Рішення № 139066108, 11.08.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/148/26

Провадження № 2/674/434/26

РІШЕННЯ

іменем України

11 серпня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., позивачки ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , представника третьої особи - Герасімовича О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Маківської сільської ради, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Селянське господарство "ЛЮБИСТОК", про визнання державного свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним, скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування в системі державного земельного кадастру кадастрового номера,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Маківської сільської ради, у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27 жовтня 2014 року на земельну ділянку площею 2,3987 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маківської сільської ради за кадастровим номером 6821884700:04:004:0328, видане на ім`я ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на неї та скасувати відповідний кадастровий номер у системі Державного земельного кадастру; стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 лютого 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Дунаєвецької державної нотаріальної контори Хмельницької області Люзняк О.М. (реєстр № 245, спадкова справа № 80-08), вона успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай), посвідчену дублікатом сертифіката серії НОМЕР_1 , виданого Дунаєвецькою райдержадміністрацією 30 травня 2008 року, у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми "Україна" с. Маків Дунаєвецького району, розміром 1,56 в умовних кадастрових гектарах. На підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 29 квітня 2009 року № 425/2009-р 30 червня 2009 року позивачці видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 077267 на земельну ділянку площею 2,39 га на території Маківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з присвоєнням кадастрового номера 6821884700:04:004:0328. Після укладення шлюбу 25 травня 2023 року позивачка змінила прізвище з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ", у зв`язку з чим у правовстановлюючих документах вона зазначена як ОСОБА_6 .

Звернувшись до землевпорядної організації з приводу відновлення меж земельної ділянки та внесення відомостей про неї до Державного земельного кадастру, позивачка отримала рішення державного кадастрового реєстратора № РВ-1400054112025 від 17 липня 2025 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав розташування об`єкта у межах іншого об`єкта - земельної ділянки з кадастровим номером 6821884700:04:004:0328, площа з якою співпадає на 100 відсотків. Власником цієї ділянки за державною реєстрацією є відповідачка ОСОБА_2 , якій 27 жовтня 2014 року видано оспорюване свідоцтво про право власності. Оскільки право власності на ту саму земельну ділянку позивачка набула раніше, ніж відповідачка, вважає, що її право порушене, а тому звертається до суду.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2026 року позовну заяву (з урахуванням уточненої) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 08 липня 2026 року, дослідивши інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 6821884700:04:004:0328, суд встановив факт державної реєстрації 15 січня 2015 року права оренди земельної ділянки за Селянським господарством "ЛЮБИСТОК" (код ЄДРПОУ 23843149). Ухвалою суду від цієї ж дати Селянське господарство "ЛЮБИСТОК" залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримла повністю з викладених у позовній заяві підстав, наполягала на їх задоволенні та пояснила, що на стягненні судових витрат з відповідачів не наполягає, вважає, що вини ОСОБА_2 у виникненні спірної ситуації немає.

Відповідачка ОСОБА_2 правом на подання відзиву не скористалася, у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечила.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Варибок Т.В. у визначений судом строк подала відзив на позов, у якому заперечила проти визнання Головного управління належним відповідачем та проти стягнення з нього судових витрат, посилаючись на те, що з 01 січня 2013 року повноваження територіальних органів Держземагентства щодо державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки та прав на них припинилися, а Головне управління Держгеокадастру здійснює лише державну реєстрацію самих земельних ділянок (внесення відомостей про формування ділянки та присвоєння кадастрового номера до Державного земельного кадастру), а не реєстрацію речових прав, тому не є розпорядником спірної ділянки і не вчиняло дій, спрямованих на порушення прав позивачки. У судове засідання представник Головного управління не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача Маківської сільської ради у судові засідання не з`явився; у матеріалах справи наявний лист сільського голови Галачинського В.С. від 20 квітня 2026 року № 407, яким сільська рада просила розглядати справу за відсутності її представника, поклавшись на розсуд суду.

