вказаного транспортного засобу не є предметом розгляду даної справи.

Проаналізувавши вищенаведені норми та обставини справи, суд зауважує, що наявність на момент проведення державної реєстрації транспортного засобу сертифіката відповідності конструкції і технічного стану не підтверджує відповідність конструкції та технічного стану вищевказаного автомобіля на момент винесення оскаржуваної постанови.

Наявність сертифіката відповідності ДСТУ жодним чином не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 року у справі № 308/17405/24.

Суд також наголошує на тому, що під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.121 КУпАП встановленню підлягає виключно факт використання водієм попереджувальних сигналів (задніх покажчиків повороту) та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів - п.п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010.

Враховуючи наведене, факт вчинення позивачем адміністративного порушення за ч. 1 ст.121 КУпАП наявний та доведений, оскільки користування позивачем автомобілем із покажчиком повороту червоного кольору є порушенням вимог стандартів (ДСТУ 3649:2010).

Такий факт підтверджується також відеозаписом з технічного приладу портативного службового планшету, на якому зафіксована наявність червоних покажчиків повороту на транспортному засобі, яким керував позивач.

Разом з тим, жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП, позивач суду не надав.

Таким чином, суд вважає, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та у інспектора були наявні правомірні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Отже, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6961660, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП, складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкцій, вина позивача у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень доведена належними, допустимими та достатніми доказами, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

У відповідності до положень ст. 139 КАС України суд відносить судові витрати за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 251, 258, 276, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про дорожній рух», Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспорті засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.12.2010 № 630, статтями 5, 19, 20, 46, 48 72, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано у десятиденний строк з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :