Ухвала суду № 139066287, 16.08.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/17639/26

Провадження № 1-кс/686/8242/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2026 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , не одружена, утриманців немає,

у кримінальному провадженні № 12026240000000052 від 22.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

встановив:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків.

В судовому засіданні слідчий і прокурор наполягали на задоволенні клопотання.

Підозрювана і її захисник заперечили проти задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а відповідно до ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років та 65 років вищого офіцерського складу.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в?їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, може бути встановлено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022 затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Надалі, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.

Відповідно до Закону України № 2105-IX від 03 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців доручено організувати та забезпечити в установленому порядку здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.

З урахуванням вказаних норм законодавства на усій території України з 24.02.2022 під час дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації діє заборона на виїзд за межі державного кордону України військово зобов?язаних чоловіків громадян України призовного віку за винятком окремих категорій.

Статтею 1 Закону України від 04.11.1991 № 1777-XII «Про державний кордон України» (далі - Закон № 1777-XII) зазначено, що Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно статтею 3 Закону № 1777-XII державний кордон України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, встановлюється: 1) на суші - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах; 2) на морі - по зовнішній межі територіального моря України; 3) на судноплавних річках по середині головного фарватеру або тальвегу річки; на несудноплавних річках (ручаях) по їх середині або по середині головного рукава річки; на озерах та інших водоймах - по прямій лінії, що з`єднує виходи державного кордону України до берегів озера або іншої водойми. Державний кордон України, що проходить по річці (ручаю), озеру чи іншій водоймі, не переміщується як при зміні обрису їх берегів або рівня води, так і при відхиленні русла річки (ручаю) в той чи інший бік; 4) на водосховищах гідровузлів та інших штучних водоймах відповідно до лінії державного кордону України, яка проходила на місцевості до їх заповнення; 5) на залізничних і автодорожніх мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через прикордонні ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв), - по середині цих споруд або по їх технологічній осі, незалежно від проходження державного кордону України на воді».

Відповідно до ст. 9 Закону № 1777-XII, перетин державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Порушенням державного кордону України є перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Так, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи обізнаними про порядок та способи охорони державного кордону України, а також усвідомлюючи встановлені на період дії воєнного стану обмеження щодо виїзду за межі України громадян України чоловічої статі призовного віку, у невстановлений досудовим розслідуванням день час та місці узгодили спільний план дій, спрямований на організацію незаконного переправлення таких осіб через державний кордон України.

Реалізацію зазначеного умислу вони планували здійснювати шляхом надання засобів та усунення перешкод для незаконного перетинання державного кордону, зокрема шляхом організації фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних осіб, подальшого оформлення на цій підставі бронювання від мобілізації та документів, необхідних для їх виїзду за межі України під виглядом службового відрядження.

Зокрема, ОСОБА_9 , діючи згідно обумовленого плану, здійснювала пошук осіб, зацікавлених у незаконному перетинанні державного кордону України (клієнтів), особисто проводила з ними зустрічі, у ході яких повідомляла умови, вартість та порядок надання злочинних послуг, отримувала від таких осіб грошові кошти в якості винагороди за організацію незаконного переправлення через державний кордон, та в подальшому здійснювала розподіл (перерахування) одержаних коштів між іншими учасницями групи відповідно до попередньо обумовленого розподілу злочинних доходів.

ОСОБА_6 , діючи згідно обумовленого плану, проводила з клієнтами, залученими ОСОБА_9 , консультації та інструктажі щодо порядку подальших дій, необхідних документів та поведінки під час перетинання державного кордону, здійснювала збір копій документів, що посвідчують особу клієнтів та містять їх персональні дані, перевіряла надані документи на предмет достовірності та повноти, після чого передавала зібрані матеріали ОСОБА_8 для подальшого виготовлення документів, необхідних для перетину кордону.

ОСОБА_8 , діючи згідно обумовленого плану, будучи особою, яка діяла на підставі документів та персональних даних клієнтів, отриманих від ОСОБА_6 , організовувала процес фіктивного працевлаштування зазначених осіб на підприємствах, установах чи в організаціях без фактичного виконання ними трудових обов`язків, забезпечувала виготовлення (підготовку) документів, необхідних для оформлення бронювання від мобілізації та отримання дозволу на перетин державного кордону України, тобто безпосередньо здійснювала організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Так, 16.01.2026 близько 12:00 ОСОБА_9 , перебуваючи у м. Хмельницькому, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , у ході спілкування в мобільному застосунку «WhatsApp» з використанням власного номера мобільного телефону НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_10 про можливість позитивного вирішення питання, пов`язаного з організацією його виїзду за межі України, та того ж дня близько 16:00 год, надала номер телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , для подальшого спілкування, яка в свою чергу надала ОСОБА_10 особистий номер мобільного телефону ОСОБА_8 НОМЕР_3 та повідомила, що остання детально повідомить про подальший порядок і умови організації його виїзду за межі України.

