Ухвала суду № 139071971, 18.08.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/754/21

Провадження № 2/139/248/21

У Х В А Л А

(про залишення без руху)

18 серпня 2026 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої судді Тучинської Н.В.

з участю:

прокурора Коцулима Б.В.,

представника третьої особи Хомеренчук Ю.О.,

представників відповідачів ОСОБА_1 та адвоката Борусевича С.Й.,

секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці справу за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсними наказів та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками,

у с т а н о в и в:

Ухвалою судді від 28 вересня 2021 року (т. 2, а.с. 81) відкрито провадження у справі. З урахуванням заяви про зміну предмету позову (т. 3, а.с. 1-9), предметом позову є:

1)визнання недійсними восьми наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (сім - від 29.07.2019, один від 13.08.2019), якими затверджено проекти землеустрою та надано у власність громадянам вісім земельних ділянок площею по 2 га кожному на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району (зараз - Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району) Вінницької області для ведення особистого селянського господарства. Підставою для такої вимоги названо факт належності даних земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду;

2)усунення перешкод у здійсненні Мурованокуриловецькою селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 загальною площею 15,2127 га шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на неї за ОСОБА_2 з одночасним припиненням її права приватної власності на цю земельну ділянку та шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку в комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради. Підставою для таких позовних вимог названо: факт отримання ОСОБА_2 спірних земельних ділянок у власність на підставі договорів купівлі-продажу від осіб, які не мали права отримувати для ведення ОСГ та відчужувати земельні ділянки, що належать до земель природно-заповідного фонду, та об`єднання восьми земельних ділянок в одну.

У справі було проведено підготовчі дії та судовий розгляд, який включав заслуховування пояснень сторін, експертів, дослідження доказів, призначення додаткової судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи. Після отримання висновку експерта № КСЕ-19/102-25/25218 від 29 травня 2026 року (а.с. 135-164 в т. 9), ухвалою від 12 червня 2026 року було поновлено (а.с. 168-169 в т. 9).

Наразі справа перебуває на стадії судового розгляду.

14 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Борусевича С.Й. було отримано клопотання (а.с. 179-185 в т. 9) про залишення позовної заяви без руху із зобов`язанням Могилів-Подільської окружної прокуратури або Мурованокуриловецької селищної ради усунути недоліки позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області грошових коштів у розмірі 1 246 946 гривень як компенсації вартості спірного майна добросовісному набувачеві ОСОБА_2 . Позиція адвоката Борусевича С.Й. ґрунтується на внесенні Законом України № 4292-ІХ від 12.03.2025, який набрав чинності 09.04.2025, змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача. Зокрема, він вважає, що спір щодо земельної ділянки ОСОБА_2 в силу імперативної вимоги ч. 2 ст. 391 ЦК України підлягає вирішенню виключно на підставі статей 387 і 388 ЦК України (за правилами віндикаційного позову); прийняттям Закону № 4292-ІХ прямо встановлено обов`язковість застосування інституту віндикації та компенсації до усіх випадків відчуження майна органами влади; за змістом ч. 5 ст. 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві; зазначена норма захищає права добросовісного набувача в разі витребування в нього майна державним органом відповідно до ч. 2 ст. 391 ЦК України, яка має відсильний характер до ст. 388 ЦК України; повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування підпадає під визначені ст. 390 ЦК України умови обов`язкової компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві; у заявленому позові не наведено жодного доказу на підтвердження обізнаності ОСОБА_2 в тому, що придбані нею земельні ділянки були набуті продавцями у власність із порушенням закону; Законом № 4292-ІХ від 12.03.2025 частину 4 ст. 177 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»; при цьому, згідно з п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 4292-ІХ, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом. На ствердження найбільш імовірної ринкової вартості (1246946 гривень) спірної (об`єднаної) земельної ділянки, представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Борусевич С.Й. подав до суду Звіт № 05-26/08 ТОВ «ЕКСПЕРТ КОМПАНІ +» від 18.05.2026 про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 (міститься в матеріалах електронної справи), визначеної станом на дату подання заяви про зміну предмета позову - 27 жовтня 2021 року.

