Рішення № 139071158, 18.08.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1417/26

Провадження № 2/697/1003/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали цивільної справи за позовом Комунального некомерційного підприємства «Канівська Багатопрофільна лікарня» Канівської міської ради Черкаської області до адвоката Бовшика Миколи Юрійовича про стягнення заборгованості за орендну плату, пені, 3% річних та інфляційних витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Канівська Багатопрофільна лікарня» Канівської міської ради Черкаської області (далі КНП «Канівська БЛ») звернулося до суду з позовом до адвоката Бовшика М.Ю. про стягнення заборгованості за орендну плату, пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.01.2013 між сторонами укладено договір оренди, за яким в оренду було передано нежитлове приміщення площею 80,6 м. кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває на балансі позивача. Орендна плата визначена у розмірі 1119,33 грн.

Майно передано в оренду для зайняття адвокатською діяльністю та надання юридичних послуг.

Канівська міська рада Черкаської області не приймала рішень щодо звільнення відповідача від орендної плати.

Відповідач користується майном, однак не виконує умови договору щодо оплати, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом.

Просить стягнути з адвоката Бовшика М.Ю. на користь КНП «Канівська БЛ» 419248,57 грн, з яких:

- 206253,29 грн. заборгованості по орендній платі;

- 134455,69 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 3.7 договору);

- 20625,33 грн. штраф у розмірі 10% від суми боргу (п. 3.7 договору);

- 12477,10 грн. 3% річних;

- 45437,16 грн. інфляційні витрати;

- 6288,73 судового збору.

14.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому позов не визнав та просив:

- відмовити у задоволенні позову;

- якщо не відмовити, то не здійснювати стягнення орендної плати та її похідних нарахувань після 31.12.2020, а щонайменше після 01.01.2023;

- у стягненні пені та штрафу відмовити або альтернативно зменшити їх розмір на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК;

-у стягнення 3 % річних та інфляційних страт як розрахованих із недоведеної суми боргу та за неправильно визначений період.

Відзив обґрунтований тим, що укладення договору оренди він не заперечує, однак вважає, що строк його дії тривав до 31.12.2020, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, принцип «мовчазного поновлення» не застосовувався, а була необхідна заява відповідача ОСОБА_1 на продовження договору після 31.12.2020; рішення уповноваженого органу про його продовження; протоколу аукціону або рішення про продовження без аукціону; додаткової угоди; нового договору, сформованого відповідно до спеціального Закону; доказів оприлюднення рішення та договору в електронній торговій системі.

22.03.2022 позивач повідомив відповідача про припинення адвокатської діяльності та вступ до ДФТГ Канівської громади та просив не нараховувати орендну плату на час воєнного стану.

Відповідач визнає наявність претензії позивача від 11.10.2022 № 1381/01-03, за якою позивач, посилаючись на пункт 10.9 договору, прямо повідомив відповідача: у разі непогашення заборгованості у десятиденний строк договір «буде припинений з 01.01.2023». Таким чином позивач не мав права після 01.01.2023 нараховувати орендну плату та похідні нарахування.

Позивач не проводив обстеження фактичного використання орендованого приміщення після 24.02.2022, не склав актів контролю, не надав доказів здійснення там систематичної адвокатської діяльності, прийому клієнтів чи отримання доходу. За відсутності таких доказів позивач не вправі подавати спір як звичайне багаторічне прострочення орендаря, який безперервно використовував майно за договірним призначенням.

Із розрахунком наданим позивачем він не погоджується, але свій розрахунок не надав. Зазначає, що систематично заперечував проти виставлених позивачем сум, на виставлені суми проводилася оплата у розмірі 50%.

Навіть у разі встановлення певної суми заборгованості відповідач просив клопотання про зменшення пені та штрафу на підставі частини третьої статті 551 ЦК України. Сукупна неустойка становить 155 081,02 грн, тобто близько 75 % заявленого основного боргу, а разом із 3% річних та інфляційними втратами додаткові нарахування перевищують суму основного боргу.

Суд, дослідивши та вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 22.01.2013 між Канівською центральною районною лікарнею (правонаступником якої є позивач - КНП «Канівська БЛ») та адвокатом Бовшиком М.Ю. було укладено договір оренди нерухомого майна (нежитлове приміщення колишньої бухгалтерії) №17.

Згідно умов договору:

- орендна плата 1119,33 грн (п. 3.1);

- штраф 10 % від суми заборгованості за умови наявності заборгованості не менш як за 3 місяці (п. 3.7);

- пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 3.7);

- строк дії договору на 1 рік з 01.01.2013 по 31.12.2013 (п. 10.1), у разі відсутності заяв про припинення договору, до закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах (п. 10.4);

- договір може бути достроково розірваний орендодавцем у випадку несплати орендної плати протягом 30 днів з дня настання чергового терміну платежу (п. 10.9) (а.с.7-9)

Згідно актів прийому-передачі від 22.01.2013 вказане майно було передано відповідачу (а.с.9-10).

