Ухвала суду № 139068052, 13.08.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1559/26

Номер провадження: 4-с/511/9/26

13.08.2026 Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого Теренчук Ж. В.,

секретаря судового засідання Ніколас С.О.,

за участю:

приватного виконавця Бондарева Р.В. (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області в режимі відеоконференцз`язку скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС"(надалі - ТОВ "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС") , -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги.

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича.

Скарга мотивована тим, що упровадженні приватного виконавця перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 щодо примусового виконання виконавчого листа №511/2403/23, виданого Роздільнянським районним судом Одеської області від 08.01.2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШН» заборгованості за кредитним договором.

Постановою вказаного виконавця від 27.01.2026 накладено арешт на кошти, які містяться на її рахунках у банківських установах, у тому числі в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

На виконання цієї постанови АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наклав арешт на її кошти, які знаходяться на рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Вона є пенсіонером та водночас працює в КЗ «Роздільнянська міська школа мистецтв» та КЗ «Роздільнянський Палац культури» Роздільнянської міської ради Одеської області, тобто є працівником бюджетної сфери. Її доходами є виключно заробітна плата та пенсія, які зараховуються на арештовані рахунки, як і є рахунками зі спеціальним режимом, на які законом не передбачено можливість звернення стягнення.

13.02.2026 року подала через офіційну електронну адресу виконавця: ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про зняття арешту з її зарплатного рахунку в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 , додавши довідку від роботодавця - КЗ «Роздільнянська міська школа мистецтв», між тим відповіді на це звернення не отримала, арешт з зарплатного рахунку ним не знято.

24.02.2026 року вона подала через офіційну електронну адресу виконавця: ІНФОРМАЦІЯ_1 повторну заяву про зняття арешту з її зарплатного рахунку в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 та пенсійного рахунку в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 .

30.03.2026 року вона подала через офіційну електронну адресу виконавця: ІНФОРМАЦІЯ_1 клопотання про зняття арешту з вищевказаних рахунків (зарплатного та пенсійного) та про припинення звернення стягнень та здійснення списань (відрахувань) з її рахунків в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» .

Станом на 05.05.2026 року приватним виконавцем Бондаревим Р.В. заяви та клопотання не розглянуті, арешт не знято. В незаконний спосіб з її рахунків приватним виконавцем знято 118 392,26 грн.

На підставі викладеного, просила:

визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Бондарева Р.В. у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, яка полягає у не розгляді її заяв від 13.02.2026, 24.02.2026 та клопотання від 30.03.2026 про зняття арешту з рахунків, що мають спеціальний режим використання в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а саме: № НОМЕР_1 (зарплатний), № НОМЕР_2 (пенсійний), а також про припинення звернення стягнень та здійснення списань (відрахувань) з вказаних рахунків;

визнати протиправними дії приватного виконавця Бондарева Р.В. щодо звернення стягнення (здійснення списання коштів) на пенсію з рахунку № НОМЕР_2 в сумах 14 744,91 грн 02.02.2026 та 14 320,52 грн 29.04.2026, а також на заробітну плату з рахунку № НОМЕР_1 в сумах 11 874,51 грн 02.02.2026 та 77 452,32 грн 29.04.2026;

зобов`язати приватного виконавця Бондарева Р.В. шляхом винесення постанови зняти арешт з її рахунків в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: № НОМЕР_1 (зарплатний) та № НОМЕР_2 (пенсійний);

зобов`язати приватного виконавця Бондарева Р.В. усунути порушення її прав шляхом винесення постанови про повернення на вищевказані рахунки безпідставно списаних пенсії та заробітної плати у загальній сумі 118 392,26 грн.

Процесуальні документи.

12.05.2026 року від приватного виконавця Бондарева Романа Володимировича надійшла заява про повернення скарги ОСОБА_1 , (а.с.46)

05.06.2026 року від скаржника ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення у справі, в яких вона повідомила суд, що після її звернення до суду приватний виконавець продовжує незаконного списувати кошти з її рахунків. (а.с.55,58).

24.07.2026 року від ОСОБА_1 надійшла клопотання про долучення доказів, в яких остання просила приєднати до матеріалів справи постанови приватного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 від 26.06.2026 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію . (а.с.70)

07.08.2026 року на адресу суду від приватного виконавця Бондарева Романа Володимировича надійшли заперечення, в яких він просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 як необґрунтованої. В запереченнях вказав, що він не отримував від ОСОБА_1 на власну електронну адресу заяви про зняття арештів з рахунків з доказами, що ці рахунки пенсійні та зарплатні.(а.с.76)

Позиції сторін у суді.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Сендик в судове засідання на розгляд скарги не прибули, надали суду заяву про її розгляд без їх участі, просили скаргу задовольнити. (а.с.69)

Приватний виконавець Бондарев Роман Володимирович в судовому засіданні просив відмовити взадоволенні скарги, так як вона необґрунтована.