В цьому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Борусевич С.Й. підтримав своє клопотання з підстав, викладених у ньому.

Прокурор Могилів-Подільської окружної прокуратури Коцулим Богдан Вікторович заперечив проти задоволення клопотання про залишення позову без руху, посилаючись на таке: Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21, позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні. Цей позов поданий прокурором до ОСОБА_2 як до недобросовісного набувача, що вочевидь знала або, проявивши розумну обачність, мала б знати про незаконність набуття продавцями у приватну власність земельних ділянок, що об`єднані нею в земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 вказано, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону; у постановах Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 910/21329/17, від 03.02.2026 у справі № 911/2929/19 зазначено, що добросовісність набувача передбачає не лише звіряння відомостей про права на нерухоме майно з інформацією, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також розумну обачність набувача, яка має включати перевірку, виявлення та докладання інших зусиль для визначення наявності прав інших осіб стосовно нерухомого майна. Прокурор вважає, що ОСОБА_2 , проявивши розумну обачність, перед купівлею земельних ділянок мала можливість перевірити інформацію, чи не належить ця земля державі і чи може вона перебувати у приватній власності. За таких обставин прокурор наполягає, що позов до ОСОБА_2 заявлено як до недобросовісного набувача земельних ділянок (об`єднаної земельної ділянки); вирішення питання щодо добросовісності/недобросовісності відповідача у спірних правовідносинах має здійснюватися судом на стадії ухвалення рішення і він не вправі відхиляти ці твердження позивача ще на стадії розгляду справи і залишати позов без розгляду з огляду на невнесення прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду. При цьому, у випадку підтвердження в ході судового розгляду недобросовісності набувача, суд задовольняє позов без застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України, а у разі спростування відповідних доводів прокурора і встановлення обставин добросовісності, відмовляє у задоволенні позову, застосовуючи ч. 5 ст. 390 ЦК України.

Отже, оскільки прокурор стверджує про недобросовісність відповідача, вважає, що у цьому випадку положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» в частині умов та порядку компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна не застосовуються до спірних правовідносин.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації Хомеренчук Юлія Олександрівна підтримала позицію прокурора Коцулима Б.В. і просила відмовити в задоволенні клопотання про залишення позову без руху.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Римський Михайло Вячеславович, при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду, одночасно заявивши, що є сумнівним твердження прокурора про недобросовісність ОСОБА_2 як набувача спірної земельної ділянки та про те, що вона не проявила розумну обачність і не перевірила законність набуття продавцями земельних ділянок. Зокрема, всі доступні відкриті реєстри містили інформацію про право власності продавців на земельні ділянки, які уже ОСОБА_2 були об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472, там містилася інформація, що ці земельні ділянки належать до земель сільськогосподарського призначення, будь-яких обмежень щодо користування цими земельними ділянками такі реєстри не містили.

Вирішуючи клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Борусевича С.Й. про залишення позову без руху, суд прийшов до висновку про неможливість проведення подальшого розгляду справи, оскільки встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України.

Так, 24 вересня 2021 року до суду заявлено вимогу, в тому числі, про усунення перешкод у здійсненні Мурованокуриловецькою селищною радою Могилів-Подільського району Вінницької області права користування та розпорядження відчуженими земельними ділянками (з урахуванням уточненої позовної заяви земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472) шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на них ОСОБА_2 з одночасним припиненням приватної власності та шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельні ділянки у комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради.

Справа перебуває на стадії судового розгляду.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон № 4292-ІХ, яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.

Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (ч. 5 ст. 390 ЦК України в редакції Закону № 4292-IX).