Третя особа Селянське господарство "ЛЮБИСТОК" у визначений судом строк пояснень щодо позову не подала, однак у судовому засіданні представник третьої особи - Герасімович О.П., повноваження якого підтверджені довіреністю, виданою головою господарства, пояснив, що господарство орендує спірну земельну ділянку на підставі договору оренди, укладеного з ОСОБА_2 як власницею та зареєстрованого 15 січня 2015 року; про наявність спору щодо права власності на ділянку йому стало відомо під час збору документів, коли з`ясувалося, що на ту саму ділянку зареєстровано право власності також за позивачкою. Представник третьої особи пояснив, що подібне подвійне оформлення права власності на одну земельну ділянку є наслідком недосконалості перехідного періоду від паперового обліку (журналів) до єдиної електронної системи державної реєстрації прав, під час якого відомості про раніше оформлені права (зокрема, на підставі державних актів, виданих до 2013 року) не завжди належно переносилися до реєстру, унаслідок чого землевпорядні організації, органи місцевого самоврядування та державні реєстратори могли не мати інформації про те, що ділянка вже пов`язана з правом власності іншої особи. Проти позовних вимог представник третьої особи не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним доказам у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 12 лютого 2009 року, посвідченим державним нотаріусом Дунаєвецької державної нотаріальної контори Хмельницької області Люзняк О.М. та зареєстрованим у реєстрі за № 245 (спадкова справа № 80-08), ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай), посвідчену дублікатом сертифіката серії НОМЕР_1 , виданого Дунаєвецькою райдержадміністрацією 30 травня 2008 року, у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми "Україна" с. Маків Дунаєвецького району, розміром 1,56 в умовних кадастрових гектарах.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та зазначена у правовстановлюючих документах ОСОБА_6 є однією й тією ж особою, оскільки 25 травня 2023 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_7 та змінила прізвище на " ОСОБА_5 " (актовий запис № 401 від 25 травня 2023 року, Кам`янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану).

На підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 29 квітня 2009 року № 425/2009-р позивачці 30 червня 2009 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 077267 на земельну ділянку площею 2,39 га, розташовану на території Маківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з присвоєнням кадастрового номера 6821884700:04:004:0328. Належність позивачці цієї земельної ділянки підтверджується також кадастровим планом, виготовленим ТОВ "Краянин" у 2010 році, та актом перевірки межових знаків, складеним геодезистом ОСОБА_8 у зв`язку з переданням ділянки в оренду СТОВ "Агрофірма Україна"; у зазначених документах відображено той самий кадастровий номер, площу 2,39 га та ідентичні характеристики меж.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності позивачки на земельну ділянку за кадастровим номером 6821884700:04:004:0328 зареєстровано в реєстрі 22 березня 2017 року (номер запису про право власності 19611328, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1205271868218) саме на підставі Державного акта серії ЯЗ № 077267 від 30 червня 2009 року; за цим самим об`єктом з 22 березня 2017 року також обліковувалося право оренди ділянки за СТОВ "Агрофірма Україна".

Згідно з рішенням державного кадастрового реєстратора № РВ-1400054112025 від 17 липня 2025 року, прийнятим за заявою позивачки з реєстраційним номером ЗВ-9703579172025 від 7 липня 2025 року, відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав розташування об`єкта у межах іншого об`єкта, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6821884700:04:004:0328, площа з якою співпадає на 100 відсотків (повне співпадіння).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 6821884700:04:004:0328 площею 2,3937 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі 20 вересня 2013 року (Відділом Держземагентства у Дунаєвецькому районі) та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Право власності ОСОБА_2 зареєстровано 16 жовтня 2014 року (номер запису про право власності 7474765, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 486601168218) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 (індексний номер 28646653) від 27 жовтня 2014 року, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Дунаєвецького районного управління юстиції Хмельницької області Стозуб О.В. Право власності ОСОБА_2 виникло на підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 10 лютого 2011 року, яким їй - власниці сертифіката на земельну частку (пай) серії ХМ № 0253001, успадкованого нею після смерті батька ОСОБА_9 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), - надано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маківської сільської ради за межами населеного пункту земельну ділянку площею 2,3937 га. Щодо цієї ж ділянки 15 січня 2015 року зареєстровано право оренди за Селянським господарством "ЛЮБИСТОК" (номер запису про інше речове право 8427428).

