Рішення № 139068588, 17.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17193/26

Провадження № 2-о/161/539/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,-

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Алфьорова Олена Анатоліївна звернулась до суду із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.

Заяву обґрунтовує тим, що 27 грудня 2019 року між заявницею - громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою міста Луганськ Луганської області, та громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем міста Костянтинівка Донецької області, був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції ЛНР. ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Луганськ заявниця народила дитину дівчинку ОСОБА_3 , вагою 3450 гр., що підтверджується медичним свідоцтвом про народження форми №103/у, виданим 07 лютого 2020 року Луганською міською клінічною багатопрофільною лікарнею №1, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 07 лютого 2020 року Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції ЛНР. ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Луганськ заявниця народила дитину хлопчика ОСОБА_4 , вагою 3250 гр., що підтверджується медичним свідоцтвом про народження форми №103/у, виданим 09 липня 2021 року Луганською міською клінічною багатопрофільною лікарнею №1, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 09 липня 2021 року Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції ЛНР.

Свідоцтва про народження дітей, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, що у свою чергу унеможливлює реєстрацію народження дітей в установленому законом порядку, у зв`язку із чим заявниця звернулася до суду із вказаною заявою.

Встановлення юридичного факту необхідне для реалізації батьківських прав заявниці, для державної реєстрації народження дитини в Україні та отримання відповідних свідоцтв про народження.

Враховуючи вищевикладене, просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, встановити факт народження дитини жіночої статі

ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Луганськ Луганської області, Україна, від батьків: матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Луганськ Луганської області, громадянки України, та батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Костянтинівка Донецької області, громадянина України; встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Луганськ Луганської області, Україна, від батьків: матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Луганськ Луганської області, громадянки України, та батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Костянтинівка Донецької області, громадянина України.

Заявник в судове засідання не з`явилася, 17 серпня 2026 року від представника заявника - адвоката Алфьорової О.А. надійшла заява, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності заявника та її представника.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвалу про відкриття провадження на офіційну електронну адресу, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного листа.

Враховуючи, що розгляд даної справи відповідно до вимог частини другої статті 317 ЦПК України, здійснюється невідкладно, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявника, заінтересованої особи ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожна особа має право на судовий захист.

Згідно ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі, зокрема, письмових доказів.

Суд установив, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянкою України, що підтверджується, долученою до матеріалів копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Луганським МВ ГУМВС України в Луганській області 22.06.2019 року.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції ЛНР, заявниця ОСОБА_1 ,яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 та заінтересована особа ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , 27 грудня 2019 року зареєстрували шлюб за актовим записом № 713.

Однак, даний факт реєстрації шлюбу, з видачею відповідного свідоцтва, на тимчасово окупованій території України є недійсним, оскільки є таким, що не створює правових наслідків.

Як визначено ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з абз. 5-6 п.п. в п. 12 Глави 1 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 із змінами з Наказами Міністерства юстиції № 1908/5 від 15.07.2026, У разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батька дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані.

У разі відсутності в рішенні суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України даних про підстави запису відомостей про батька або в такому рішенні суду зазначено, що шлюб зареєстровано на тимчасово окупованій території України, відповідна графа актового запису не заповнюється. У графі «Для відміток» зазначаються, що відомості про батька внесені згідно з рішенням суду, дата та номер рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до медичного свідоцтва про народження, виданого 07 лютого 2020 року, ОСОБА_1 , яка проживає в м. Луганськ ЛНР ІНФОРМАЦІЯ_3 народила дівчинку, вагою 3450 грамів, доношена, , 1 - ою вагітністю, 1-ми пологами.

Відповідно до медичного свідоцтва про народження, виданого 09 липня 2021 року, ОСОБА_1 , яка проживає в м. Луганськ ЛНР ІНФОРМАЦІЯ_4 народила хлопчика, вагою 3350 грамів, доношений, 2 - ою вагітністю, 2-ми пологами.

Крім того, до матеріалів справи додано свідоцтво про народження доньки ОСОБА_5 , виданого 07 лютого 2020 року Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції ЛНР, та сина ОСОБА_6 - свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , виданим 09 липня 2021 року Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції ЛНР.

Суд установив, що вищезазначені документи про народження дітей, отримані на території м. Луганськ, Україна, зразка російської федерації є недійсними, а довідки про народження дітей видані компетентною установою України відсутня, що позбавляє заявницю,яка є громадянкою України,зареєструвати народження дітей та реалізувати права та обов`язки,пов`язані із народженням дітей.

Питання про окуповані території у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані як «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

У практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) розвинений принцип узгодженості спірного питання, зокрема, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики.

При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] є далеким від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, у тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за змістом цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.10.2018 у справі №235/2357/17, від 07.09.2022 у справі № 759/5313/21.

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо народження людини, з метою захисту прав громадян України, ніяким чином не легітимізує таку владу. Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

Суд установив та не викликає жодних сумнівів, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 народила дитину жіночої статі та ІНФОРМАЦІЯ_4 народила дитину чоловічої статі, при цьому необхідність встановлення факту народження останніх зумовлена необхідністю отриманням свідоцтв про народження дітей, згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ст.133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Згідно частини 1 статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дитини.

Згідно статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Згідно статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно частини 1,3 статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Враховуючи, що за законодавством України заявниця ОСОБА_1 не укладала шлюб із заінтересованою особою ОСОБА_2 , а додана до матеріалів справи копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції ЛНР,,є недійсним і не створює правових наслідків, тому у суду немає законних підстав для зазначення у рішенні відомостей про батька дитини.

Так, ч.3 ст.317 ЦПК України встановлено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Крім того, відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Згідно зі ст. 18 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту цивільного стану орган державної реєстрації актів цивільного стану проводить відповідний запис на підставі рішення суду.

Оскільки заявник та заінтересована особа на день народження дітей не перебували в шлюбі, зареєстрованому відповідно до норм чинного законодавства України, то у суду відсутні законні підстави для зазначення у рішенні відомостей про батька дитини.

На момент народження дітей відсутні докази перебування заявниці в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , вказаним батьком в свідоцтвах про народження, виданих на тимчасово окупованій території м. Луганська.

Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для встановлення факту походження зазначених в заяві дітей від батька ОСОБА_2 .

При цьому зазначення ОСОБА_2 батьком дітей може здійснюватися під час державної реєстрації народження дітей в порядку, визначеному ч.1 ст.135 СК України, оскільки заявник та заінтересована особа не перебувають у шлюбі зареєстрованому відповідно до норм чинного законодавства України.

За приписами ч.1 ст.126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Враховуючи вищевикладене, суд установив, що заявниця у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Луганськ Луганської області,громадянка України є матір`ю дітей: ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Луганськ Луганської області, Україна, та ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Луганськ Луганської області,Україна.

За таких обставин суд вважає, що заява в частині вимог заявниці, підлягає частковому задоволенню, у задоволенні вимог заяви щодо зазначення батьком дітей ОСОБА_2 слід відмовити.

Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Частиною 4 статті 317 ЦПК України визначено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.122 СК України, ст.ст.247, 259, 264-265, 293-294, 317, 319, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України задовольнити частково.

Встановити факт народження дитини жіночої статі, дівчинки, ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Луганськ Луганської області, Україна від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки міста Луганськ Луганської області, громадянки України.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі, хлопчика, ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Луганськ Луганської області, Україна, від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки міста Луганськ Луганської області, громадянки України.

Відмовити в задоволенні решти вимог заяви.

Рішення суду є підставою для реєстрації факту народження в установленому законом порядку і підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту рішення 17 серпня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М. Філюк