Рішення № 139067319, 09.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 212/1213/26

Провадження № 2/496/2659/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Сурженко К.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 2034493492_CARD від 03.11.2020 року у розмірі 41402 грн 37 к., понесені судові витрати по справі на сплату судового збору у розмірі 2662 грн 40 к. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.11.2020 року ОСОБА_1 уклала із Акціонерним товариством «ОТП Банк» кредитний договір № 2034493492_CARD, за яким кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит в розмірі, визначеному кредитним договором, на умовах строковості, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, визначених в договорі та додатках до договору. Кредитодавець виконав умови кредитного договору та надав кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеним договором, в сумі 24000 грн. Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свої зобов`язання, внаслідок чого, 15.03.2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 15/03/24, відповідно до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором № 2034493492_CARD від 03.11.2020 року, перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

В зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість, що становить 41402 грн 37 к., з яких: 24000 грн заборгованість за тілом кредиту; 17402 грн 37 к. заборгованість за відсотками.

Оскільки відповідачка відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча повідомлялася про день слухання справи належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Приймаючи до уваги заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі N 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі N 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі N 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі N 5026/886/2012 тощо).

15.03.2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» (Фактор) та АТ «ОТП Банк» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 15/03/24, відповідно до умов якого клієнт (Первісний кредитор) передає, а фактор (Новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості (а.с. 37-41).

Згідно копії Актів приймання-передачі Реєстру боржників № 1 та № 2 по Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024 року та копії Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024 року, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , за договором № 2034493492_CARD. Розмір заборгованості складає 41402 грн 37 к., в тому числі: 24000 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 17402 грн 37 к. сума заборгованості за відсотками (а.с. 47-48).

Відповідно до платіжних інструкцій: № 1 та № 2 від 15.03.2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило АТ «ОТП Банк» грошові кошти в сумі 28936 грн 94 к. та 7710808 грн 65 к. (відповідно), згідно договору факторингу № 15/03/24 та відповідно до реєстру боржників (а.с. 49-49 зв.).

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів наявність права вимоги до ОСОБА_1 , яке перейшло до нього на підставі договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024 року (а.с. 88 зв.).

Як убачається з матеріалів справи 03.11.2020 року ОСОБА_1 уклала із Акціонерним товариством «ОТП Банк» кредитний договір № 2034493492_CARD, який підписано особисто позичальником. Відповідачкою власноручно підписано кредитний договір № 2034493492_CARD, відповідно до умов якого (п. 1.1): загальний розмір кредиту 37585 грн, який видано на придбання товару; додаткова послуга банку 490 грн; дата остаточного повернення кредиту 03.11.2022 року; комісія за управління кредитом 3% від суми кредиту, щомісячно. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних (п. 1.2 договору); передоплата позичальника 3600 грн (а.с. 8-8 зв.).

На виконання переддоговірних обов`язків 03.11.2020 року позичальника було ознайомлено з Графіком платежів за кредитним договором та паспортом споживчого кредиту, в яких відображені основні умови платежів за кредитом та умови кредитування та які підписані відповідачкою (а.с. 9-10 зв.).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит в сумі 37585 грн на придбання товару у продавця 1 ТОВ «Комфі Трейд», що підтверджується рахунком-фактурою № СФВМТ-0000638128 від 03.11.2020 року, специфікацією до кредитного договору та квитанцією (фіскальний чек) ТОВ «Комфі Трей» від 03.11.2020 року (а.с. 11-12).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 2034493492_CARD від 03.11.2020 року, утворилася заборгованість, яка згідно з наданими представником позивача розрахунками станом на 15.03.2024 року складає: 41402 грн 37 к. (а.с. 23-36).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку по картці, відкритій на ім`я відповідачки, за період з 03.11.2020 року по 15.03.2024 рік. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачкою кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості (а.с. 16-22).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідачка порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Враховуючи те, що відповідачка не виконує умови договору, не повертає кредитні кошти та не сплачує нараховані проценти, а тому з відповідачки слід стягнути заборгованість, яка становить 41402 грн 37 к., в тому числі: 24000 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 17402 грн 37 к. сума заборгованості за відсотками.

Щодо витрат на правову допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі жовтня статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, суд зважає на таке.

Як убачається з матеріалів справи, 01.07.2025 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 42649746 про надання правової допомоги та додаткову угоду № 2034493492_CARD від 28.11.2025 року, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу (правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатковою угодою (а.с. 46, 60-62).

З витягу акту на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.11.2025 року, адвокатом Білецьким Б.М. надані такі послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) 2000 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат 4000 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 500 грн; подання позовної заяви та копії позовної заяви з додатками до суду, шляхом надсилання позовної заяви поштовим відправленням 500 грн (а.с. 65).

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат ТОВ «Діджи Фінанс» на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданою послугою); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» 3000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.

З платіжної інструкції № 3332002964 від 27.01.2026 року вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 грн, а тому відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2662 грн 40 к.

Керуючись ст. ст. 526, 634, 1048, 1054, 1077, 1081, 1082 ЦК України, ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) заборгованість за договором про споживчий кредит № 2034493492_CARD від 03.11.2020 року складає становить 41402 грн 37 к., в тому числі: 24000 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 17402 грн 37 к. сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) судовий збір у розмірі 2662 грн 40 к. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

В іншій частині позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст складено 09.06.2026 року.

Суддя Л.О. Пендюра