Таким чином, судом установлено, що за кадастровим номером 6821884700:04:004:0328 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно одночасно обліковуються два самостійні об`єкти нерухомого майна з окремими реєстраційними номерами (1205271868218 та 486601168218), за якими право власності на ту саму земельну ділянку зареєстроване за двома різними особами: спочатку фактично (за датою виникнення права) - за позивачкою (Державний акт від 30 червня 2009 року на підставі розпорядження Дунаєвецької РДА від 29 квітня 2009 року), а згодом - за відповідачкою ОСОБА_2 (свідоцтво від 27 жовтня 2014 року на підставі розпорядження Дунаєвецької РДА від 10 лютого 2011 року). Факт повного співпадіння (накладення) обох ділянок додатково підтверджується рішенням державного кадастрового реєстратора від 17 липня 2025 року. Як пояснив представник третьої особи, така ситуація стала наслідком неповного перенесення відомостей про раніше оформлені (до 2013 року) права до єдиної електронної системи державної реєстрації прав під час перехідного періоду; підстав не довіряти цим поясненням, які узгоджуються з письмовими доказами у справі, суд не має.

Вирішуючи спір, суд керується таким.

Відповідно до статті 41 Конституції України коже має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Відповідно до пункту "ґ" частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Відповідно до пункту 10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними. Отже, виданий позивачці Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 077267 від 30 червня 2009 року є чинним правовстановлюючим документом.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхо визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частина третя статті 152 ЗК України). Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначила, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, унаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке.

Оцінюючи, чиє право власності на спірну земельну ділянку виникло раніше і підлягає захисту, суд виходить з того, що позивачка набула право власності на підставі Державного акта серії ЯЗ № 077267 від 30 червня 2009 року, тобто раніше, ніж відповідачка ОСОБА_2 , якій свідоцтво про право власності видано 27 жовтня 2014 року на підставі розпорядження Дунаєвецької РДА від 10 лютого 2011 року. Отже, розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 10 лютого 2011 року в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки, право власності на яку вже належало позивачці, є таким, що порушує право власності позивачки. При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду (постанови від 28 вересня 2022 року у справі № 748/1230/21, від 25 січня 2023 року у справі № 676/3119/20), згідно з якою суд, незалежно від того, оскаржене відповідне рішення органу державної влади чи ні, має самостійно надати йому правову оцінку у мотивувальній частині судового рішення; вимога про визнання такого рішення недійсним не є ефективним способом захисту, оскільки її задоволення не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Оскільки позивачка вимоги про визнання недійсним зазначеного розпорядження не заявляла, суд обмежується наданням йому відповідної правової оцінки у цьому рішенні.

Доводи про накладення (повне співпадіння) земельних ділянок підтверджуються рішенням державного кадастрового реєстратора № РВ-1400054112025 від 17 липня 2025 року та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності обох сторін за одним кадастровим номером. Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 619/2766/19 зазначив, що доказами накладення однієї земельної ділянки на іншу є, зокрема, документи, сформовані кадастровим реєстратором у межах процедури держаної реєстрації земельної ділянки. Стандарт доказування "вірогідності доказів" (частина третя статті 12, стаття 89 ЦПК України) означає, що висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). Сукупність зібраних у справі доказів дає підстави для висновку про те, що спірна земельна ділянка оформлена у власність двох різних осіб, а право власності позивачки виникло раніше.

Щодо площі земельної ділянки суд зазначає, що у позовній заяві та уточненій позовній заяві вказано площу 2,3987 га, тоді як відповідно до свідоцтва про право власності, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Інформації з Державного земельного кадастру площа земельної ділянки з кадастровим номером 6821884700:04:004:0328 становить 2,3937 га. Оскільки предметом спору є конкретний об`єкт нерухомого майна, ідентифікований кадастровим номером, а не абстрактна площа, суд для цілей виконуваності рішення виходить з площі, зазначеної у правовстановлюючих та реєстраційних документах, - 2,3937 га.