Претензією №1 від 11.10.2022 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості в сумі 36603,98 грн., яку вимагалося сплатити протягом 10 днів з моменту отримання претензії. У разі непогашення строк оренди буде припинений з 01.01.2023. Дану претензію отримано відповідачем особисто, про що свідчить відмітка відповідача на претензії (а.с.36).

Заявою від 22.03.2022 відповідач просив відповідача не нараховувати орендну плату у зв`язку із перебуванням відповідача в лавах добровольчого формування Канівської територіальної громади та припиненням основної діяльності (а.с.37).

Листом від 15.07.2022 та від 11.03.2026 відповідача було повідомлено, що Канівська міська рада не погодила питання щодо звільнення від сплати орендної плати (дане питання не включено до порядку денного на сесію Канівської міської ради) (а.с.39,42).

У листах від 27.02.2023, 14.04.2023, 18.01.2025 відповідач повідомив позивача, що на його думку він отримав дозвіл на сплату орендної плати у розмірі 50 % у відповідності до постанови КМ України № 77 від 27.01.2010. Також позивач визнає факт отримання претензії №1

13.07.2026 трьома мешканцями м. Канева було складено акт про фактичне припинення використання приміщення, згідно з яким адвокатом Бовшиком М.Ю. не здійснюється діяльність в нежитловому приміщенні будинку АДРЕСА_1 з 25.02.2022 по теперішній час.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" .

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами не оспорюється укладення договору оренди.

Щодо строку дії договору суд зазначає наступне.

Договір оренди укладений 22.01.2013 строком на 1 рік до 31.12.2013.

Відповідно до п. 10.4. договору, у разі відсутності заяв про припинення договору, до закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах.

Відповідно до п. 10.9 договору, договір може бути достроково розірваний орендодавцем у випадку несплати орендної плати протягом 30 днів з дня настання чергового терміну платежу.

Претензією № 1 від 11.10.2022 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості в сумі 36603,98 грн., яку вимагалося сплатити протягом 10 днів з моменту отримання претензії. У разі непогашення строк оренди буде припинений з 01.01.2023. Дану претензію отримано відповідачем особисто (а.с.36).

Однак поряд з наведеним слід зазначити наступне.

Організаційні та майнові відносини, що виникають у зв`язку з орендою державного та комунального майна, врегульовано зокрема Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03 жовтня 2019 року № 157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31 січня 2020 року, та був передбачений Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року № 2269-XII (втратив чинність 31 січня 2020 року), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01 липня 2020 року включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01 липня 2020 року) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03 жовтня 2019 року № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений цим Законом.

Відповідно до абзацу 4 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03 жовтня 2019 року № 157-IX, договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Отже законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону України Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року № 2269-XII на що звертав увагу Верховний Суд у постановах від 28 лютого 2023 року у справі № 910/13661/21 та від 23.01.2025 у справі № 463/12355/20.

Виходячи з наведеного, якщо строк дії договору оренди не закінчився до 01.07.2020, то він зберігає свою чинність та продовжує діяти до моменту закінчення строку, на який він був укладений.

Враховуючи, що строк договору оренди не закінчився до 01.07.2020, то він діяв до 31.12.2020, а подальше продовження договору оренди повинно було відбуватися у порядку передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03 жовтня 2019 року № 157-IX.

Порядок продовження договорів оренди врегульований статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03 жовтня 2019 року № 157-IX, зокрема визначено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та на підставі заяви орендаря (ч. 1, 3).

Позивачем не надано доказів як подання відповідачем (орендарем) заяви на продовження договору оренди так і відповідно проведення аукціону.

Таким чином, договір оренди закінчився 31.12.2020 і не був у встановленому порядку продовжений.

Щодо стягнення заборгованості з орендної плати, пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем заявлено про стягнення орендної плати за період з 24.02.2022 (а.с.5), натомість згідно наданого розрахунку, заборгованість розраховано з грудня 2021 року (а.с. 11).

Однак зважаючи, що договір оренди закінчився 31.12.2020, нарахування орендної плати, штрафу, пені, інфляційних втрат, 3% річних, за невиконання умов договору, не може бути здійснена, оскільки договірні відносини припинилися.

Іншими словами між сторонами припинилися договірні відносини, що виключає застосування санкцій передбачених договором

Натомість позивач не заявляв інших вимог (повернення майна, стягнення коштів за неправомірне користування майном, тощо).

Отже, вимоги про нарахування та стягнення з відповідача орендної плати, штрафу, пені, інфляційних втрат, 3% річних, за невиконання умов договору, є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові - на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 81, 141, 259, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства «Канівська Багатопрофільна лікарня» Канівської міської ради Черкаської області до адвоката Бовшика Миколи Юрійовича про стягнення заборгованості за орендну плату, пені, 3% річних та інфляційних витрат відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 18.08.2026.

Позивач: Комунальне некомерційне підприємство «Канівська Багатопрофільна лікарня Канівської міської ради» (ЄДРПОУ 02005326, м. Канів, вул. Успенська, 15-А).

Відповідач: адвокат Бовшик Микола Юрійович, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Г . С . Сивухін