Рішення № 139071153, 17.08.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1200/26

Провадження № 2/697/910/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Колісник Л.О.

за участю секретаря судового засідання Румини М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду з позовом, де просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 262700355 від 22.05.2020 в розмірі 40441,60 грн та судові витрати.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 22.05.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач, ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 262700355 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 5WY7BH58. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу №28/1118-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 137 від 08.06.2021 до договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором. 11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 40441,60 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 262700355 від 22.05.2020 становить 40441,60 грн., яка складається з наступного: 7575,76 грн. - заборгованість по кредиту; 32865,84 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року по справі відкрито провадження та витребувано від АТ «Креді Агріколь Банк» письмові докази, які становлять банківську таємницю.

Представник позивача у судове засіданні не з`явився, в позові просив проводити розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, до суду надала відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

ОСОБА_1 у відзиві зазначила, що позовні вимоги, а також вимоги про стягнення витрат на правову допомогу є повністю безпідставними та не підлягають задоволенню через дефектність ланцюжка відступлення прав та очевидний хронологічний парадокс. Так як, ТОВ «Таліон плюс» продало борг компанії ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 05.08.2020, проте сам ТОВ «Таліон Плюс» набув право вимоги на цей кредит від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» лише 08.06.2021 згідно реєстру № 137. А також ТОВ «Таліон Плюс» уклало договір з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» про продаж боргу відповідача 05.08.2020. Натомість сам ТОВ «Таліон Плюс» підписав Реєстр № 137 лише 08.06.2021. Отже, станом на серпень 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» продало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» майно, яким на той момент самостійно не володіло. Особа не може відступити право вимоги, яке їй не належить. Оскільки позовна заява ТОВ «ФК «ЕЙС» є повністю безпідставною, базується на дефектних угодах із хронологічними розривами у датах, а Позивач є неналежним кредитором, у задоволенні позову має бути відмовлено у повному обсязі, відповідно і стягнення витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якому зазначила, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Згідно п. 4.1 договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Право вимоги перейшло від клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 08.06.2021, тобто після укладання кредитного договору № 262700355 від 22.05.2020. Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 та витяг з реєстру прав вимоги № 137 від 08.06.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. Реєстр прав вимоги до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, до якого включено кредитний договір № 262700355 від 22.05.2020 укладено 08.06.2021, тобто через місяць після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає відповідач. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс`та ТОВ`ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 05.08.2020 по 30.12.2024. Тобто підписання реєстру прав вимог передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності Договору факторингу до 30.12.2024. таким чином, вищезазначені реєстри можуть бути укладені в будь який момент чинності Договорів факторингу, а перехід права вимоги відбувається в день підписання кожного з Реєстрів. 11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025. Надані позивачем витяги з Реєстру прав вимоги до Договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, № 05/0820-01 від 05.08.2020 та № 11/07/25-Е від 11.07.2025 підписані та мають печатки уповноважених осіб, а також зазначено номер реєстру, номер договору, дата договору, суми заборгованостей, реквізити сторін, тобто відповідають формам погодженим Договорами факторингу та відповідають законодавству України. Що стосується стягнення витрат на правову допомогу, зазначає, що так як позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг просить витрати стягнути з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, 22.05.2020 між ТОВ «Манівео фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №262700355 в формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Відповідно до п.4 ст.11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа. Правилами до кредитного договору передбачено, що позичальник у заявці зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов`язаний оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. За результатами заповнення заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація тлатіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої позичальником, чи отриманої товариством з інших джерел (Розділ 3 Правил).

Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 5WY7BH58.

Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Одночасно з підписанням договору, товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.

З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора - належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.

Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відповідно до п.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 2000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

В подальшому сторони укладали додаткові угоди до Договору № 262700355 від 22.05.2020 відповідно до яких відповідач збільшував суму кредиту, в зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 8000,00 грн.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.