Після цього, в ході спілкування з ОСОБА_10 через мобільний застосунок «WhatsApp», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_6 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, надавали йому вказівки щодо необхідності надання персональних даних, документів, заяв та інших відомостей, необхідних для подальшого оформлення його працевлаштування, бронювання від мобілізації та документів, необхідних для виїзду за межі України, а також щодо передачі та перерахування грошових коштів за вчинення зазначених дій.

Зокрема, на виконання вказівок ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , ОСОБА_10 27.01.2026 близько 15:35 год., перебуваючи неподалік кав`ярні «Tasama кава», що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 20, передав ОСОБА_9 обумовлені грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України, встановленого на 27.01.2026, еквівалентно 43 125,30 грн, для початку процесу працевлаштування та бронювання з можливістю подальшого перетину державного кордону України та виїзду за межі України через один із пунктів пропуску.

Після цього, 13.02.2026 близько 16 год 39 хв, перебуваючи неподалік кав`ярні «Elle», що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 20, ОСОБА_10 передав ОСОБА_9 обумовлену частину грошових коштів у сумі 2000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України, встановленого на 13.02.2026, еквівалентно 85 986,00 грн.

Надалі, 27.02.2026 близько 16 год 39 хв, ОСОБА_10 , перебуваючи неподалік кав`ярні «Elle», що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 20, передав ОСОБА_9 обумовлені грошові кошти у сумі 2200 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України, встановленого на 27.02.2026, еквівалентно 95 057,82 грн.

Також, 03.03.2026 близько 11:50 год, на виконання вказівок ОСОБА_8 , ОСОБА_10 через мобільний застосунок «WhatsApp» надіслав ОСОБА_6 , копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків особистого фото, військово- облікового документу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, які були необхідні для оформлення його працевлаштування, подальшого бронювання від мобілізації та створення підстав для оформлення документів, необхідних для виїзду за межі України.

Крім того, 12.06.2026 близько 17 год 18 хв, ОСОБА_10 на виконання вказівок ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , особисто здійснив перерахування грошових коштів через банківський термінал, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у сумі 25 000 грн на банківську картку АТ «Креді Агріколь Банк» № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_11 .

В подальшому 01.07.2026, на виконання інструкцій ОСОБА_8 , ОСОБА_10 через мобільний застосунок «WhatsApp» надіслав ОСОБА_8 заяву про прийняття на роботу, копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків та копію військово- облікового документу, які були необхідні для оформлення його працевлаштування, подальшого бронювання від мобілізації та створення підстав для оформлення документів, необхідних для виїзду за межі України.

Згідно з повідомленими ОСОБА_8 відомостями, з 01.07.2026 ОСОБА_10 офіційно працевлаштований на посаді водія у ТОВ «ГАЗУКРІНВЕСТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43359063), у зв`язку з чим видано наказ про його направлення у закордонне відрядження.

Водночас отримати зазначені документи та перетнути державний кордон України ОСОБА_10 зможе після завершення процедури його бронювання через інформаційно-комунікаційну систему «Резерв+», яка на момент вчинення зазначених дій не була завершена з технічних причин.

Таким чином, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, вчинили умисні дії, спрямовані на організацію незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, шляхом створення штучних підстав для його працевлаштування, подальшого бронювання від мобілізації та оформлення документів для виїзду за межі України під виглядом службового відрядження, а також отримання від нього грошових коштів за вчинення зазначених дій.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

13.08.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. ст. 276,278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення на даний час об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколами огляду грошових коштів; протоколами проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності;

Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна.

Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років, з конфіскацією майна, а тому, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, щодо нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у разі доведення, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує їй у випадку визнання її винуватою, співставляючи можливі негативні для неї наслідки у вигляді засудження її до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є достатньо високим.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а також у справі «Летельє проти Франції» зазначено, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Окрім цього, тяжкість підозри може бути достатньою причиною разом з іншими для тримання особи під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк» проти України).

Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрювана ОСОБА_6 може впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків.

Враховуючи даний ризик слід зазначити, що показання учасників кримінального провадження є суттєвими і їх зміна під час досудового розслідування та судового розгляду може впливати на прийняття судового рішення за результатами розгляду справи по суті.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється соціальні зв`язки підозрюваної, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, а також те, що остання раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної і виконання нею процесуальних обов`язків.

На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3328 грн.) - 266 240 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України та шкоди завданої злочином.

А тому саме такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде завідомо непомірним для нього.

Таким чином застосування до опідозрюваної інших більш м`яких запобіжних заходів не представляється можливим, так як необхідних умов їх обрання не має.

Строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 слід встановити в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 12 жовтня 2026 року включно.

Визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, суду з населеного пункту за місцем проживання;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками та підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ;

- невідкладно прибувати за викликами до слідчого, прокурора за першою вимогою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання даних обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала діє по 12 жовтня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1