Стягувач ТОВ "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС" на розгляд скарги не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені засобами електронного суду.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за даною явкою.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 27.01.2026 року приватним виконавцем Одеського виконавчого округу Бондаревим Р.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 щодо примусового виконання виконавчого листа №511/2403/23, виданого Роздільнянським районним судом Одеської області від 08.01.2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШН» заборгованості за кредитним договором.

27.01.2026 року постанова про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу боржника ОСОБА_1 та отримана нею.

27.01.2026 року постановою вказаного виконавця у рамках даного виконавчого провадження накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 , які містяться в тому числі на її рахунках у банківських установах і зокрема в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».(а.с.5)

На виконання цієї постанови АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наклав арешт на її кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_1 : НОМЕР_3 ;2) НОМЕР_2 .

Заявником ОСОБА_1 до матеріалів справи додано наступні докази, які підтверджують її доводи щодо знаходження на цих рахунках коштів її заробітної плати та пенсії:

1) довідка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.03.2026 № JRSEMK0BOGNFEGUV про цільове призначення рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 на цей рахунок отримує зарплатні виплати . Також на вказану картку може бути зарахована будь-яка виплата (переказ) (а.с.7)

2) довідка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.03.2026 № 89ANM6U3GRGHPQS7 про цільове призначення рахунку № НОМЕР_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 на цей рахунок отримує пенсійні виплати . Також на вказану картку може бути зарахована будь-яка виплата (переказ) (а.с.8)

3) довідка (виписка) АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.03.2026 № H7KSJJHINC306KRU про походження коштів на рахунку НОМЕР_1 (а.с.9)

4) довідка (виписка) АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.03.2026 № SQG1L60MU925E3KV про походження коштів на рахунку НОМЕР_2 .(а.с.10)

5) довідку КЗ «Роздільнянська міська школа мистецтв» від 13.02.2026 року , відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з даною установою і заробітна плата зараховується на її банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 .

Також заявник надала суду докази відправлення на адресу виконавця заяв про зняття арештів з рахунків : НОМЕР_1 та НОМЕР_2 - 13.02.2026 року, 24.02.2026 року, 30.03.2026 року, а саме : скріншоти відправлень з її електронної пошти з мережі інтернет, копії електронних ключів.(а.с.15-21)

Нормативно - правове обгрунтування та висновки суду.

Згідно з частиною 1 татті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом №1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженоюнаказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня2012 року.

Відповідно до положень ч.1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Щодо накладення арешту на майно.

Згідно ст.9 ч.3 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п.7 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ст.56 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).

Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

Щодо накладення арешту на кошти заробітної плати .

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до п.93 висновку ВП ВС у справі №756/8815/20 від 20.04.2022 року обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки «кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом» (абзац другий частини другої статті 48 ЗаконуIII).

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3)у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом № 1404-VIII та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).

Відповідно частини першої статті 70 Закону розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.Частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Відповідно до висновку ВП ВС у справі №756/8815/20 від 20.04.2022 року виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначене правило визначає ті кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Мотиви суду .

Суд, давши оцінку обгрунтованості поданої заяви, заслухавши пояснення приватного виконавця, прийшов до висновку про часткове задовлення скарги з наступних підставі.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Так судом встановлено під час розгляду справи , що приватний виконавець Бондарев Р.В. після відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 щодо примусового виконання виконавчого листа №511/2403/23, виданого Роздільнянським районним судом Одеської області від 08.01.2026 року діючи в межах наданих йому повноважень з метою примусового виконання рішення суду виніс постанову про накладення арешту майно боржника ОСОБА_1 , в тому числі на всі банківські рахунки боржника ОСОБА_1 .

Як встановлено у даній справі АТ КБ «Приватбанк» виконав постанову приватного виконавця Бондарева Р.В. від 27.01.2026 року та наклав арешт на належні ОСОБА_1 рахунки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

У постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що «судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. Стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»».

Згідно висновку ВП ВС у справі №756/8815/20 від 20.04.2022 року «у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті."

Як встановлено судом в ході розгляду справи арештований приватним виконавцем рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім"я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» є пенсійним, а рахунок НОМЕР_1 є зарплатним. Згідно довідок банку ці рахунки є поточними, на них можуть надходити і інші кошти, що підтверджено довідками АТ КБ "Приватбанк", між тим згідно наданих банком довідок на них знаходяться лише зарплатні кошти та пенсійні виплати ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що від АТ КБ «Приватбанк» на адресу приватного виконавця відповідних повідомлень про спеціальний режим цих рахунків та про цільове призначення коштів на рахункуне надходило, банк постанову державного виконавця без виконання не повертав.