Відразу після вчинених дій відповідача, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти: 22.05.2020 в сумі 2000,00 грн.; 04.08.2020 в сумі 800,00 грн, 05.08.2020 в сумі 300,00 грн, 05.08.2020 в сумі 300,00 грн, 09.08.2020 в сумі 1000,00 грн, 11.08.2020 в сумі 1050, 00 грн, 15.08.2020 в сумі 400,00 грн, 19.08.2020 в сумі 900,00 грн, 21.08.2020 в сумі 200,00 грн, 22.08.2020 в сумі 200,00 грн.та 23.08.2020 в сумі 850,00 грн. на її банківську карту № НОМЕР_1 , що свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Зокрема, на підтвердження даної інформації позивачем також долучено довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої вбачається, що операція по перерахування коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок боржника.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 01.06.2026 АТ «КРЕДІ АГРІКЛЬ БАНК» повідомив, що на гр. ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 хх-хххх-6857 та з виписки за рахунком відповідача за період з 22.05.2020 до 23.08.2020 підтверджуються ті обставини, що відповідач користувався коштами кредитного ліміту та допустив заборгованість.

Згідно з виписки особового рахунку за кредитним договором № 262700355 від 22.05.2020 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» в сумі 40441,60 грн., що складається з : простроченої заборгованості за сумою кредиту 7575,76 грн та простроченої заборгованості за процентами 32865,84 грн (а.с.122).

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 262700355 від 22.05.2020 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в сумі в сумі 40441,60 грн., що складається з : простроченої заборгованості за сумою кредиту 7575,76 грн та простроченої заборгованості за процентами 32865,84 грн .

Таким чином, позивачем долучено всі наявні докази, що підтверджують зобов`язання відповідача за кредитним договором та факт перерахування коштів на картковий рахунок боржника.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу №28/1118-01.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №137 від 08.06.2021 до договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 до договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу №11/07/25-Е перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 40441,60 грн.

Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №262700355 від 22.05.2020 становить 40441,60 грн., яка складається з наступного: 7575,76 грн. - заборгованість по кредиту; 32865,84 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Визначення факторингу міститься у ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів визнання недійсним договорів факторингу№ 28/1118-01, № 05/0820-01 та № 11/07/25-Е, а тому відсутні підстави ставити під сумнів їх юридичну силу лише на підставі припущення відповідача про «дефектність» ланцюга відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 517 ЦК України новий кредитор має довести перехід до нього прав у зобов`язанні. Позивач такий обов`язок виконав, надавши договори факторингу, відповідні витяги з реєстрів прав вимоги та акт приймання-передачі.

Доводи відповідача фактично зводяться до формального порівняння дат укладення договорів факторингу та не спростовують фактів підписання відповідних реєстрів і фактичного переходу прав вимоги.

За таких обставин суд вважає доведеним факт набуття позивачем права вимоги за кредитним договором № 262700355 від 22.05.2020, а ТОВ «ФК «ЕЙС» є належним кредитором у спірному зобов`язанні та має право вимагати від відповідача виконання невиконаного грошового зобов`язання. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення заборгованості за кредитним договором № 262700355 від 22.05.2020, у зв`язку з чим суд виходить із того, що грошове зобов`язання відповідачем належним чином не виконано.

Оскільки факт існування заборгованості, її розмір та набуття позивачем права вимоги належними доказами підтверджені, а відповідачем доказів припинення відповідного зобов`язання не надано, позовні вимоги про стягнення заборгованості є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та доводи, викладені у відзиві на позовну заяву і відповіді на відзив, приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені договором належним чином не виконала, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ«ФК «ЕЙС» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 20.09.2025; копію додаткової угоди від 01.09.2025, копію акта прийому передачі наданих послуг, копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, копія довіреності.

Суд, з урахуванням складності справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, позиції відповідача щодо стягнення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн є завищеним, тому слід обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для розгляду справи до 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 11-13, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №262700355 від 22.05.2020 становить 40441,60 грн., яка складається з наступного: 7575,76 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 32865,84 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, та витрати на сплату судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», 02094, місто Київ, вулиця Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Головуючий Л . О . Колісник