У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (абзац другий ч. 4 ст. 177 ЦПК України в редакції Закону № 4292-IX).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму (абзац третій ч. 2 статті 185 ЦПК України в редакції Закону № 4292-IX).

У пункті 2 Розділу ІІ Закону № 4292-IX зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Так, Верховний Суд, зокрема у постановах від 12 листопада 2025 року в справі № 127/8274/24, від 14 січня 2026 року в справі № 354/160/25, від 21 січня 2026 року в справі № 354/409/25, від 28 січня 2026 року в справі № 922/2555/21, уже вказував, що:

-обов`язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення ч. 5 ст. 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги ч. 5 ст. 390 ЦК України не підлягають застосуванню;

-у випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення ч. 5 ст. 390 ЦК України не застосовуються;

-питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

У цій справі у позовній та в уточненій позовній заявах зазначено, що підставою для позовної вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 ОСОБА_2 та зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку у комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради є факт отримання нею спірних земельних ділянок у власність на підставі договорів купівлі-продажу від осіб, які не мали права отримувати для ведення ОСГ та відчужувати земельні ділянки, що належать до земель природно-заповідного фонду.

Тобто, матеріали справи (вони уже були досліджені судом 01 жовтня 2024 року) не містять вказівки чи доказів недобросовісної поведінки відповідача ОСОБА_2 під час укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок з їх первісними власниками.

Твердження прокурора в цьому судовому засіданні про недобросовісність відповідача ОСОБА_2 через те, що вона, проявивши розумну обачність, могла під час укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок встановити обставину, що продавці не мали права набувати у власність земельні ділянки природно-заповідного фонду та, відповідно, відчужувати їх, ніякими доказами не доведено. В той же час, подані разом з позовною заявою докази (Витяги з Державного земельного кадастру, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна) містили інформацію (саме вона була доступна відповідачу ОСОБА_2 як покупцю земельних ділянок на момент вчинення відповідних правочинів) про належність земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства», та про відсутність заборон на відчуження цих земель.

Підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом стало внесення до ЄРДР відомостей про виявлення факту неналежного виконання посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області своїх службових обов`язків, що призвело до передачі у приватну власність земельних ділянок, які належать до земель природно-заповідного фонду і не можуть передаватися з державної власності. Станом на сьогодні суду не надано доказів про причетність ОСОБА_2 до такого кримінального правопорушення.

Крім того, за змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто навіть незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

ЄСПЛ у справі «Шмакова проти України» від 11 січня 2024 року (заява № 70445/13) у справі про позбавлення права власності на земельну ділянку за результатами провадження, ініційованого прокурором з метою повернення цієї земельної ділянки заводу, який перебуває у державній власності, зробив висновок про те, що позбавлення власності без виплати суми, обґрунтовано пов`язаної з її вартістю, зазвичай призводить до недотримання необхідного справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи і становить непропорційний тягар для заявника. У контексті скасування помилково наданих майнових прав принцип «належного урядування» може покладати на органи державної влади обов`язок діяти оперативно у виправленні їхньої помилки, а також потребувати виплати адекватної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишнім добросовісним власникам. Суд зазначив, що позбавлення заявника права власності на його земельну ділянку без надання будь-якої форми компенсації чи відшкодування не забезпечило справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу, якщо такі були, з одного боку, і правом заявника на мирне володіння своїм майном, з іншого. ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

У рішенні від 09 травня 2025 року в справі «Кулик проти України» (заява № 40214/16) ЄСПЛ вкотре у подібних правовідносинах встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зробив висновок, що суть справи полягає в оцінці пропорційності і, зокрема, у наявності можливості у заявника отримати компенсацію, або будь-яку іншу форму відшкодування за позбавлення його майна, а також повторив, що позбавлення власності без виплати суми, обґрунтовано пов`язаної з її вартістю, зазвичай становитиме непропорційне втручання, а повна відсутність відшкодування шкоди може вважатися виправданою за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції лише за виняткових обставин. ЄСПЛ звертає увагу на важливість дотримання принципу пропорційності втручання щодо добросовісного власника майна та пов`язує необхідність відшкодування добросовісним власникам ринкової вартості майна виключно із фактом позбавлення власності, а не зі способом задоволення такої вимоги держави (витребування чи повернення відповідного майна за негаторним позовом), формою або часом визначення такої компенсації в національному законодавстві.