Суд вважає, що під час винесення постанов про накладення арештів на кошти на банківських рахунках Пояцики Н.СМ. приватний виконавець Бондарев Р.В. діяв у межах своїх повноважень, оскільки не мав інформації про правову природу (статус) коштів, що знаходилися на арештованих рахунках.

Тому підстав визнати протиправними дії приватного виконавця Бондарева Р.В. щодо накладення арешту на майно боржника та списання коштів з рахунків № НОМЕР_2 в сумах 14 744,91 грн 02.02.2026 та 14 320,52 грн 29.04.2026, а також з рахунку № НОМЕР_1 в сумах 11 874,51 грн 02.02.2026 та 77 452,32 грн 29.04.2026 року у суду не має.

В свою чергу, не маючи повідомлення банку , виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження від боржника, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до висновку , ви кладеного у постанові ВП ВС у справі №756/8815/20 від 20.04.2022 року (п.70-73) « для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.»

Заявник ОСОБА_1 стверджувала в скарзі і надала відповідні докази про те, що з заявами про зняття арешту вона зверталася тричі до приватного виконавця Бондарева Р.В. - 13.02.2026 року, 24.02.2026 року , 30.03.2026 року і ці заяви не розглянути по теперішній час, арешт не скасовано.

Між тим, надавши докази відправлення таких заяв з електронним підписом із власної електронної пошти, належних доказів надходження її повідомлень на електронну адресу приватного виконавця: ІНФОРМАЦІЯ_1 не надала, а той в свою чергу в судовому засіданні заперечував факт надходження заяв від боржника про скасування арешту з її рахунків.

Тому у суду не має підстав визнавати протиправними дії приватного виконавця щодоне розгляду заяв ОСОБА_1 від 13.02.2026, 24.02.2026 та клопотання від 30.03.2026 про зняття арешту з рахунків, що мають спеціальний режим використання в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а саме: № НОМЕР_1 (зарплатний), № НОМЕР_2 (пенсійний), а також про припинення звернення стягнень.

Між тим суд вважає, що наявні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання приватного виконавця Бондарева Р.В. шляхом винесення постанови зняти арешт з її рахунків в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: № НОМЕР_1 (зарплатний) та № НОМЕР_2 (пенсійний).

Так саме під час розгляду справи у суді ОСОБА_1 , надавши відповідні документи АТ КБ «Приватбанк» довела, що мають спеціальний режим використання в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» належні їй кошти на рахунках № НОМЕР_1 (зарплатний), № НОМЕР_2 (пенсійний), так як на цих рахунках знаходять кошти її заробітної плати та пенсії, а відтак заборонено законом накладення арешту та/або звернення стягнення на ці кошти (абзац другий частини другої статті 48 ЗаконуIII).

Тому накладений приватним виконавцем арешт на ці рахунки підлягає зняттю .

Також у справі наявні постанови приватного виконавця Бондарева Р.В. від 26.06.2026 року, якими приватним виконавцем в порядку ст.70 ЗУ "Про виконавче провадження" звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника ОСОБА_1 , які направлені на виконання по місцю роботи ОСОБА_1 до КЗ «Роздільнянський палац культури» та КЗ "Роздільнянська міська школа мистецтв». (а.с.73,74)

Відповідно до постанови ВП ВС у справі №756/8815/20 від 20.04.2022 року «встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя. Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. »

Також суд вважає, що вимога про зобов`язання виконавця зняти арешт з рахунків ОСОБА_1 є належними способу захисту прав скаржника (постанова ВС від 03.07.2024 року у справі №753/9629/23). Залишення в силі арешту на кошти, які складають заробітну плату, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання боржником будь-яких коштів заробітної плати як єдиного джерела доходів та порушує його конституційне право на отримання винагороди за працю.

У статті 10 Конвенції про захист заробітної плати, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року зазначено, що заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання приватного виконавця Бондарева Р.В. усунути порушення її прав шляхом винесення постанови про повернення на вищевказані рахунки безпідставно списаних пенсії та заробітної плати у загальній сумі 118 392,26 грн, то суд вважає, що належить відмовити в задоволенні скарги в цій частині з наступних підстав.

Вирішення питання про повернення безпідставно набутих коштів здійснюється у позовному провадженні, з належним визначеним складом сторін позовного провадження і з доведенням правомірності таких вимог саме до належного відповідача. Така правова позиція викладення у постанові ВС від 12.02.2025 року у справі №444/2503/17.

Керуючись статтями 260, 353, 447 - 451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича - задовольнити частково.

Зобов`язати приватного виконавця Бондарева Романа Володимировича , у провадженні якого перебуває виконавче провадження НОМЕР_4 винести постанову про зняття арешту з карткового рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: № НОМЕР_1 , який використовується для отримання заробітної плати та карткового рахунку в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: № НОМЕР_2 , який використовується для отримання пенсії.

В іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Теренчук Ж. В