Рішення № 139065957, 17.08.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2026 р. Справа № 608/2109/26

Номер провадження2-о/608/107/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

присяжних Дмитраш Л. Р., Гедеон І. Л. ,

з участю секретаря Южди Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чортківська державна нотаріальна контора, Чортківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про оголошення її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, вказавши заінтересованими особами в даній справі Чортківську державну нотаріальну контору, Чортківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. В заяві вказала, що на початку війни росії проти України переїхала з сином з м. Херсон в Західну Україну, а її чоловік залишився у м. Херсоні. В липні 2022 року зв`язок з її чоловіком обірвався та їй стало відомо, що під час окупації Херсона російськими військами, групу українських чоловіків вивезли в невідомому напрямку. В подальшому, в соціальних мережах ОСОБА_1 натрапила на інформацію, що її чоловік ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в підвалі колишнього Управління Національної поліції України в м. Херсон. Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області №606/1766/23 від 05.12.2023 ОСОБА_2 визнано безвісно відсутнім.

За час проживання в м. Херсон подружжя придбало квартиру АДРЕСА_1 , а тому встановлення даного факту дозволить їй реалізувати спадкові права.

Просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон Херсонської області, громадянина України, померлим.

Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: м. Херсон Херсонської області, Україна.

Учасники судового процесу в засідання не з`явилися.

Представник заявниці, адвокат Дядик Я. Б. подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його та ОСОБА_1 участі. Заяву підтримує, просить задоволити.

Представник Чортківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився. Подав письмову заяву про розгляд справи без його участі. При вирішенні справи покладається на думку суду.

Представник Чортківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився. Подав письмову заяву про розгляд справи без його участі. При вирішенні справи покладається на думку суду.

Суд ухвалює рішення без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши заяву, врахувавши думку учасників судового процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Каховка Херсонської області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Каховським РВУ МВС України в Херсонській області 23 листопада 2011 року.

Згідно Довідки структурного підрозділу з питань соціального захисту населення Чортківської міської ради Тернопільської області від 27.11.2023 №6119-5003049963, ОСОБА_1 взята на облік внутрішньо переміщеної особи та її фактичне місце проживання АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 08.10.2011, ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Херсон, громадянином України (актовий запис №1016).

В даному шлюбі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 24.09.2015.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області №606/1766/23 від 05.12.2023 ОСОБА_2 визнано безвісно відсутнім. Даним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 з 21 вересня 2022 року перебуває в розшуку як безвісти зникла особа, оскільки окупаційні війська вивезли його разом з іншими чоловіками в невідомому напрямку та з того часу про нього нічого не відомо. По даному факту відкрито кримінальне провадження № 12022163510000618 від 20.09.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України.

На адвокатський запит Дядика Я. Б. , ВП №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надав відповідь, що на даний час на встановлення місця знаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проводяться ряд заходів.

Із Інтернет - статті заявниці стало відомо, що її чоловіка катували силовики рф та ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер від побоїв та катувань в підвалі колишнього управління поліції в м. Херсон. Такі свідчення давали дев`ять громадян України в суді рф, які обвинувачувались країною агресором в тероризмі у 2022 році та 30 січня 2026 року були засуджені до строків від 14 до 20 років позбавлення волі.

Встановлення даного факту заявниці потрібне для реалізації спадкових прав після смерті чоловіка, оскільки подружжя в м. Херсон у 2013 році придбало квартиру АДРЕСА_1 , що стверджується інформацією з додатку «Реєстр нерухомості», право власності на яку оформлено на ОСОБА_2 .

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті четвертої ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12, 13 ЦПК України).

Звертаючись до суду із заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим, заявниця вказувала на те, що загибель (смерть) її чоловіка фактично є встановленою, проте, суд зазначає, що отримання необхідних документів для реєстрації смерті та свідоцтва про смерть є неможливим. Єдиною підставою для реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті або про оголошення особи померлою.

Згідно з частинами 3, 4 статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

Цивільний процесуальний Кодекс України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини 1 статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини 1 статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Вказані процедури є відмінними між собою, мають певні особливості та різні правові наслідки.

Оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого законом строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Свого часу Верховний Суд України роз`яснив судам, що оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У частині 1 статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині 2 статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців».

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини 2, 3 статті 46 ЦК України).

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина 4 статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно із частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23.

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22).

Тобто, на відміну від підстави для встановлення факту смерті особи (наявність достовірних доказів, що свідчать про її загибель), підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 89 ЦПК України).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності (частина 2 статті 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення померлим її чоловіка, який був вивезений у невідомому напрямку військовими рф та закатований, місце перебування тіла невідомо.

На переконання суду, заявником було надано докази, які з достатньою вірогідністю підтверджують загибель ОСОБА_2 у м. Херсон. Жодних доказів, які б свідчили про те, що після 03 серпня 2022 року наявна будь-яка інформація про його місце перебування чи знаходження, матеріали справи не містять, як і не містять жодних відомостей про нього як про живого.

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (в редакції від 14 квітня 2022 року № 2191-ІХ) визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною третьою статті 4 вказаного Закону надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним є звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Подібні висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22, від 13 березня 2024 року у справі № 204/724/23, від 22 травня 2024 року у справі №337/2489/23, від 08 жовтня 2025 року у справі № 357/9150/24).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Отже, суд вважає, що підстав у відмові в задоволенні заяви немає.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

При цьому суд зауважує, що законом встановлений правовий запобіжник порушення будь-яких прав особи, оголошеної судом померлою, оскільки відповідно до статті 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Судом встановлено, що наявні в справі матеріали не містять жодних суперечностей щодо обставин смерті ОСОБА_2 та надають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть внаслідок катувань силовиками рф ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Херсон та доводи заявниці є обґрунтованими і наявні правові підстави для задоволення її заяви про оголошення ОСОБА_2 померлим.

Керуючись ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 46, 48 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 10, 76, 78, 81, 89, 263-265, 293, 294, 308 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , заінтересовані особи: Чортківська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02900593, вул. Носса, 20, м. Чортків Тернопільської області, 48501), Чортківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 21161612, вул. Шевченка, 10, м. Чортків Тернопільської області, 48501) про оголошення особи померлою, задоволити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон Херсонської області, громадянина України, померлим.

Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: м. Херсон Херсонської області, Україна.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надіслати до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно з оригіналом

Суддя: (підпис)

Присяжні: (підписи)

Рішення набрало законної сили «_____»___202__ р.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2109/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. З. Коломієць