Рішення № 139065885, 21.07.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/444/26

Провадження № 2/604/392/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участі секретаря судового засідання Крупи А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2026 року представник позивача звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1004996 від 17 вересня 2023 року у розмірі 23566,40 грн., а також судові витрати.

Позов мотивує тим, що 17 вересня 2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1004996, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 4400,00 грн. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання виконало та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 4400 грн. на номер платіжної карти, вказаний відповідачем. Відповідач зі своєї сторони, не виконав умови договору, а саме не здійснив належним чином погашення богу, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість в розмірі 23566,40 грн.

02 квітня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та позивачем було укладено договір факторингу №02/04/24, відповідно до умов якого до позивача перейшли права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором №1004996 від 17 вересня 2023 року. Позивач вказує, відповідачем у встановлений кредитним договором строк заборгованість погашена не була, а тому відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за вище вказаним кредитним договором в розмірі 23566,40 грн з яких: 4400,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19166,40 грн. - заборгованість за відсотками.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 23566,40 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2026 року було відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2026 року було частково задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» доказів, які становлять банківську таємницю.

Представник позивача в призначене судове засідання не з`явився, в поданій до суду відповіді на відзив просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, представник відповідача подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без участі сторони відповідача.

Крім того 29 травня 2026 року представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позивачем не виконано обов`язку довести належними та допустимими доказами факт переказу кредитних коштів відповідачу, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, вказує, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами не є співрозмірною сумі кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, просимо суд прийти до висновку про необхідність зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів. Тому вважає, що, розмір процентів підлягає зменшенню до меж, що відповідають принципам справедливості та вимогам законодавства, а саме не більше ніж 50% від суми кредиту, тобто 2200,00 грн.

У зв`язку із наведеним представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 17 вересня 2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №1004996 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort».

Відповідно до п. 1.1 Договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Згідно з п.1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

У відповідності до п.1.3. Договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 4400,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

Згідно з п.1.4 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п. 1.4.1 Договору у Споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі звернення до Товариства у паперовій, формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Згідно з п. 1.5. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2.2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.1.5.1. договору).

Надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 4400,00 грн. у відповідності до умов кредитного договору №1004996 від 17 вересня 2023 року підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» Вих. № 20251119-74 від 19 листопада 2025 року, в якому також вказано: Банк-еквайр - АТ «ПУМБ». Дата і час створення - 2023-09-17 16:18:10; Дата і час прийняття в роботу - 2023-09-17 16:18:11; Дата і час виконання - 2023-09-17 16:18:14; Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4441114412922278..

Згідно наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформації на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 . Згідно виписки про рух грошових коштів за вказаною банківською карткою, ОСОБА_1 17 вересня 2023 року о 16:18 годині отримав грошові кошти в розмірі 4400,00 грн., в графі «Деталі операції» вказано: FUIB MoneyTranser.

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, станом на 01 квітня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1004996 від 17 вересня 2023 року становить 23566,40 грн. з яких: 4400,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 19166,40 грн. заборгованість за відсотками.

02 квітня 2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «УНО КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу №02/04/24 у відповідності до умов якого, зокрема право вимоги за кредитним договором №1004996 від 17 вересня 2023 року до ОСОБА_1 перейшло до позивача - ТОВ «УНО КАПІТАЛ», що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №02/04/24 від 02 квітня 2024 року (а.с. 22).

Суд відкидає вказані у відзиві на позов доводи відповідача з приводу відсутності доказів перерахування відповідачу кредитних коштів, оскільки вони (доводи) спростовуються наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» випискою про рух коштів, з якої вбачається, що відповідач отримав на свій банківський рахунок грошові кошти в сумі 4400,00 грн. в обумовленому кредитним договором розмірі, у вказані час та спосіб.

