Рішення № 139070714, 03.08.2026, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 570/1745/25

Номер провадження 2/556/36/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 року. сел. Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в сел. Володимирець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 12.10.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір №823984906 у формі електронного документа із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов даного кредитного договору відповідач отримала грошові кошти у розмірі 7000,00 грн., на свою банківську карту на умовах строковості, зворотності, платності.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Талюн Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. В подальшому Сторони погодили продовжити строк дії Договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01.

06.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу №060325-У відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» наділено право вимоги до Відповідача за договором №823984906.

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №823984906 від 12.10.2021 у розмірі 29723,40 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Вказаний позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 20.05.2025 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду від 06.06.2025 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але надали до суду заяву в якій просили розгляд справи проводити у відсутності представника ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі не заперечували про ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача адвокат Савенко Т.М., подала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що відповідно до змісту позовної заяви слідує, що між відповідачем та іншим товариством було укладено договір про надання кредиту шляхом приєднання, зокрема: 12.10.2021 року між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано договір про надання кредиту, відповідно до якого надано кредит на суму 7000,00 грн., строк позики (строк договору) 30 днів, процентна ставка 1,05 дисконтний період та 1,98% інший період користування кредитом (п. 2 % договору).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення тіла кредиту на суму 7000,00 грн. та 22723,40 грн. процентів за користування кредитом.

З аналізу змісту позовної заяви та заявки на отримання кредиту від 12.10.2021 року слідує, що строк дії кредитного договору складав 30 днів, та діяв до 11.11.2021 року. Умови даного договору не містять положень про продовження його дії.

При тому надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику тов «Манівео швидка фінансова допомога», с неналежним доказом у справі, так як даний документ не містить підпису позичальника та відповідач з ним не ознайомлена.

Дані правила є роздруківкою із сайту позикодавця, які не можуть виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначені доводи узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду. викладеною ним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та Постанові від 24.10.2019 року в справі № 591/1325/17 (провадження 61-26267ск18).

Відтак, позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження обставини продовження дії договору.

Також вказала, що заявлені вимоги визнає частково на суму 9205,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 7000,00 грн та відсотки за період 12.10.2021 до 11.11.2021 включно у сумі 2205,00 грн.

Від представника позивачса надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 12.10.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір №823984906, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн строком на 30 днів з умовою сплати відсотків у розмірі 1,980 % за кожен день протягом вказаного періоду.

Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора MNV989PR.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення від 12.10.2021 року, з якого вбачається, що платником - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» банком платником АТ «АЛЬФА-БАНК», було перераховано отримувачу ОСОБА_1 , на рахунок суму грошових коштів в розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно із п.1.3. договору, кредит надається строком на 30 днів, процентна ставка 1,05 % - дисконтний період та 1,98 % - інший період користування кредитом.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг`електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг`правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг`оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис».

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силуст. 12 цього Законуякщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідност. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦКУкраїни договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідност. 642 ЦК Українивідповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту договору, вбачається, що у ньому визначені основні істотні мови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 , погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання ним цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачці кредит.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Талюн Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. В подальшому Сторони погодили продовжити строк дії Договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01.

06.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу №060325-У відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» наділено право вимоги до Відповідача за договором №823984906.

З наданої стороною Позивача розрахунками заборгованості за кредитним договором №823984906 від 12.10.2021 вбачається, що станом на момент подання позовної заяви заборгованість становить 29723,40 грн, з яких: 7000,00 грн -заборгованість по кредиту, 22723,40 заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Первісний кредитор та відповідач уклали між собою кредитний договір.

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як було зазначено, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція викладена Великою палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц.

Судом встановлено, що сторонами було погоджено надання кредиту на 30 днів, отже період кредитування становив з 12.10.2021 по 11.11.2021 року. Умови даного договору не містять положень про продовження його дії. Водночас, первісний кредитор нараховував відсотки за користування кредитом поза межами кредитування.

Отже, новий кредитор позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. Обраховані на підставі узгоджених сторонами тарифів суми тіла кредиту та відсотки, оскільки вони не сплачені добровільно, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року право вимоги - права грошових вимог Клієнта до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 згідно умов цього договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Таким чином, Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року чітко визначено, що за цим договором передається право вимоги виключно у сумі заборгованості, зазначеній у Реєстрі боржників.

Водночас, ТОВ «Таліон Плюс» здійснив нарахування за період, за який ще не мав права вимоги до Відповідача, та фактично здійснив перерахунок заборгованості, здійсненої первісним кредитором.

Крім того, Позивачем не було надано нових розрахунків заборгованості та підстав для їх застосування, ніяких пояснень чому ці нарахування не здійснювалися первісним кредитором, та на якій підставі вони були здійснені позивачем після того, як первісний кредитор надав сформований розрахунок заборгованості за весь строк кредиту.

Згідно зі ст. ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, стягнувши 9205,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 7000,00 грн та відсотки за період 12.10.2021 до 11.11.2021 включно у сумі 2205,00 грн. (із розрахунку 30 днів*1,05 % =73,50 грн., за 1 день = 2205,00 грн,) та відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 20 518,40 грн, оскільки позивач не обґрунтував його право на нарахування цих відсотків.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги №10/03/25-02 від 10.03.2025 з адвокатським бюро «Тараненко та партнери», додатковою угодою №5 до договору №10/03/25-02 від 10.03.2025, з акту прийому-передачі наданих послуг про надання юридичної допомоги від 06.03.2025 року. Доказів оплати зазначених послуг матеріали справи не містять.

Аналізуючи зміст акту прийому передачі виконаних робіт від 03.12.2024 до Договору про надання правової допомоги від №10/03/25-02 від 10.03.2025 судом встановлено, що до переліку виконаних робіт адвокатським бюро «Тараненко та партнери» включено складання позовної заяви про стягнення боргу, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту та клопотання.

Враховуючи обсяг наданих адвокатським бюро «Тараненко та партнери» послуг, співмірність наданих послуг та суми гонорару, те що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу підлягає стягненню на користь Позивача в сумі 3 500,00 грн. Саме така сума буде відповідати критеріям, що наведені вище, зокрема є дійсними, необхідними та розумними в частині їх розміру, складності справи та підтверджені належними та допустимими доказами.

Що стосується сплаченого судового збору позивачем, то судом встановлено наступне.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2422,40 грн.

Відтак, з відповідача на користьпозивача підлягаєстягненню судовийзбір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 705,18 грн. (9205,00 грн. х 2422,40 грн. : 29723,40 грн.).

На підставі наведеного та керуючись: ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611 ЦК України, ст.ст.2, 3, 81, 89, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355, 280-282ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити чатково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором №823984906 від 12.10.2021 року у розмірі 9205 (дев`ять тисяч двісті п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) сплачену суму судового збору в розмірі 705,18 грн та 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.В. Іванків

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», вул. Рогнідинська, буд.4, літера А, офіс 10, м. Київ, 01024.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) місце реєстрації, АДРЕСА_1 .