Ухвала суду № 139071056, 18.08.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________

Справа № 572/878/18

Провадження № 4-с/572/1/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі

головуючого судді Ведяніної Т.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця , Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

Представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Онисковець Ю.А. звернувся до суду з скаргою про визнання дій головного державного виконавця Сарненського відділу ДВС у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Михаревич І.М. протиправними та скасувати Розрахунок заборгованності № 54355 від 18.08.2025 року по аліментах ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з розрахунку середньої заробітної плати для даної місцевості. Скасувати постанови старшого державного виконавця, які порушили права скаржника та закінчити виконавче провадження № 57386021 на підставі положень п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Свою скаргу представник скаржника обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі Сарненський ДВС) Михаревич І.М. (перебуває виконавчий лист №572/878/18 від 09.07.2018, виданого Сарненським районним судом Рівненської області у цивільній справі № 572/878/18 від 28.05.2018 року про збільшення суми стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з моменту набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дітей . Враховуючи вік наймолодшої дитини ОСОБА_6 , повноліття вона досягла ІНФОРМАЦІЯ_5 та відповідно до наявних матеріалів виконавчого провадження, станом на вказану дату будь-яка заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 не значилась. Однак всупереч рішенню суду, державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості по аліментах із розрахунку середньої заробітної плати для даної місцевості та через рік після досягнення повноліття всіх дітей за № 54355 від 18.08.2025 року, за період з 09.07.2018 по 10.08.2024 років, внаслідок чого Сарненською ДВС Маслянчуку О.М. була незаконно встановлена заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 125 032, 52 грн. Також, згідно розрахунку заборгованості №63376 заборгованість по аліментах ОСОБА_1 станом на 10.08.2024 становила 124 032,52 грн. Крім цього, 17.03.2025 року державним виконавцем було винесено ряд постанов, а саме: Постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, у праві користуватись зброєю, у праві полювання, у праві виїзду за межі України; Постанова про арешт коштів боржника; Постанова про розшук майна боржника, а також Повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників. 26 березня 2025 року скаржник звертався до державного нотаріуса з клопотанням про здійснення перерахунку заборгованості та закінчення виконавчого провадження, додавши копії квитанцій про сплату аліментів та розрахунок. Оскільки відповідь на дане клопотання не надавалась, на електронну адресу 16.03.2026 року був надісланий адвокатський запит щодо надання інформації наслідків розгляду клопотання. У відповіді на адвокатський запит Сарненський ДВС вказав, що заборгованість зі сплати аліментів боржнику була нарахована у відповідності до ч.2 ст.195 Сімейного кодексу України та ст.71 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до проведеного розрахунку заборгованість зі сплати аліментів станом на 20.03.2026 рік з врахуванням квитанцій про сплату заборгованості, заборгованість по аліментам становить 55027,76 грн.

Скаржник не погоджується з такими висновками Сарненської ДВС, а також із винесеними постановами про обмеження прав боржника, вважає їх протиправними та такими, що підлягають новому перерахунку заборгованості та скасуванню постанов. Так, при відкритті виконавчого провадження 09.07.2018 року державний виконавець знаючи, що боржник не працює з 08.08.2003 року постановив стягнення аліментів з боржника у відповідності до рішення суду, проводячи розрахунки прожиткового мінімуму. Однак механізм розрахунку про зняття коштів відповідно до ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України, новим державним виконавцем 18 серпня 2025 року було проведено розрахунок відповідно до середньої заробітної плати працівника для даної місцевості за № 54355, який було надано ОСОБА_1 . Слід також відмітити, що після того, як 10.08.2024 року всі діти стягувача досягли повноліття, через рік ІНФОРМАЦІЯ_6 , за заявою боржника від 23.06.2025 року, державним виконавцем було проведено розрахунок заборгованості, з розрахунку середньої заробітної плати для даної місцевості за період з 09.07.2018 по 10.08.2024 років, при тому, що у матеріалах виконавчого провадження є наявний розрахунок заборгованості Сарненської ДВС від 10.01.2019, з розрахунку прожиткового мінімуму. Водночас Державним виконавцем не було враховано такі обставини, як матеріальне становище платника аліментів і наявність у нього непрацездатних дружини, батьків, дочок і синів, що передбачено ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, при яких мінімальним гарантованим розміром аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно не взято до уваги те, що у ОСОБА_1 на утриманні знаходяться ще 5 малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується доданими свідоцтвами про народження. При цьому, рішенням суду від 17.05.2018 року у справі №572/878/18 встановлено, що сума аліментів складає 1/2 частини всіх доходів заробітку боржника щомісяця, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на одну дитину.

Представник скаржника посилається на те, що ним був проведений розрахунок заборгованості по аліментам за 2108-2024 роки з урахуванням прожиткового мінімуму за відповідні роки та факту досягнення дітьми повноліття, боржником було фактично сплачено належні суми аліментів, що підтверджується наданими квитанціями. Згідно даного розрахунку ОСОБА_1 станом на 10 серпня 2024 року, будь-якої заборгованості зі сплати аліментів не мав і не має, тобто підлягало стягненню з нього 200737,5 грн., ним сплачено 251661,96 грн. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості . Оскільки ОСОБА_1 станом на 10.08.2024 року ніде не працював і не мав будь-якої заборгованості по сплаті аліментів, то вимоги ст. 195 Сімейного кодексу України на нього не поширюються. А згідно ч. 3 вказаної статті, спір з цього приводу вирішується судом. Таким чином, згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» наявна підстава для закінчення виконавчого провадження, а саме фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Водночас слід звернути увагу на те, що активні дії щодо примусового стягнення та збільшення розміру аліментів з боку Сарненської ДВС фактично розпочалися лише у 2025 році, тобто після тривалого періоду з моменту ухвалення рішення суду у 2018 році. Така поведінка Сарненської ДВС свідчить про добровільну та своєчасну сплату аліментів ОСОБА_12 на утримання своїх дітей та відсутність належного контролю за виконанням рішення протягом 2018-2024 років та ставить під сумнів обґрунтованість дій Державного виконавця при формуванні значної заборгованості за попередній період. З огляду на викладене, дії Державного виконавця щодо визначення розміру заборгованості, а також винесені ним постанови про обмеження прав Боржника є протиправними, такими, що підлягають скасуванню, а виконавче провадження закінченню.