Враховуючи вищевикладене, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою умовою для вирішення цього конкретного спору.

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також було внесено зміни, зокрема, до ч. 4 ст. 177 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України, доповнивши їх, відповідно, наступним змістом:

«У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»;

«Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму».

Так, вищевказані зміни до норм процесуального закону внесені після відкриття провадження у справі, водночас норми вищевказаних статтей ЦК України, підлягатимуть застосування судом під час ухвалення судового рішення у даній справі, оскільки мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, добросовісність якого, в свою чергу, може бути спростована виключно в ході розгляду справи.

З огляду на вказані норми закону суд дійшов висновку про зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання заяви про зміну предмета позовної заяви (а.с. 1-9 в т. 3) 27 жовтня 2021 року.

При цьому суд бере до уваги Звіт № 05-26/08 від 18.05.2026 ТОВ «ЕКСПЕРТ КОМПАНІ +» про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки за кадастровим № 0522886200:03:002:0472, площею 15,2127 га з цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства», розташованої за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, за межами села Рівне Мурованокуриловецької селищної ради (в матеріалах електронної справи). Так, об`єктом оцінки була спірна земельна ділянка загальною площею 15,2127 га з кадастровим № 0522886200:03:002:0472, яка утворилася в результаті об`єднання восьми суміжних ділянок з кадастровими номерами: 0522886200:03:002:0416; 0522886200:03:002:0421; 0522886200:03:002:0418; 0522886200:03:002:0420; 0522886200:03:002:0415; 0522886200:03:002:0417; 0522886200:03:002:0422; 0522886200:03:002:0419. Експертна грошова оцінка найбільш імовірної ринкової вартості вказаної земельної ділянки, визначена станом на 27 жовтня 2021 року як 1246946 гривень.

Зауваження прокурора Коцулима Б.В. про те, що при визначені суми депозиту має братися вартість майна (земельних ділянок), вказана у відповідних договорах купівлі-продажу, суд не приймає до уваги, оскільки таке суперечить прямій вказівці, що міститься у ч. 5 ст. 390 ЦК України та ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Таким чином, після відкриття провадження у справі судом встановлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають судочинству, оскільки у відповідності до ч. 5 ст. 390 ЦК України умовою вирішення даного спору є попереднє внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості спірного майна на депозитний рахунок суду.

За таких обставин, неможливий подальший рух справи і на підставі ч. 11 ст. 187 ЦПК України, позивачу слід надати термін для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись ч. 4 ст. 177, ч. 11 ст. 187, ст.ст. 260, 261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Справу за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсними наказів та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками залишити без руху.

Зобов`язати Могилів-Подільську окружну прокуратуру Вінницької області або Мурованокуриловецьку селищну раду Могилів-Подільського району Вінницької області усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п`яти днів з дня отримання ухвали суду, шляхом внесення на депозитний рахунок Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код Банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA688201720355219002000000401) грошових коштів у розмірі 1246946 (один мільйон двісті сорок шість тисяч дев`ятсот сорок шість) гривень, як компенсації вартості спірного майна власнику ОСОБА_2 , чинної на дату подання заяви про зміну предмета позову 27 жовтня 2021 року.

Роз`яснити, якщо позивач (прокурор) усуне недолік позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжить розгляд справи. Якщо позивач (прокурор) не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишиться без розгляду.

Надіслати учасникам справи копію даної ухвали до електронних кабінетів, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала оскарженню не підлягає. На підставі ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: ______