Рішення № 139065841, 17.08.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1053/26

Провадження № 2-о/595/76/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026

Бучацький районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Тхорик І.І.

з участю секретаря судового засідання Єдинак Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Бучацька міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ :

Заявник ОСОБА_1 , звернулася в суд із заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме, свідоцтва про право власності на житло, виданого 10 вересня 1993 року Чортківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, згідно із розпорядженням (наказом) від 16 серпня 1993 року № 226. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис № 570, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно. У відповідності до ст. 1269 ЦК України вона звернулася до приватного нотаріуса Іванів Л.І. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, їй було відмовлено, оскільки в поданих нею документах наявні розбіжності, а саме, в свідоцтві про право власності на житло, яке видане 10.09.1993 Чортківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації зазначено, що квартира АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , в той же час у свідоцтві про смерть її матір зазначена, як « ОСОБА_2 ». У зв`язку із зазначеними розбіжностями виникла необхідність звернутися до суду, оскільки від встановлення даного факту залежить реалізація її особистих та майнових прав.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 27 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. У прохальній частині заяви ОСОБА_1 просила розглядати справу у її відсутності.

Представник заінтересованої особи Бучацької міської ради в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи. На електронну адресу суду 13.08.2026 надійшов лист № 08-10/2083 від 13.08.2026, в якому міський голова В. Фреяк просить розглядати справу без участі представника Бучацької міської ради. Щодо прийняття рішення у даній справі покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Бучацьким рай бюро ЗАГС Тернопільської області 08 березня 1969 року, ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_4 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 .

За даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Грязинського міського комітету Липецької області 31 липня 1975 року, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Грязі Липецької області РСФСР, її батьки: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 (записи здійснені на російській мові).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Бучач Бучацького району Тернопільської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_6 13 березня 2002 року уклала шлюб із ОСОБА_7 , прізвище дружини після одруження ОСОБА_8 , що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області України 14 березня 2002 року.

Як убачається зі свідоцтва про право власності на житло від 10 вересня 1993 року, виданого Чортківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, згідно з розпорядженням (наказом) від 16 серпня 1993 року № 226, квартира, загальною площею 43,7 кв.м, яка знаходиться за адресою в АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

За даними будинкової книги прописки громадян, що мешкають в будинку АДРЕСА_2 , особою, відповідальною за ведення книги та прописку по будинку зазначено ОСОБА_2 . Особи, які прописані за вказаною адресою: ОСОБА_2 (з 21.07.1976), ОСОБА_6 (з 24.06.1992), ОСОБА_1 (з 24.06.1992), ОСОБА_9 (з 12.11.2002).

Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , сформований на ім`я власника ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бучач Чортківського району Тернопільської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Бучацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франіквського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 15 грудня 2025 року.

Як убачається з довідки № 140/01-24, виданої 30.06.2026 приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Іванів Л.І., ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак їй було відмовлено, оскільки в свідоцтві про право власності на житло, виданому 10.09.1993 Чортківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, згідно із розпорядженням (наказом) від 16 серпня 1993 року, № 226, зазначено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_2 та членам її сім`ї ОСОБА_6 , а у свідоцтві про смерть, у відомостях про померлу особу зазначено, як « ОСОБА_2 ».

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», факти, що мають юридичний характер це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Так, за положеннями п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Згідно п. 12 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батьковім, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, ім`я або замість імені чи ім`я зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц.

На переконання суду, подані заявником документи, які досліджені в судовому засіданні, підтверджують належність померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житло, виданого 10 вересня 1993 року Чортківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, згідно із розпорядженням (наказом) від 16 серпня 1993 року № 226, у якому власником (співвласником) зазначено ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що свідоцтва про право власності на житло, видане 10 вересня 1993 року Чортківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, згідно із розпорядженням (наказом) від 16 серпня 1993 року № 226, дійсно належить ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищенаведене та те, що встановлення факту належності померлій ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на житло, виданого 10 вересня 1993 року Чортківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, згідно із розпорядженням (наказом) від 16 серпня 1993 року № 226, необхідно заявниці для реалізації її спадкових прав, а іншим способом це підтвердження здійснити неможливо, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 265, 315 - 319 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Бучацька міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме, свідоцтва про право власності на житло, виданого 10 вересня 1993 року Чортківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, згідно із розпорядженням (наказом) від 16 серпня 1993 року № 226.

Судові витрати покласти на сторони в межах в яких вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 17 серпня 2026 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: Бучацька міська рада, місцезнаходження: майдан Волі, 1, м. Бучач Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058479.

Суддя: І. І. Тхорик