05 червня 2026 року від представника скаржника надійшла заява про вирішення питання про стягнення судових витрат пов`язаних з наданням скаржнику правової допомоги.

В судове засідання представник скаржника подав заяву про розгляд справи у їх відсутність, скаргу підтримав.

Від державного виконавця надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позов підтримують, не заперечує проти його задоволення.

17 серпня 2026 року від державного виконавця Михаревич І. надійшли пояснення на скаргу на дії державного виконавця, яка вказує, що через технічну помилку в попередній заяві від 05.06.2026 року, було помилково зазначено про підтримку заявлених вимог. державний виконавець пояснює, що не погоджується з поданою скаргою, вважає свої дії законними, вчиненими відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», та просить відмовити в задоволенні скарги на дії державного виконавця повністю.

Відповідно до частини 2 статті 450 Цивільного процесуального кодексу України, неприбуття в судове засідання стягувача, державного виконавця, не перешкоджає її розгляду.

Зважаючи на те, що всі учасники справи на судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Сарненському відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження ВП №57386021 відкрите на підставі виконавчого листа №572/878/18, виданого Сарненським районним судом Рівненської області про зміну розміру аліментів, стягуваних з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , встановивши їх у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця з моменту набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дітей.

Зазначене виконавче провадження було відкрито постановою державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Сосюком Ю.Ю. від 09.10.2018 року .

17 березня 2025 року в межах зазначеного виконавчого провадження головним державним виконавцем Михаревич І. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користуватись зброєю, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання , постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України , постанову про арешт коштів боржника .

Згідно розрахунку заборгованості від 10 січня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментам за період з 09.07.2018 року по 31.12.2018 року становить 8046,98 грн.

Із розрахунку заборгованості №54355 від 18.08.2025 року проведеним за період з 09.07.2018 року по 10.08.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 по аліментам становить 125032,52 грн.

В матеріалах справи міститься розрахунок №63476 проведений за період з 09.07.2018 року по 10.08.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 по аліментам становить 124032,52 грн.

20 березня 2023 року Сарненським відділом державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області на адвокатський запит була надана відповідь стосовно того, що державним виконавцем був здійснений розрахунок заборгованості з врахуванням наявних в матеріалах виконавчого провадження відомостей та квитанцій про сплату заборгованості по аліментам. Оскільки боржник з 2003 року по теперішній час не має офіційних доходів, заборгованість зі сплати аліментів нараховувалася відповідно до ч.2 ст.195 Сімейного кодексу України виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

05 червня 2026 року державним виконавцем до суду поданий розрахунок заборгованості №43737 від 04.06.2026 року за період з 09.07.2018 року, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 по аліментам станом на 01.06.2026 року становить 55027,76 грн.

Відповідно до статті 447-1 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Із змісту скарги вбачається, що скаржник не погоджується із самим механізмом обрахунку заборгованості по аліментам.

Стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок стягнення аліментів.

Згідно з ч. 1, 3, 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Статтею 195 СК України встановлено порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу).

Так, за змістом ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Згідно із ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п.п. 3, 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, у разі, якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону №1404-VIII, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Із розрахунку №54355 від 18.08.2025 року, який оскаржується скаржником вбачається, що даний розрахунок був проведений державним виконавцем відповідно до наявних в матеріалах виконавчого провадження відомостей , та оскільки боржник не мав офіційних доходів, заборгованість по аліментам , виконавцем обраховувалась виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, що передбачено ч.2 ст.195 Сімейного кодексу України.

В подальшому, державним виконавцем був проведений розрахунок заборгованості №43737 від 04.06.2026 року, з врахуванням надання доказів часткової сплати заборгованості.

Державним виконавцем не змінювався спосіб стягнення аліментів, а розраховувався відповідно до встановленого розміру стягнення аліментів у виконавчому документі, з урахуванням вищевказаних норм закону.

Статтею 18 Закону № 1404-VІІІ від 02.06.2016 передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.9 ст.71 та ч.2 ст.48 Закону № 1404-VІІІ від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, у праві користуватись зброєю, у праві полювання, у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та постанову про арешт коштів боржника .

Виходячи з того, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість по аліментам, яка перевищує суму платежів за чотири місяці, добровільно заборгованість не погасив, у державного виконавця були законні підстави винести постанови від 17 березня 2025 року про тимчасове обмеження, та арешт коштів, а тому підстав для їх скасування відсутні.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, заявником не надано до суду належних та достатніх доказів того, що державним виконавцем Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області було неправильно встановлено фактичні обставини виконавчого провадження або порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тим самим не надано до суду доказів порушення його прав як сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, оскільки державний виконавець Сарненського ВДВС діяв в межах повноважень та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»

В зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні скарги, відповідно до ст.141 ЦПК судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 (адреса проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на дії державного виконавця , Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місце знаходження: вул.Європейська,31 м.Сарни Рівненської області, ЄДРПОУ 34784699).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя