Рішення № 139069283, 11.08.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 759/26241/25

Провадження № 2/355/517/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 441916 від 07 жовтня 2022 року в загальному розмірі 39532,34 гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а також понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (товариство) та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 441916 (кредитний договір), відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 4800 гривень, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Згідно з п. 9.2. кредитного договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 39532,34 гривень, а саме: заборгованість за тілом кредиту 4799,99 гривень; заборгованість за процентами 34732,35 гривень; заборгованість за комісією 0 гривень.

01 лютого 2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року. Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 441916 від 07 жовтня 2022 року.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак 05 серпня 2026 року до суду надіслав клопотання, у якому просив задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у повному обсязі. Вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує, розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 17 лютого 2026 року на 12 годину 45 хвилин, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 27 січня 2026 року судової повістки про виклик до суду.

Конверт зі зворотнім поштовим повідомленням з судовою повісткою про виклик до суду на 26 травня 2026 року на 09 годину 15 хвилин, надісланий на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, повернувся до суду із проставленою на ньому відміткою «адресат відсутній».

Далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 03 березня 2026 року на 09 годину 00 хвилин, 24 березня 2026 року на 09 годину 45 хвилин, 16 квітня 2026 року на 12 годину 45 хвилин, 26 травня 2026 року на 09 годину 15 хвилин, 11 серпня 2026 року на 12 годину 45 хвилин.

Причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно позовної заяви надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На підставі ч. 1 ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Копію договору № 441916 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 07 жовтня 2022 року (далі договір № 441916), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (товариство) та ОСОБА_1 (споживач), за п.п. 1.2 якого на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4800,00 гривень. Тип кредиту кредит (п. 1.3 договору № 441916).

Як передбачено п. 1.4 договору № 441916 строк кредиту 365 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Згідно з п. 1.5 договору № 441916 тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовуються у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. 1.5.2 Знижена процентна ставка 1,43 % в день та застосовується відповідно до умов, викладених в означеному підпункті договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.7.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10 % річних. 1.7.2 за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 25087,16 % річних. (п. 1.7 договору № 441916)

Як слід з п. 1.8 договору № 441916 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 1.8.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 42816 гривень. 1.8.2 за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 41707,20 гривень.

Пунктом 2.1 договору № 441916 передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.2 договору № 441916 сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 07 жовтня 2022 року або 08 жовтня 2022 року.

Означений договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 07 жовтня 2022 року. (а.с. 23-33).

Додатком № 1 до договору № 441916 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 07 жовтня 2022 року споживача ОСОБА_1 є Графік платежів з поясненнями до наведеної в ньому таблиці. Вказаний додаток № 1 до договору № 441916 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 07 жовтня 2022 року. (а.с. 34)

Крім того, електронним підписом одноразовим ідентифікатором (Е475, 07 жовтня 2022 року) ОСОБА_1 підписав інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, яким він передав персональні дані третіх осіб з метою інформування про необхідність виконання ним зобов`язань під час укладання договору про надання споживчого кредиту № 441916 від 07 жовтня 2022 року. (а.с. 35)

З копії паспорта споживчого кредиту Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) слід, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема, з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту. Паспорт споживчого кредиту містить підпис електронним підписом одноразовим ідентифікатором Марченка Д.А. М492, 07 жовтня 2022 року. (а.с. 22-23).

Судом досліджено Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (нова редакція), затверджена Наказом № 01-ФК від 06 січня 2022 року. (а.с. 13-21)

Суд не бере до уваги копію довідки про ідентифікацію за підписом заступника директора з операційних питань ТОВ «Селфі Кредит» О. Черненка, оскільки вона видана на підтвердження ідентифікації клієнта з яким укладено договір № 416034 від 17 вересня 2022 року, що не входить до предмета доказування в означеній справі, оскільки стосується іншої особи та іншого кредитного договору. (а.с. 36)

З копії листа директора ТОВ «ПЕЙТЕК» О. Макарчука від 22 квітня 2025 року за вих. № 20250422-225 слід, що між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03 травня 2022 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: 07 жовтня 2022 року, 15:15:06, на суму 4800,00 гривень. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 6102ссf0-c4a8-4039-800f-08b03de7c227, номер транзакції в системі «Селфі Кредит»:

8b5191b44a9ace468472fd09027e90cd, банк-еквайр АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 . (а.с. 35)

На виконання ухвали Баришівського районного суду Київської області від 03 березня 2026 року про витребування доказів АТ «Універсал Банк» надало інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Платіж від 07 жовтня 2022 року в сумі 4000,00 гривень був зарахований на рахунок, що емітований до картки № НОМЕР_3 . Верифікація банківської картки № НОМЕР_3 була проведена банком під час укладання договору. (а.с. 117)

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 441916 від 07 жовтня 2022 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 01 лютого 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним вище договором складає 39532,34 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4799,99 гривень; заборгованість за процентами 34732,35 гривень.

