Рішення № 139065031, 18.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1632/26 Справа №443/1024/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

18.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бачуна О.І.

з участю секретаря судового засідання Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

21.05.2026 позивач звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором №565871-КС-001 про надання кредиту від 08.11.2025 в розмірі 74580,00 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що 08.11.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №565871-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 22000,00 грн., строк кредиту 24 тижні, на умовах сплати стандартної процентної ставки у розмірі 1,00% в день та комісії 4400грн., а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кредит на умовах встановлених договором та графіком платежів. Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку та строки, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 74580,00 грн., Відтак, просить стягнути з відповідача вказану суму.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 29.05.2026 справу направлено за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

Ухвалою від 24.06.2026 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Відповідач у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав, хоч належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не повідомив суду про причини своєї відсутності, заяв чи клопотань не подав.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

У зв`язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

В зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.11.2025 між ОСОБА_1 та ТзОВ «Бізнес Позика» було укладено договір про надання кредиту №565871-КС-001 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через Особистий кабінет Позичальника на сайті кредитодавця. Вказаний кредитний договір ОСОБА_1 підписав за допомогою одноразової електронного ідентифікатора.

Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта, щодо укладення електронного договору про надання кредиту №565871-КС-001 від 08.11.2025.

Відповідно до Розділу 2 договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 22000, 00 грн., строком на 24тижні; Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку ( терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту: 4400,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту

08.11.2025 року за допомогою одноразового ідентифікатора ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту

08.11.2025року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надала ОСОБА_1 для ознайомлення пропозицію (оферту) укласти Договір про споживчий кредит №565871-КС-001.

До матеріалів справи долучено витяг з анкети клієнта ОСОБА_1 в якому міститься інформація про його анкетні дані, сумі кредиту та банківську картку на яку переказано грошові кошти.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу грошові кошти в сумі 22000 гривень шляхом перерахування на банківську карту № НОМЕР_1 .

З розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №565871-КС-001 від 08.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 станом на 05.05.206 має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 74580,0 грн., яка складається з: суми заборгованості за кредитом 22000 грн.; суми заборгованості по відсотках 371800грн.; суми заборгованості по комісії 4400грн., заборгованість по відсотках відповідно до ст..625 ЦК України 11000грн.

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Уст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, в ч.1 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зіст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч.12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію`електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію`ч.3статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано ч.6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію`передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

На підтвердження укладення договору № 565871-кс-001 від 08.11.2025 позивачем надано послідовність укладення цього договору, з якої вбачається, щовідповідачпідтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одноразовий ідентифікатор направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер , який вказувався ним при реєстрації на сайті.

Кредитний договір був підписаний відповідачем 08.11.2025 шляхом введення одноразового ідентифікатора який був надісланийна особистий номер позичальника. Тому встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, проти чого не заперечує і сам відповідач..

Як убачається із матеріалів справи, 08.11.2025 ТОВ «Бізнес позика» видав ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача у розмірі 22000, 00 грн.,однак станом на день подачі позову до суду відповідачем борг за кредитним договором не повернуто.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість позичальника перед кредитором ТзОВ «Бізнес позика» станом на 05.05.2026 становить 74580,00 грн.,однак позовні вимоги підлягаютьдо частково задоволення та стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості в сумі 63580гривень, а саме 22000грн. суми заборгованості по тілу кредиту, 37180,00грн. суми заборгованості по відсотках; 4400грн. суми заборгованості за комісією.

Суд вважає, що позивачем неправомірно нараховано суму заборгованості по відсотка та за комісією, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 № 16 затвердило правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил Кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на тому, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни неможуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

З матеріалів справи вбачається, що умовами кредитного договору та в Паспорті споживчого кредиту, передбачено комісію за надання кредиту, такі були підписані відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії за надання кредиту до загальних витрат за споживчим кредитом та порядком сплати такої комісії.

Таким чином, позивачем правомірно встановлено комісію за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Суд звертає увагу, що на момент укладення кредитного договору відповідач не звертався до кредитодавця із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився із всіма умовами такого договору, в тому числі і з тими, що визначають підстави сплати процентів, комісії та їх розмір. Більше того, відповідач, ознайомившись з умовами кредитного договору, мав реальну можливість відмовитися від укладення останнього, та на момент його підписання вимог щодо незаконності умов договору не заявляв.

Що нарахування відсотків за користування кредитними коштами, то суд вважає, що такі розрахунки проведено правомірно, зокрема 22000грн. (тіло кредиту)*1% (процентна ставка *169 (кількість днів кредит) =37180грн. Відповідач власного розрахунку не представив, із заявою про проведення експертизи процедури нарахування відсотків за користування кредитом до суду не звертався, а тому наданий стороною позивача розрахунок заборгованості по відсотках суд приймає до уваги і враховую при прийнятті рішення.

Позичальник порушив умови кредитного договору, належним чином не виконуючи взяті на себе зобов`язання, чим допустив заборгованість перед кредитодавцем за договором №565871-кс-001 від 08.11.2025.

Суд вважає, що представник позивача довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредиту, встановлення комісії за надання кредиту, строки повернення кредиту, а тому позовна вимога в частині стягнення комісія за надання кредиту в сумі 4400грн., тіла кредиту в сумі 22000грн. та суми прострочених платежів за про процентах 37180,00грн., підлягає до задоволення.

Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11000гривень заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення виконання зобов`язань за укладеним договором задоволенню не підлягають з огляду на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як встановлено судом, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено вищевказані зміни, набув чинності 17.03.2022.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено.

Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості встановлено, що кредитний договір укладено 08.11.2025 (тобто в період дії воєнного стану в Україні), а тому заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України була нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому вказана сума не підлягає стягненню, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу приписівст.141 Цивільного процесуального кодексу Українислід стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2269,71 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2,4,12,76-81,89,141,258,259,263- 265,268, 352,354 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за договором про надання кредиту № 565871-КС-001 від 08.11.2025 року, що становить 63580,,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 22000,00грн.; суми прострочених платежів по процентах 37180,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією 4400,00грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2269,71гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса реєстрації місто Київ, бульвар Лесі Українки,26 офіс 411

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_1

Повний текст рішення виготовлено 18.08.2026

Суддя Бачун О. І.