Рішення № 139069894, 05.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1953/26

Провадження № 2/373/1610/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участю секретаря судових засідань Герасько К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Меркулова В.В. через підсистему «Електронний суд» подав позов, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.01.2018 у розмірі 64053,44 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.01.2018 відповідач з метою отримання банківських послуг звернулася до позивача, у зв`язку із чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. При підписанні заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява на отримання кредиту разом з Умовами та правилами надання послуг, тарифами банку, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Також 16.01.2018 відповідач підписала та підтвердила ознайомлення та згоду на виконання умов, передбачених у паспорті споживчого кредиту, які містять відомості про основні умови кредитування, зокрема, суму кредиту, строк дії договору, процентну ставку, наслідки прострочення виконання зобов`язань, порядок повернення кредиту тощо.

Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 12.05.2026 становить 64053,44 грн., з яких заборгованість за «тілом» кредиту - 52763,59 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 11289,85 грн.

Ухвалою судді від 01.06.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, після чого здійснено перехід до розгляду справи з викликом сторін на 05.08.2026.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 05.08.2026 через підсистему «Електронний суд» подав клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без участі їх представника на підставі поданих письмових документів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до приписів ст. 128, 130, 131 ЦПК України, зокрема, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано копію анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку та копію паспорта споживчого кредиту, які 16.01.2018 було підписано відповідачем. За умовами яких тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 50

000 грн., тип кредитної карти: картка «Універсальна», строк кредитування - 12 місяців з можливістю пролонгації, процентна ставка, відсотків річних в розмірі 42,0 % для картки «Універсальна» та 40,8 % для картки - «Універсальна Gold». Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 84,0 % для картки «Універсальна» та 81,6 % для картки - «Універсальна Gold».

Відповідно до довідки про надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних карток вбачається, що останній було відкрито рахунок та надано кредитні картки «Універсальна» № НОМЕР_1 , строк дії до вересня 2018 року, № НОМЕР_2 , строк дії до листопада 2025 року.

Із довідки про надання лімітів вбачається, що відповідачу 16.01.2018 був встановлений кредитний ліміт, який 27.12.2018 був збільшений до 2600,00 грн, 11.01.2019 - до 5000,00 грн, 21.11.2019 - до 14000,00 грн, 11.12.2019 - до 17000,00 грн, 08.07.2020 - до 22000,00 грн, 29.12.2020 - до 32000,00 грн, 29.09.2021 - до 36000,00 грн, 14.08.2023 - до 60000,00 грн, а 30.06.2025 було зменшено - до 57140,00 грн, 27.10.2025 та 08.12.2025 - до 56480,00 грн, 19.12.2025 та 30.12.2025 - до 54867,35 грн.

Відповідно до наданого банком розрахунку загальна заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором б/н від 16.01.2018 станом на 12.05.2026 становить 64053,44 грн., з яких заборгованість за наданим кредитом становить 52763,59 грн, заборгованість за простроченими відсотками складає 11289,85 грн.

Із наданої банком виписки за договором № б/н за період з 16.01.2018-14.05.2026 вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення кредиту.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) є належним доказом щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з такого.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим кодексом випадках. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач не подав суду жодного доказу на підтвердження того, що він належним чином виконує грошові зобов`язання за кредитним договором.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг. Суд зауважує, що протягом розгляду справи відповідачем не подано письмових доказів на підтвердження неможливості виконання умов договору. Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростований.

Таким чином, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції позивачем за подання позову до відповідача сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.01.2018 у розмірі 64053,44 грн (шістдесят чотири тисячі п`ятдесят три гривні 44 копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