З приводу посилань сторони відповідача на несправедливого розміру відсотків, суд зазначає наступне.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві посилається на ст.2 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що метою закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами та п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором, а також, посилання на постанову Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, в якій встановлено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Суд зазначає, що наведені стороною відповідача доводи стосуються суми відповідальності встановленої сторонами за невиконання умов договору, в розумінні ст.625 ЦК України, якою встановлюється відповідальність за порушення грошового зобов`язання, а тому не можуть бути взяті до уваги при вирішення спору у даній цивільній справі.

В даному випадку позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, яка складається із тіла кредиту та відсотків за користування кредитом.

Положення про сплату процентної ставки за користування кредитом в розмірі 2.2% в день прямо встановлені в п.1.5.1 спірного кредитного договору. Тобто сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису першого речення частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України, Конституційний Суд України зазначив: «одним із загальновизнаних принципів міжнародного права є «pacta sunt servanda» (договорів слід додержувати). Цей принцип входить і до системи цивільного права, зокрема він міститься в тих статтях Кодексу, які встановлюють, що зобов`язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх звичайно виставлено (частина перша статті 526); договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629)» (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року №6-р(II)/2022).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX.

Абзацом 3 п.п. 13 п. 5 розділу І вказаного Закону розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено пунктом 17, яка встановлює обмеження щодо розміру процентної ставки по споживчим кредитам. Установлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %".

На підставі частини п`ятої статті 8 Закону про споживче кредитування починаючи зі 121 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону про споживче кредитування не може перевищувати 1,5%, а з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто з 20 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону про споживче кредитування не може перевищувати 1%.

Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону про споживче кредитування встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

У даній справі кредитний договір було укладено 17 вересня 2024 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а розрахунок заборгованості проведено до 01 квітня 2024 року, тобто під час дії першої частини тимчасового періоду, визначеного п.17 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування», яким визначено максимальний розмір денної процентної ставки 2,5%.

Отже право нарахування відсотків в розмірі передбаченому спірним кредитним договором, а саме 2,2% в день не суперечило вимогам заонодавства.

Стороною відповідача не спростовано правомірність укладення спірного кредитного договору чи правомірність нарахування відсотків за вказаним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між первісним кредитором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено у електронній формі, підписаний відповідачем шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором K918 (а.с. 9 зворот).

Стороною відповідача не доведено факту належно виконання відповідаче взятих на себе за спірним договором кредиту обов`язків.

Отже, суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.

Позивач вказує що розмір заборгованості становить 23566,40 грн з яких: 4400,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19166,40 грн. - заборгованість за відсотками.

За правилами статей 525,526,527ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 23566,40 грн з яких: 4400,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 19166,40 грн. - заборгованість за відсотками за 198 днів користування кредитом (до укладення договору факторингу від 02 квітня 2024 року, тобто до 01 квітня 2024 року включно) по ставці 2,2 % в день на суму боргу 4400,00 грн.

Після укладення договору факторингу позивачем не проводилось нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом.

Суд погоджується з таким розрахунком заборгованості наданим позивачем.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» за кредитним договором №1004996 від 17 вересня 2023 року становить 23566,40 грн з яких: 4400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 19166,40 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

За вищевикладених обставин, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного з позивачем кредитного договору, своєчасно кредит не погашав та не повернув позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №1004996 від 17 вересня 2023 року, в сумі 23566,40

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Так, в позові представником було зазначено, що судові витрати позивача складаються з суми судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 2662,40 гривні.

Враховуючи, що позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджену платіжною інструкцією №151 від 29 грудня 2025 року суму в розмірі 2662,40 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за надання правової допомоги з даного приводу суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що позов судом задоволено повністю, у задоволенні вимоги про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу - слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.626,628,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.81,137,141,263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» (адреса: 01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 39, код ЄДРПОУ: 39669296) заборгованість за кредитним договором № 1004996 від 17 вересня березня 2023 року у розмірі 23566 (двадцять три тисячі п`ятсот шістдесят шість) гривень 40 (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» (адреса: 01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 39, код ЄДРПОУ: 39669296) понесені судові витрат по оплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Б. Сташків