З копії договору факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (фактор) слід, що на умовах, встановлених цим договором, та у відповідності до глави 73 ЦК України, фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами.

Як слід з п. 6.1 договору факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року у відповідності до умов цього договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги до боржників, які виникли у клієнта внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до портфелю заборгованості, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Загальний розмір портфеля заборгованості боржників, права вимоги до яких відступаються, складає: 180 521 381,22 гривень станом на дату підписання сторонами цього договору. За фінансування під відступлення прав вимог згідно з цим договором клієнт сплачує фактору плату у розмірі 1000,00 гривень.(а.с. 44-49)

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року, у ньому під порядковим номером 8048 зазначений ОСОБА_1 , номер кредитного договору: 441916 від 07 жовтня 2022 року, загальна сума заборгованості: 39532,34 гривень, з яких: залишок по тілу кредиту: 4799,99 гривень, залишок по відсотках: 34732,35 гривень. (а.с. 49)

Згідно з копією акту приймання-передачі Реєстру боржників від 01 лютого 2024 року до договору факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року, клієнт (Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ») та фактор (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал») уклали цей акт про те, що згідно з вимогами п. 8.3 означеного договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 01 лютого 2024 року, складений за формою згідно із додатком 1 до договору. Кількість боржників: 11 550. Загальна сума заборгованості: 180 521 381 гривень 22 копійки. (а.с. 60).

Як слід з копії платіжної інструкції № 74877 безготівковий переказ в національній валюті) від 01 лютого 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 2528538,65 гривень, призначення платежу: плата за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року. (а.с. 60)

З копії досудової вимоги від 14 жовтня 2025 року слід, що новий кредитор в особі ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» повідомив відповідача ОСОБА_1 про зміну кредитора та необхідність повернення боргу.(а.с. 61)

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор виконав вимоги закону, уклав договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту. У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору отримав кредитні кошти, які використовував на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1052 ЦК України передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

30 липня 2026 року введено в дію Закон України «Про факторинг» № 4466-ІХ від 03 червня 2025 року, у п. 2 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення якого вказано, що положення цього Закону застосовуються до відносин, що виникли на підставі договорів факторингу, укладених після введення в дію цього Закону. Відносини, що виникли на підставі договорів факторингу, укладених до дня введення в дію цього Закону, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до введення в дію цього Закону.

При цьому, Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання відносин у сфері факторингу» № № 4863-IX від 29 квітня 2026 року набрав чинності та введений в дію 30 липня 2026 року.

Як слід за ст. 1077 ЦК України (у редакції, що діяла на момент укладення договору), що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України (у редакції, що діяла на момент укладення договору) слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За ст. 1082 ЦК України (у редакції, що діяла на момент укладення договору) слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже, як було встановлено судом, відповідач уклав з первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» договір № 441916 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 07 жовтня 2022 року, отримав кредитні кошти, однак своєчасно їх не повернув. Новий кредитор згідно договору факторингу набув право вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача. Відповідач належним чином не виконав обов`язки за договором. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний також сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. За час використання кредитних коштів позивачу за договором відступлення прав вимоги перейшло право грошової вимоги до відповідача. Відтак, позовні вимоги сторони позивача в цій частині належить задовольнити.

Позивач просить стягнути з відповідача в порядку розподілу судових витрат 8000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стороною позивача були надані: копія договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» (а.с. 64); копія акту № 493 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08 жовтня 2025 року, згідно з яким адвокатське об`єднання «Апологет» в особі адвоката керуючого партнера Усенка М.І. та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір про надання правової (правничої) допомоги, за яким виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги щодо боржника ОСОБА_1 , сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 гривень (а.с. 65); копія детального опису наданих послуг до акту № 493 від 08 жовтня 2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 64); копія ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Каптал» адвокатом Усенком М.І. (а.с. 65).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона відповідача, отримавши позовну заяву та додатки до неї, не надала суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надійшло. З таких підстав слід задовольнити вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1077,1078, 1082 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) заборгованість за кредитним договором №441916 від 07 жовтня 2022 року 39532 гривень (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять дві) гривень 34 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувач-АТ «Креді Агріколь Банк», місце реєстрації: 79029 місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького №1,28 корпус,4-ий поверх).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувач-АТ «Креді Агріколь Банк», місце реєстрації: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького №1,28 корпус,4-ий поверх) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувач-АТ «Креді Агріколь Банк», місце реєстрації-79029 місто Львів вулиця Смаль-Стоцького №1,28 корпус,4-ий поверх) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 17 серпня 2026 року .

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов