Рішення № 139066236, 13.08.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 676/891/26

2/683/876/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Бондарчук Л.А.

секретаря Поважнюк Т.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №676/891/26, 2/683/876/2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

В лютому 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за споживчим кредитним договором №3150230 від 03.01.2022 в сумі 29 900 грн та судових витрат, посилаючись на те, що за умовами договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредитні кошти в сумі 10 000 грн строком на 30 днів до 03.01.2022, під 2,5 % від суми фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом. Позичальник взяті на себе зобов`язання із повернення кредитних коштів не виконав, у зв`язку із чим виникла заборгованість в сумі 29 900 грн, та складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 10 000 грн., 18 000 грн за відсотками, 1 900 грн. за комісією.

26.07.2024 між ТОВ Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №27-07/2024, за умовами якого до нового кредитора перейшли усі права за договором споживчого кредиту №3150230 від 03.01.2022.

Оскільки відповідач в добровільному порядку сплатити наявну заборгованість відмовляється, позивач просить його вимоги задовольнити.

24.03.2026 відповідачем до суду було направлено відзив на позовну заяву, в якому він у задоволенні позову просив відмовити, у зв`язку із пропуском строків позовної давності.

30.03.2026 ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду із клопотанням про витребування з АТ КБ «ПриватБанк» докази про зарахуванням на картку позичальника коштів в сумі 10 000 грн.

31.03.2026 ТОВ Факторинг Партнерс» надіслало до суду відповідь на відзив, в якій зазначило, що у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а також Закону України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14.05.2025, строк позовної давності не пропущено.

08.04.2026 ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області було витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про отримання коштів в сумі 10 000 грн ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги викладені у позовній заяві підтримав впоєному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, заперечив щодо задоволенні позову, просив застосувати строки позовної давності до заявлених кредитором вимог, а також вказав на співмірність витрат на правову допомогу та категорією даної справи.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що даний позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №3150230, за яким позичальник отримав кредитні кошти в сумі 10 000 грн, строком на 30 днів до 02.02.2022 (п.1.2-1.4 Договору).

П.1.5. Договору була передбачена комісія за надання кредиту в сумі 1 900 грн.

П.1.5.2 Договору визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

П.2.2.3 Договору визначено, що у випадку завершення первісного строку кредитування та/або пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних базових умовах згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6 Договору (5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом).

Позичальника ОСОБА_1 було ідентифіковано одноразовим ідентифікатором S64942.

ТОВ «Мілоан» на виконання умов договору споживчого кредитування на банківську карту ОСОБА_1 НОМЕР_1 03.01.2022 було перераховано кошти в сумі 10 000 грн. (арк. спр. 136, 137).

Відповідач взяті на себе зобов`язання перед кредитором не виконав, у зв`язку із чим станом на 04.03.2022 його заборгованість становить 29 900 грн та складається із: заборгованості за залишком кредиту 10 000 грн, заборгованості за відсотками 18 000 грн, заборгованості з комісії 1 900 грн. (арк. спр. 55).

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір факторингу 326-07/2024 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3150230 від 03.01.2022 у сумі 29 900 грн., з яких: 10 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 18 000,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 1900 грн. сума заборгованості за комісією.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 526, 527, 530ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.

За частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно ч.1 та ч.2 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно зі ст.12 Закон України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з вимогами статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням частини 2статті 516 ЦК України.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені договором належним чином не виконав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується доводів відповідача на пропуск строку позовної давності, то суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що строк виконання зобов`язання за кредитним договором настав 02.03.2022, відтак право вимоги позивача виникло з 03.03.2022.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненою корона вірусом SARS-CoV-2" на всій території України було запроваджено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12, згідно з яким під час дії карантину строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Зазначений загальнонаціональний карантин безперервно тривав до 01 липня 2023 року (на підставі Постанови КМУ № 651).

Таким чином, з моменту виникнення права вимоги перебіг позовної давності був зупинений у зв`язку із законодавчим продовженням цих строків».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України було доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 264 (переривання строку) цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого стану".

Щодо відновлення строків з вересня 2025 року та підсумкового висновку: «04 вересня 2025 року набрав чинності Закон України від 14.05.2025 № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу «прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України», яким було скасовано автоматичне продовження строків позовної давності на час дії воєнного стану.

Відтак, загальний трирічний строк позовної давності (передбачений ст. 257 ЦК України) для вимог, що виникли з 02.03.2022, розпочав свій фактичний перебіг лише з 04.09.2025.

Зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з даним позовом 09.02.2026, тобто в межах трирічного строку, що почав обчислюватися з 04.09.2025, суд приходить до висновку, що позовна давність за вказаними вимогами не пропущена.

Доводи відповідача про те, що з моменту настання строку виконання зобов`язань минуло більше трьох років, суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, оскільки закон чітко розмежовує момент виникнення права на позов та період безпосереднього перебігу позовної давності, який у даному випадку законно не відбувався (був зупинений) з 03.03.2022 по 04.09.2025.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2662,40 грн.

Разом з тим, позивач поніс витрати на правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору про надання правничої допомоги від №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №2907 від 01.12.2025 на суму 13 000 грн, витяг з акту №25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025.

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом та приходить до висновку про задоволення вимог в цій частині, оскільки відповідачем не оспорений вказаний розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 13 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись 5,10,12,13,76,81,141,247, 259,263,264,265,280,282 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 3150230 від 03 січня 2022 року в сумі 29900 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18000 грн заборгованість за процентами,1900 грн комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2662,40 грн судового збору та 13000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя