Рішення № 139066700, 18.08.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2988/26

Провадження № 2/740/2278/26

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Пулинець Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника», Ніжинська міська рада Чернігівської області, про визнання особи такою, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 через представника адвоката Середу Д.А. звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

Позов аргументовано тим, що позивачка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (фактично 8.3). Разом з нею зареєстрований, але фактично не проживає її брат ОСОБА_2 .

Будинок АДРЕСА_3 , в якому знаходиться зазначена квартира, перебуває на балансі у КП «СЕЗ».

На підставі ордеру №15 від 13.03.2001 батько позивачки ОСОБА_3 отримав від ВАТ «Ніжинсільмаш» право на заселення разом із сім`єю в квартиру АДРЕСА_4 , яка складалась з двох кімнат. Склад сім`ї зазначений в ордері: ОСОБА_3 квартиронаймач; ОСОБА_4 дружина; ОСОБА_2 син; ОСОБА_1 донька.

Фактично ж ОСОБА_3 разом із сім`єю була виділена не квартира, а кімната АДРЕСА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько ОСОБА_3 .

В подальшому мешканці гуртожитку фактично відокремили свої квартири.

В 2011 році відповідач забрав всі свої речі з документами і зник в невідомому напрямку.

На даний час в квартирі проживає тільки позивачка, яка і є фактичним квартиронаймачем квартири. Квартира не приватизована.

Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачено лише на підставі заяви власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності, а з урахуванням того, що квартира не приватизована, позивачка позбавлена можливості зняти відповідача з реєстрації через центр надання адміністративних послуг.

Реєстрація відповідача впливає на розмір вартості комунальних послуг, а також на право на приватизацію даної квартири, тому позивачка і змушена звертатись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді 09.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивачки адвокат Середа Д.А. подав заяву, в якій просить розгляд справи провести без участі його та позивачки, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщався завчасно засобами поштового зв`язку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно із п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України, а також у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на веб-сайті судової влади України.

Від третьої особи КП «Служба Єдиного Замовника» надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Враховуючи, що відповідач згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що сторона позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з копії ордеру №15, батько позивачки ОСОБА_3 отримав від ВАТ «Ніжинсільмаш» право на заселення разом із сім`єю в квартиру АДРЕСА_4 , яка складалась з двох кімнат загальною житловою площею 35 м2. Склад сім`ї зазначений в ордері: ОСОБА_3 квартиронаймач; ОСОБА_4 дружина; ОСОБА_2 син; ОСОБА_1 донька (а.с.7).

Згідно архівного витягу з протоколу засідання профспілкового комітету заводу «Ніжинсільмаш» від 27.03.2001 №21, ОСОБА_3 разом із сім`єю (4 чол.) була виділена кімната АДРЕСА_5 .

У матеріалах справи міститься копія технічного паспорта на квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_2 , у якому вказано, що квартира посімейного, спільного заселення складається з 7 кімнат житловою площею 124,3 кв.м., у якій ОСОБА_1 належить житлова кімната площею 21,1кв.м., кімната площею 15.6 кв.м. та частина приміщень загального користування, площею 12,8 кв.м. Загальна площа 49,5 кв.м (а.с. 9зворот-10).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 не зареєстроване.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8 зворот).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

Згідно довідки № 775 від 28.05.2026, виданої виконавчим комітетом Ніжинської міської ради, ОСОБА_2 зареєстрований разом з ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , проте за вказаною адресою фактично не проживає (а.с.12).

Довідкою № 53686-2026 від 29.04.2026 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_6 , за місцем реєстрації не проживає з 2011 року та місце його знаходження не відоме (а.с.11)

Факт не проживання ОСОБА_2 без поважних причин понад шість місяців та відсутність його особистих речей в квартирі АДРЕСА_7 також підтверджується актом про фактичне непроживання фізичної особи від 28.05.2026, підписаним трьома сусідами позивачки (а.с.11 зворот).

Підстави втрати права на користування житловим приміщенням регулюються ст. 71, 72 ЖК України в разі користування житловим приміщенням в будинках державного і громадського фонду.

Згідно зі ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Позивачка стверджує, що відповідач не проживає у квартирі, наймачем якої вона є. Матеріали справи не містять доказів, що свідчать про наявність у відповідача перешкод у користуванні квартирою, а його тривала відсутність за місцем реєстрації свідчить про те, що він не має інтересу до проживання за адресою реєстрації, має інше місце проживання.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У статті 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Подібний висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц.

З огляду на вказані норми та надані докази, суд дійшов до висновку, що така поведінка відповідача свідчить про втрату ним інтересу до спірного житлового приміщення, а отже наявні підстави для задоволення позову та визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 280, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_8 .

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Карпусь