Рішення № 139067306, 23.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 521/229/26

Провадження № 2/496/2354/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря Сосненко А.І.,

представника позивача Бурий Д.В.,

представника відповідача Ужва К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, який згодом уточнив, в якому просить стягнути з останньої на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» суму заборгованості за кредитним договором № 7590074 від 16.02.2024 року в розмірі 25000 грн. та судові витрати, які складаються з сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 16.02.2024 ТОВ «Авентус Україна» та відповідач уклали Кредитний договір № 7590074 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Відразу після вчинених дій відповідача, 16.02.2024 ТОВ «Авентус Україна» перерахувало грошові кошти в сумі 10000 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Авентус Україна». 23.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 23/10/24-Ф, відповідно до якого, ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» право вимоги від відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна». 16.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 16/05/25-Е, відповідно до якого, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» право вимоги від відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача. За час дії кредитного договору № 7590074 від 16.02.2024 відповідач не сплачував кредит та відсотки за користування кредитом і має на даний час заборгованість в сумі 41180 грн., яка, складається з: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн.; заборгованість за відсотками 26180 грн., заборгованість за штрафними санкціями 5000 грн. А тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 7590074 від 16.02.2024 в сумі 36180 грн. та сплачений по цьому позову судовий збір в сумі 2662,40 грн. і витрати на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. Через те, що відповідач не виконав своїх обов`язків по сплаті заборгованості за вказаним кредитним договором представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 16 лютого 2026 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнала частково, пояснила згодна із заборгованістю у розмірі 19390,00 грн., з урахуванням викладених обґрунтувань у відзиві на позовну заяву.

04.06.2026 року представник позивача надала відповідь на відзив, відповідно до якої просить стягнути відповідача на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за Кредитним договором №7590074 від 16.02.2024 року у розмірі 25 000,00 грн., яка складається з наступного: 10000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 15 000,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 покласти на відповідача.

Також представник позивача надала заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить зменшити розмір позовних вимог і вважати їх наступними: 250000,00 грн.; Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 покласти на відповідача.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

На підставі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено у судовому засіданні, 16.02.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений електронний кредитний договір № 7590074 на суму 10000,00 грн.

23.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 23/10/24-Ф, відповідно до якого, ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» право вимоги від відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна».

16.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 16/05/25-Е, відповідно до якого, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» право вимоги від відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 25000,00 грн., що складається з: 10000,00 грн. тіло кредиту, 15000,00 грн. відсотки.

На підставі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Наданими стороною позивача доказами, зокрема: кредитним договором № 7590074; копією повідомлення про перерахування кошів; розрахунком заборгованості; копією паспорта споживчого кредиту; копією договору факторингу № 23.10/24 від 23.10.2024 року та копією акту приймання-передачі до договору факторингу; копією договору факторингу № 16/05/25-Е від 16.05.2025 року та копією акту приймання-передачі до договору факторингу; копіями витягів з Реєстру боржників; випискою АТ «Універсал Банк» про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , доведено факт укладення кредитного договору з відповідачем та наявна заборгованість по вказаному договору.

Щодо стягнення відтоків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно правових стандартів у цій сфері.

Статтею вказаного закону визначено терміни, зокрема 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; 1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ визначено необхідність надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Отже, починаючи з 25.12.2023 р. (наступний день після набрання Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498 ІХ чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1 %.

При цьому, надавачі фінансових послуг, яким зокрема є позивач, зобов`язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін.

У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір №7590074 укладений з Відповідачем 16.02.2024 р., тобто після набрання чинності вказаними змінами. Таким чином, на момент укладення договору кредитодавець був зобов`язаний дотримуватися обмеження щодо максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 %.

Як вбачається з розрахунку заборгованості проценти за користування кредитом нараховувались у період з 16.02.2024 р. по 14.07.2024 р. (150 днів) за ставкою 2,20% на день (220 грн. на день).

Проте, Товариство мало право для нарахування відповідачу відсотки за користування кредитом за ставкою 1% на день (100 грн. на день), а тому розмір заборгованості відповідача по сплаті відсотків за вказаний вище період, право на стягнення яких має позивач, складає 15 000,00 грн.

Окрім того, відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості суму у розмірі 5610,00 грн.

Суд приймає до уваги викладені обґрунтування представника відповідача у відзивові, таким чином, загальний розмір заборгованості, з урахуванням вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», складає 19390,00 грн., з яких: 10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 9 390,00 грн. заборгованість за процентами.

Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

20 серпня 2025 року між АБ «Соломко та партнери» та ТОВ «ЕЙС» укладено договір № 20/08/25-01 про надання правової допомоги.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) № 20/08/25-01 від 20.08.2025 вартість послуг складає 7000,00 грн.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18 зазначив, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, представник відповідача просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі у розмірі 8000,00 грн.

11.05.2026 р. між ОСОБА_1 та адвокатом Скользнєвою Валерією Владиславівною було укладено договір про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу надаємо акт здачі прийняття наданих послуг від 21.05.2026 р. та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 21.05.2026 р. на суму 8 000,00 грн. та договір про надання правової допомоги.

З огляду на зазначене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи представника позивача, представника відповідача (складання та оформлення позову та пояснень, участі в судових засіданнях, складання відзиву на позовну заяву), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання пояснень та участі в судових засіданнях та значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн, також стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 32234 від 08.01.2026 року, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн., а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову, відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1426,86 грн. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 19390,00 грн. х 2664,40 грн./25000,00 грн.). При цьому суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. №36 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 15, 512, 514, 526, 530, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ "ФК "ЕЙС", місце знаходження: місто Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за кредитним договором № 7590074 від 16.02.2024 року у розмірі 19390,00 грн., з них:

-10000 грн. - заборгованість по кредиту;

-9390,00 грн. - заборгованість по процентам.

також стягнути судові витрати у розмірі 1426,86 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місце знаходження: місто Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Горяєв

З урахуванням розрахунку ДСА України щодо необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб (штатна кількість 11 суддів, але фактична кількість суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ на теперішній час 6 суддів (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, тому з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту рішення суду, яке було складено 17.08.2026 року.