Рішення № 139065052, 18.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1600/26 Справа №447/2227/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

18.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю суекретаря судового засідання Пастернак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції сторін.

Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1648-1635 від 12.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12.01.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою «Веб-сайту», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1648-1635. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 22 000 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, знижена процентна ставка 1% в день, стандартна процентна ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Станом на 05.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №1648-1635 від 12.01.2026 становить 61 160 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 22 000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 24 860 грн, прострочена заборгованість по комісії 3 300 грн, прострочена заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 11 000 грн.

Відповідач порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за кредитним договором, а тому позивач просить суд задовольнити позов.

Процесуальні дії в справі.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

Через систему «Електронний суд» 29.06.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у матеріалах справи відсутні оферта на укладення кредитного, договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору. Відтак матеріали справи не містять жодного доказу, що укладення договору від 12.01.2026 № 1648-1635 відбувалось в порядку визначеному чинним законодавством. Крім того, позивач не пояснює, яким чином проводилась ідентифікація особи, не надає доказів проведення такої ідентифікації, доказів відправлення одноразового ідентифікатора відповідачеві, не надає доказів того, що саме відповідач використав відправлений ідентифікатор для укладення кредитного договору. Одночасно, неможливо перевірити підписання оспорюваного кредитного правочину також кредитодавцем. Адже, тільки докази накладення кваліфікованого електронного підпису первісного кредитора (кредитодавця) можуть слугувати доказом таких фактів. Звернув увагу на те, що позивачем на надано належних доказів перерахування кредитних коштів відповідачу. Як доказ перерахування коштів позивачем надано лист від ТОВ «Контрактний дім», однак такий лист не належить до первинних облікових документів, а тому не є належним та допустимим доказом у справі. Додав, що нарахування позивачем 11 000 грн відсотків за ст. 625 ЦК України здійснене в період військового стану та не відповідає вимогам чинного законодавства. Не погоджується також з вимогою позивача про стягнення комісії, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію вважає нікчемними відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, вказав, що позивачем не було надіслано на адресу відповідача повідомлення-вимоги про дострокове повернення кредиту.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 12.01.2026 між позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1648-1635, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 22 000 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період складає 30 днів, знижена процентна ставка 1% в день, стандартна процентна ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору, комісія за видачу кредиту становить 15%.

Відповідно до п.3.1 договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 3.3 договору про відкриття кредитної лінії №1648-1635 від 12.01.2026, при поданні інформації відповідно до п.3.2. договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника у ІТС кредитодавця через веб-сайт кредитодавця та формується позичальнику його особистий розділу ІТС кредитодавця (Особистий Кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання одноразового паролю, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, що наданий позичальником відповідно до п.3.2 цього договору, зокрема невиключно в один з наступних способів: - у смс-повідомленні; - з використання сучасних сервісів передачі даних; - шляхом здійснення дзвінку та повідомлення одноразового паролю. Використання одноразового паролю має юридичне значення ідентифікації позичальника в розумінні ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

У п.4.6 договору зазначено, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

У п. 12.1 договору зазначено, що цей договір та Правила разом складають єдиний Договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Пунктом 12.11 договору передбачено, що Позичальник підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2 ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https:// creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

У розділі 13 «Реквізити сторін» наданого суду примірнику договору про відкриття кредитної лінії №1648-1635 зазначено, що договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A1379.

В паспорті споживчого кредиту визначено основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі аспекти.

Правила відкриття кредитної лінії також підписані позичальником одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A1379.

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту № 1648-1635 від 12.01.2026, на платіжну карту № НОМЕР_1 здійснено переказ грошових коштів 12.01.2026 у розмірі 22 000 грн, платіж №1740035220.

Відповідно до листа про підтвердження успішної оплати №410253174003522007052026 від 07.05.2026, ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», яке діє на підставі договору з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №02.06.2020 від 10.06.2020, підтверджує успішність операції від 12.01.2026 о 07:11 год про переказ грошових коштів у розмірі 22 000 грн на карту № НОМЕР_2 , номер транзакції 1740035220.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1648-1635 від 12.01.2026, станом на 05.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 61 160 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 22 000 грн, заборгованість за відсотками 24 860 грн, заборгованість за комісією - 3 300 грн, заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України - 11 000 грн.

Норми права, які застосував суд

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Судом встановлено, на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора підписав кредитний договір №1648-1635 від 12.01.2026 шляхом введення одноразового ідентифікатора A1379.

Суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Із копії наявного у матеріалах справи договору кредитної лінії №1648-1635 від 12.01.2026 вбачається, що ОСОБА_1 як позичальник за цим договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, надавши йому персональні дані (ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, місце проживання, електронну пошту, номер карткового рахунку), необхідні та достатні для укладення кредитного договору і формування одноразового ідентифікатора.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитодавця за допомогою логіну і паролю особистого кабінету зазначений договір не був би укладений.

Також суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази щодо наявності факту неправомірного заволодіння та використання кредитодавцем персональних даних відповідача, вибуття з володіння останньої паспорта, РНОКПП, телефону.

Суд відхиляє доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву про те, що матеріали справи не містять оферти на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, інформації щодо того, чи проходила особа, яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник при укладанні договору, з огляду на наступне.

Так, задля укладення кредитного договору, клієнт створює заявку на отримання кредиту, отримує дзвінок від співробітника ТОВ «Укр Кредит Фінанс», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології ВаnkID, як в даному випадку, отримує рішення кредитора щодо можливості надання кредиту, при позитивному рішенні щодо надання кредиту. Клієнт отримує доступ до «особистого кабінету»; в «особистому кабінеті» клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід`ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту. Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит. Після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору. Інформація щодо належності карткового рахунку відповідачу є банківською таємницею установи банку в якому було відкрито цей картковий рахунок.

Як вбачається із змісту кредитного договору, в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача з маскою, а саме, № НОМЕР_1 . Зазначену інформацію про банківські реквізити надав позивачу саме відповідач - зважаючи на ту обставину, що, така інформація у відповідності з чинним законодавством України становить банківську таємницю та, відповідно, позивач за будь-яких обставин не міг би отримати ці банківські реквізити не інакше як від самого відповідача або за його згодою (стаття 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

Пунктом 10 постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів не банківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113 передбачено, що Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу.

Таким чином, відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до вищенаведених Постанов Правління Національного банку України позивач не може повністю зазначати та зберігати у документах номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

На підтвердження перерахування відповідачу коштів, до суду надано довідку про перерахування суми кредиту № 1648-1635 від 12.01.2026, а також лист ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», які містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою, а саме, № НОМЕР_1 .

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Оскільки, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який первинний бухгалтерський документ стосовно рахунку ОСОБА_1 фінансова установа не може, оскільки не володіє такою інформацією.

З огляду на викладене, суд доходить переконання, що кредитний договір підписаний саме відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладення між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 12.01.2026 правочину кредитного договору, відтак аргументи представника відповідача щодо недоведеності факту укладення договору в належній формі суд вважає необґрунтованими. Кредитний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, а, відтак, відповідно до ст. 629 ЦК України, підлягає обов`язковому виконанню сторонами. В матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження позовних вимог, на противагу яким, представником відповідача жодного доказу не надано.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору № 1648-1635 від 12.01.2026, а відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не вніс жодного платежу, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором, яка згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 05.05.2026 становить 61 160 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 22 000 грн, заборгованість за відсотками 24 860 грн, заборгованість за комісією - 3 300 грн, заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України - 11 000 грн.

Надаючи оцінку сумі заборгованості щодо тіла кредиту та відсотків, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору та оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 22 000 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 24 860 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення простроченої суми заборгованості за відсотками, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, в розмірі 11 000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 11.02.2026 по 07.03.2026 на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 11 000 грн.

Крім цього, обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, представник позивача просив стягнути заборгованість за комісією у розмірі 3 300 грн.

Аналіз умов кредитного договору №1648-1635 від 12.01.2026, зокрема, п. 4.11 кредитного договору, свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 3 300 грн є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі №524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь фінансової установи винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які фінансова установа здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи наведене, положення кредитного договору №1648-1635 від 12.01.2026 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 3 300 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за комісією.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1648-1635 від 12.01.2026 у розмірі 46 860 грн, з яких: 22 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 24 860 грн заборгованість за відсотками.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 039,90 (46 860 грн (задоволені позовні вимоги) / 61 160 грн (заявлені позовні вимоги) х 2 662,40 грн (сплачений судовий збір).

Керуючись ст.ст. 10,19, 81, 89, 259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість у сумі 46 860 (сорок шість тисяч вісімсот шістдесят) грн, з яких:

22 000 (двадцять дві тисячі) грн заборгованість за тілом кредиту,

24 860 (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят) грн заборгованість за відсотками.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір розміром 2 039 (дві тисячі тридцять дев`ять) грн 90 (дев`яносто) коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування та ім`я сторін.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місце знаходження за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Друзюк М. М.