Рішення № 139066570, 18.08.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/576/26

Єдиний унікальний №733/239/26

Рішення

Іменем України

18 серпня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

за участю секретаря Л.М. Чигрин,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку, розташовану на території Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,29 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 877009.

Як спадкоємиця за заповітом після смерті останнього, має право на спадщину, але пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин у зв`язку з перебування протягом тривалого часу на стаціонарному лікуванні. Просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини на два місяці.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Жайворонко І.В. в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 64). Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Жайворонко І.В. надав суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без участі позивачки ОСОБА_1 у зв`язку з перебуванням останньої в декретній відпустці (а.с. 57).

Представник відповідача Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. В наданій заяві просила суд справу розглядати без її участі. Проти задоволення позову не заперечує (а.с. 62).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 9,зворот), копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с. 8,зворот), копією свідоцтва про одруження ОСОБА_1 (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку, розташовану на території Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,29 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 877009, кадастровий номер 7421781200:02:000:0429 (а.с. 4;70,зворот).

06 лютого 2026 року ОСОБА_1 , за її зверненням, державним нотаріусом Ічнянської державної нотаріальної контори Шарою В.В. було письмово повідомлено, що остання пропустила встановлений п. 1 ст. 1269 ЦК України шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 до нотаріальної контори , а тому ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 3).

Зі змісту ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України слідує, що спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Підставою для прийняття судом рішення про визначення спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строку, є визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4)перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5)необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Постановою Верховного Суду України від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, провадження № 61-14038св20 визначено, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 24 вересня 2020 року у справі № 310/2327/18 та від 13 грудня 2018 року у справі № 703/1560/17.

Позивачка, обґрунтовуючи поважність пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 зазначає, що пропустила строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини в зв`язку з тим, що тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні, яке пов`язане із втратою вагітності.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17,у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17,від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі№ 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня2023 року у справі № 626/274/22, від 10 липня 2024 року у справі № 522/13476/23.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21).

Судом встановлено, що 18 червня 2015 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Южненської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, реєстр № 51, яким все своє майно заповіла позивачці ОСОБА_1 (а.с. 71).

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року в справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі № 133/1880/18.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно. Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов`язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах. Відмова від прийняття спадщини може бути виражена як у формі подання заяви про відмову від прийняття спадщини, так і шляхом невчинення спадкоємцем дій, потрібних для прийняття спадщини. Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.

Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно копій виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 82574, виданої ДУ «Ін-т геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у вищевказаному медичному закладі з 20.11.2023 року по 04.12.2023 року (а.с. 11), а також в період з 10.03.2025 року по 24.03.2025 року (а.с. 11,зворот).

Крім того, про наявність тривалої хвороби у позивачки спадкоємиці ОСОБА_2 свідчить електронне направлення № 3147-8892-0997-6963 від 14.05.2025 року про госпіталізацію останньої для стаціонарного лікування (а.с. 10,зворот).

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши всі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачка дійсно пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, так як мала тривалі розлади здоров`я, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та стало причиною несвоєчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та надати строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном на два місяці.

Керуючись ст.ст. 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1261, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, який починається з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Парафіївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, місце знаходження: смт. Парафіївка, вул. Т.Шевченка, 62 Прилуцького району Чернігівської області, ЄДРПОУ 04412521.

Повне рішення складено 18 серпня 2026 року.

Суддя Т. В. Карапиш