Єдиний державний реєстр судових рішень
ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2-о/381/90/26
381/3053/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря судових засідань Гапонюк І.В., Яковенко Д.Р.,
за участю заявника ОСОБА_1 ,
за участю представника заявника /адвоката Кравчук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в в місті Фастів Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Фастівська міська рада Київської області про встановлення факту,спільного проживання,-
ВСТАНОВИВ:
19.05.2026 заявник ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту, спільного проживання, в якій просила встановити факт постійного проживання її з спадкодавицею її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ОСОБА_2 є її матір`ю. На момент смерті офіційно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Фактично через похилий вік та стан здоров`я, мати заявника потребувала постійного стороннього догляду та допомоги у зв`язку з чим вона тривалий час проживала разом з заявником за адресою: АДРЕСА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі земельну ділянку загальною площею 6,1285 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області.
При зверненні до нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку тим, що нею не подано вчасно заяву про прийняття спадщини та не підтверджено належним чином факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Просила встановити факт її постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.
В судовому засіданні заявник та представник заявника заяву підтримали з підстав, викладених у ній, просили заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи Фастівської міської ради в судове засідання не з`явилися, через систему «Електроннний суд» надали клопотання про розгляд справи за відсутності представника, а також зазначили, що не заперечують проти задоволення вимог заяви.
Заслухавши заявника, представника заявника, свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1268ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).
Таким чином, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
З пп. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 05.06.2012 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою ОСОБА_3 , державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку за кадастровим номером 1824785700:06:000:0018, площею 6,1285 га, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський (раніше Попільнянський) район, Романівська сільська рада, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Відмова обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з пропуском строку подачі заяви для прийняття спадщини при цьому відсутній факт проживання однією сім`єю разом з померлою матір`ю.
Як зазначила заявниця, на час смерті ОСОБА_4 вона постійно проживала разом з нею за однією адресою та здійснювала за нею догляд у зв`язку з її похилим віком у АДРЕСА_2 , тому вважала себе такою, що спадщину прийняла. На даний час вона не має можливості оформити свої спадкові права, оскільки вони з мамою були зареєстровані за різними адресами, тому звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вказали, що дійсно ОСОБА_1 проживала та доглядала свою матір ОСОБА_2 за місцем свого проживання у місті Фастові.
Згідно Довідки виконавчого комітету Фастівської міської ради № 677 від 07.06.2012 року ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 та разом з нею проживала до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) її мати пальчик віра ОСОБА_7 , з якою вони вели спільне господарство.
Таким чином, факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 , знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів. Метою встановлення факту спільного постійного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.
За вказаних обставин, враховуючи, що встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задоволити, оскільки вимога її законна, обґрунтована та підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.
На підставі викладеного, ст.ст. 1216-1218,1268,1269,1270 ЦК України, керуючись ст.ст.258,259,263-265,268,315-319 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , заінтересована особа: Фастівська міська рада Київської області, код ЄДРПОУ 34446857, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, пл. Соборна, 1 про встановлення факту, спільного проживання задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі спадкодавицею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення проголошено 18.08.2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Г.В. Соловей
Судове рішення № 139070043, Фастівський міськрайонний суд Київської області було прийнято 18.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 381/3053/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: