Ухвала суду № 139064919, 18.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/9014/24

провадження 1-кс/462/1170/26

У Х В А Л А

18 серпня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 05.07.2026 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 12024141390000963 від 02.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_3 , звернулася зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 05.07.2026 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 12024141390000963 від 02.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Зазначає, що у СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області перебуває дане кримінальне провадження. У межах даного кримінального провадження автомобіль марки «CHEVROLET», модель «MALIBU», номер кузова НОМЕР_1 , синього кольору, який вона придбала 22.08.2024 року за сімейні заощадження у сумі 9000,00 дол. США, був визнаний речовим доказом. Також 08.06.2026 року даний автомобіль у неї було вилучено, оскільки ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 30.12.2025 року на нього накладено арешт. 25.06.2026 року вона звернулася до слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 із заявою про визнання її потерпілою, однак постановою слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 05.07.2026 року їй було відмовлено у цьому. Вважає постанову про відмову у визнанні її потерпілою від 5 липня 2026 року незаконною та необґрунтованою з тих підстав, що слідчий не надав оцінки всім фактам, викладеним у заяві про вчинення кримінального правопорушення, та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність заподіяння їй майнової та моральної шкоди.

У судовому засіданні представник заявника, адвокат ОСОБА_3 , підтримав подану скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.

У судове засідання прокурор, слідчий не прибули, були належним чином повідомлені про розгляд справи.

Заслухавши думку представника заявника, який підтримав вимоги скарги, оглянувши та дослідивши матеріали скарги, долучені до неї документи, суд доходить наступного висновку.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача або прокурора про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

З матеріалів кримінального провадження № 12024141390000963 від 02.10.2024 року вбачається, що 01.10.2024 року до ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області звернувся із заявою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просив вжити заходів щодо ОСОБА_7 , зазначивши, що останній у період з 15.05.2024 року по 17.06.2024 року на території Залізничного району м. Львова, за твердженням заявника, шахрайським шляхом, використовуючи погіршення стану його психічного здоров`я, заволодів належним йому майном на загальну суму близько 900 000 (дев`ятсот тисяч) гривень, зокрема автомобілем марки «CHEVROLET», модель «MALIBU», номер кузова НОМЕР_1 , синього кольору.

Вказаний транспортний засіб 14.05.2024 року було переоформлено на ОСОБА_8 на підставі договору комісії № 8003/24/000548-17. У подальшому, 22.08.2024 року, зазначений транспортний засіб було переоформлено на ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу (СГ).

08 червня 2026 року слідчим ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області на підставі ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 30.12.2025 року було вилучено вказаний транспортний засіб.

25.06.2026 року до ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області надійшла заява від громадянки ОСОБА_4 , у якій остання просила визнати її потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141390000963 від 02 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 05.07.2026 року їй було відмовлено у цьому, оскільки ОСОБА_4 не є особою, якій кримінальним правопорушенням заподіяно шкоду, а в силу ст. 64-2 КПК України є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Частиною 5 статті 55 КПК України визначено, що постанова про відмову у визнанні потерпілим приймається виключно за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови, повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Слідчий суддя погоджується з висновком слідчого про відсутність підстав для визнання ОСОБА_4 потерпілою у цьому кримінальному провадженні, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджується те, що кримінальним правопорушенням, обставини якого розслідуються у цьому кримінальному провадженні, їй заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

При цьому сам по собі факт придбання ОСОБА_4 22.08.2024 року зазначеного транспортного засобу, який до цього був переоформлений на ОСОБА_8 14.05.2024 року, не свідчить про заподіяння їй шкоди безпосередньо кримінальним правопорушенням, за фактом якого здійснюється досудове розслідування.

Накладення арешту на автомобіль та його вилучення у ОСОБА_4 також не є наслідком безпосереднього заволодіння її майном, а є наслідком застосування у межах кримінального провадження передбачених КПК України заходів щодо майна, що не є підставою для визнання її потерпілою у розумінні ч. 1 ст. 55 КПК України.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваної постанови були наявні очевидні та достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 не є особою, якій кримінальним правопорушенням, обставини якого розслідуються у цьому кримінальному провадженні, завдано шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України. Оскаржувана постанова містить мотиви прийнятого рішення, їх обґрунтування та посилання на відповідні положення кримінального процесуального закону.

Таким чином, постанова слідчого є вмотивованою і обґрунтованою, слідчим зазначено, з яких мотивів він дійшов висновку про відмову у визнанні потерпілою.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 05.07.2026 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 12024141390000963 від 02.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1