Щодо вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно суд зазначає таке. Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі визнання на підставі судового рішення недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, або скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав відповідні права припиняються. Верховний Суд у постанові від 20 травня 2021 року у справі № 361/953/16-ц вказав, що визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, яка його отримала, щодо нерухомого майна, отже доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту (аналогічний висновок - у постанові Верховного Суду від 2 червня 2021 року у справі № 351/1317/18). Оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27 жовтня 2014 року видане ОСОБА_2 на підставі розпорядження, яке в частині надання їй спірної ділянки порушує право власності позивачки, таке свідоцтво суперечить наведеним нормам земельного законодавства та підлягає визнанню недійсним, а право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку - припиненню.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування кадастрового номера суд зазначає таке. Відповідно до частин дев`ятої, тринадцятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Згідно зі статтею 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Відповідно до частини десятої статті 24 цього Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, зокрема, у разі ухвалення судом відповідного рішення, що допускається виключно з одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на зареєстроване щодо спірної ділянки право оренди Селянського господарства "ЛЮБИСТОК". Це право є похідним від права власності ОСОБА_2 і з припиненням останнього втрачає підставу для подальшого існування; саме з огляду на це господарство залучене судом до участі у справі як третя особа, отримало можливість надати пояснення та реалізувало право на участь у судовому засіданні. Самостійних вимог щодо збереження права оренди чи заперечень проти позову третя особа не заявила. За таких обставин припинення права оренди Селянського господарства "ЛЮБИСТОК" є похідним правовим наслідком скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням права власності відповідачки, що охоплюється вимогою частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" і не потребує окремого способу захисту, який позивачкою не заявлявся.

Щодо доводів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про неналежність його як відповідача суд зазначає, що предметом спору є, зокрема, скасування держаної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, ведення якого віднесене до сфери діяльності органів Держгеокадастру, а виконання судового рішення в цій частині здійснюється державним кадастровим реєстратором. З огляду на це участь Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області як відповідача зумовлена предметом і виконуваністю позовних вимог, а не наявністю в його діях протиправної поведінки щодо позивачки; доводи відзиву про відсутність вини Головного управління суд ураховує при вирішенні питання розподілу судових витрат.

Керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України), суд вирішує справу в межах заявлених позивачкою вимог і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до статті 141 ЦПК України. У судовому засіданні позивачка особисто повідомила суд, що не наполягає на стягненні з відповідачів понесених нею судових витрат зі сплати судового збору. Реалізувавши в такий спосіб право розпоряджатися своїми процесуальними правами, передбачене статтею 13 ЦПК України, позивачка тим самим відмовилася від вимоги в частині розподілу судових витрат, у зв`язку з чим понесені нею судові витрати зі сплати судового збору залишаються за нею.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 210, 211, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Маківської сільської ради, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Селянське господарство "ЛЮБИСТОК", про визнання державного свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним, скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування в системі державного земельного кадастру кадастрового номера задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27 жовтня 2014 року, видане на ім`я ОСОБА_2 , яким зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,3937 га з кадастровим номером 6821884700:04:004:0328 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського (колишнього Дунаєвецького) району Хмельницької області.

Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 2,3937 га з кадастровим номером 6821884700:04:004:0328, розташованої на території Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського (колишнього Дунаєвецького) району Хмельницької області, з одночасним скасуванням в системі Державного земельного кадастру кадастрового номера 6821884700:04:004:0328 щодо земельної ділянки площею 2,3937 га належної на праві власності ОСОБА_2 та припиненням права власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач 1 - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач 2 - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 39767479;

відповідач 3 - Маківська сільська рада, місцезнаходження: вул. Воздвиженська, 22, с. Маків Кам`янець-Подільського району Хмельницької областікод ЄДРПОУ 40134461;

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Селянське господарство "ЛЮБИСТОК", місцезнаходження: вул. Квітнева, 5, с. Маків Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 23843149.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