Ухвала суду № 139068042, 18.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24175/25-Е

Провадження № 2/522/6482/26

УХВАЛА

18 серпня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Донцов Д.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Донцова Д.Ю. по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться на розгляді справа за позовом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

До суду 10.06.2026 року надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Донцова Д.Ю.

В обґрунтування заяви про відвід зазначено, що у провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебуває справа № 522/24175/25-Е за позовною заявою Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. 20.03.2026 справу передано судді Донцову Денису Юрійовичу. 24.03.2026 відкрито провадження, розгляд справи проводиться у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. З 27.03.2026 судом не розглянуті заяви та клопотання відповідача. Засідання у справі було призначене на 26.05.2026. Станом на 10.06.2026 справу не розглянуто.

У відповідача виникли сумніви у безсторонності суду.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Тобто, презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше.

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

На питання неупередженості суду звертає увагу і Європейський суд з прав людини. Так, у рішенні Суду від 10 грудня 2009 р. в справі Мироненко і Мартенко проти України було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

ЄСПЛ у рішенні від 03.05.2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що ЄСПЛ далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 року ЄСПЛ зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 необґрунтовані, оскільки заявницею не надано доказів існування об`єктивних обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді і не містить передбачених ст. 36 ЦПК України підстав для відводу судді.

На підставі вищевикладеного, огляду на положення ч. 4 ст. 36, ст. 40 ЦПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України, суд передає заяву про відвід головуючого судді Донцова Д.Ю. для вирішення вказаного питання судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв`язку з перебуванням судді Донцова Д.Ю.: у відпустці з 18.11.2025 року по 01.12.2025 року; у відпустці з 12.02.2026 року по 08.03.2026 року; на навчанні з 06.04.2026 року по 10.06.2026 року; на лікарняному з 07.05.2026 року до 31.05.2026 року; у відпустці без збереження заробітної плати з метою лікування з 01.06.2026 року по 15.06.2026 року; на лікарняному з 16.06.2026 року по 01.07.2026 року; на лікарняному з 02.07.2026 року по 14.08.2026 року, датою складення цього судового рішення є 18.08.2026 року.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 89, 126, 258-260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Донцова Д.Ю. по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- вважати необґрунтованою та

- передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Донцов Д.Ю.