Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 333/2153/26
2/333/2793/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Березовська Д.Д.,
розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та свої позовні вимоги мотивує тим, що 09 травня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9036044 в електронній формі. 24.12.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі за тексом - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу № 24122025/3, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2025 до Договору факторингу № 24122025/3 від 24.12.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 63 720,00 грн., з яких: 23 600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 320,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 11 800,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 9036044 від 09.05.2025 в розмірі 63 720,00 грн. Просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2026 року відкрито провадження по справі, ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасникам справи встановлено строк для подачі заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 08.07.2026 року за клопотанням представника позивача, яке міститься у його відповіді на відзив, витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» додаткові докази.
ІІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
22.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Тивоненка Д.Р. надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначені заперечення на позовні вимоги. Сторона відповідача заперечує факт укладання кредитного договору посилаючись на те, що відповідачка не укладала та не підписувала жодних договорів ані з ТОВ «Авентус Україна», ані з позивачем тим паче у електронному вигляді, а в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачці було надіслано на її номер телефону електронний підпис з одноразовим ідентифікатором та саме вона ввела його в особистому кабінеті на веб-сайті первісного кредитора, а тому вважають, що укладення вказаного правочину відбулося поза волею відповідачки. Також зазначають, що в матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачці кредитних коштів у сумі 23 600, 00 грн. від первісного кредитора та отримання нею вказаних коштів. Крім того сторона відповідача не погоджується з наданим розрахунком заборгованості, вимогу щодо стягнення пені вважають безпідставною та не правомірною, а нараховані проценти за користування кредитом завищеними та надмірно нарахованими. З підстав наведених вище у заколенні позову просять відмовити, а у випадку його задоволення відмовити в частині стягнення нарахованих відсотків та пені, та стягнути витрати понесені на правову допомогу у розмірі 32 000, 00 грн.
25.05.2026 від представника позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Білотіл А.Г. через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив за змістом якої остання зазначає, що спірний електронний кредитний договір був укладений відповідно до норм чинного законодавства України та прирівнюється до договору укладеного у письмовій формі, що саме відповідачка ініціювала його укладення оформивши заяву на сайті первісного кредитора та підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора. Сторони узгодили всі істотні умови договору: розмір кредиту, грошову одиницю в якій він надається, строк та умови користування кредитними коштами, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення вказаного договору в електронній формі. Також зазначає, що позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань та не застосовував жодних санкцій до відповідача, а лише просить стягнути ту заборгованість яка була нарахована первісним кредитором, а тому вважає, що сума нарахованої заборгованості є вірною та правомірною, оскільки відповідачкою умови кредитного договору не виконувались. Додатково зазначає, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором на підставі договору факторингу. Вимогу представника відповідача про стягнення витрат на правову правничу допомогу у сумі 32 000, 00 грн. вважає необґрунтованою, а розмір витрат неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, а тому вважає що дана вимога не підлягає задоволенню. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
03.06.2026 року від представника відповідача адвоката Тивоненка Д.Р. на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, які мають аналогічні пояснення тим, що викладені у відзиві на позов стосовно неправомірності нарахування заборгованості за кредитним договором та не доведеності факту укладання спірного договору. Крім того, додатково посилається на не доведеність факту переходу прав вимоги від первісного кредитора до позивача належними та допустимими доказами, а також на відсутність належного повідомлення відповідачки про відступлення права вимоги. Витрати понесені відповідачкою на правничу допомогу у суму 32 000, 00 грн. вважає обґрунтованими, реальними та співмірними зі складеністю справи.
З огляду на викладене, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідач у встановлений строк подав відзив на позов, а позивач відповідь на відзив, встановлені процесуальні строки сплинули, суд вважає за можливе перейти до розгляду справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.
Суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів та поданих сторонами процесуальних документів, без проведення судового засідання.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
09.05.2025 р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 9036044. Договір укладено в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А2287», тобто договір укладено у порядку Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит у розмірі 23 600,00 грн., на строк 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п.п. 1.3,1.4 Договору).
Відповідно до п. 1.5 Договору визначено тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;
1.5.2. Знижена процентна ставка 0,93 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 08.06.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Згідно з п. 1.7 Договору, денна процентна ставка на дату укладання Договору складає:
1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (84960,00 грн. /23600,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 1,00% в день;
1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,99% в день.
Аналогічні умови кредитування зазначені і в Паспорті споживчого кредиту.
Пунктами 2.1. та 2.2 Договору встановлено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 09.05.2025 року або 10.05.2025 року.
Відповідно до кредитного договору відповідачкою у розділі реквізити та підписи сторін зазначено її персональні дані, зокрема паспортні дані, номер РНОКПП, адреса місця проживання та реєстрації, контакті дані, номери мобільних телефоні НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , тощо.
Відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 23 600, 00 грн. шляхом транзакції в системі EasyPay на карту № НОМЕР_1 , про що свідчить довідка № 19024 від 30.12.2025 надана ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про здійснення успішної операції про перерахунок коштів.
Відповідно до копії розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за вказаним вище кредитним договором сума боргу відповідачки складає 63 720,00 грн., з яких: 23 600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 320,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 11 800,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.
Також судом встановлено, що 24.12.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24122025/3 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Як вбачається з Реєстру боржників від 24.12.2025 до Договору факторингу № 24122025/3 від 24.12.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 63 720,00 грн., з яких: 23 600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 320,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 11 800,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.
Факт переходу прав вимог за спірним кредитним договором до позивача також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 24122025/3 від 24.12.2025 та платіжною інструкцією № 221 від 26.12.2025 року.
З відповіді АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», наданої на запит суду, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_5 та 09.05.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_5 було зараховано платіж у сумі 23 600, 00 грн.
ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Спірний договір № 9036044 від 09.05.2025 підписаний відповідачкою електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачкою виконав у повному обсязі, надав останній грошові кошти (кредит) на обумовлених сторонами умовах.
Зі змісту та форми Договору факторингу судом не встановлено обставин, які би свідчили про його нікчемність. Доказів того, що вказаний Договір визнаний судом недійсним, матеріали справи не містять.
Отже, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідно до укладеного договору правомірно перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 9036044 від 09.05.2025.
Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачкою. Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставини щодо укладення між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору № 9036044 від 09.05.2025 та належне виконання первісним кредитором свого зобов`язання, а саме надання позичальнику кредитних коштів відповідно до умов договору.
При цьому, тягар доказування належного виконання своїх зобов`язань відповідачем, зокрема щодо повернення тіла кредиту, сплати процентів, передбачені договором, лежить саме на позичальнику.
Посилання сторони відповідача на не укладення кредитного договору в електронній формі, спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема електронним кредитним договором № 9036044 від 09.05.2025, який укладений відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідачкою шляхом використання одноразового ідентифікатора, що прирівнюється до власноручного підпису; копією Паспорта споживчого кредиту. Доказів протилежного стороною відповідача не надано. В свою чергу матеріали справи і не містять відомостей щодо визнання недійсності спірного кредитного договору, відповідачка не оспорювала факт його укладання в судовому порядку та не зверталась до банку із заявами щодо несанкціонованого використання кредитних коштів.
Доводи відповідачки щодо відсутності доказів отримання кредитних коштів також не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали справи містять відповідь АТ «Універсал Банк» з якої встановлено що відповідачці на її банківську карту зазначену у кредитному договору було зараховано 09.05.2025 року платіж у сумі 23 600, 00 грн., що свідчить про належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань.
Твердження відповідача про відсутність правових підстав для переходу права вимоги є безпідставними, оскільки позивачем надано договір факторингу, витяг реєстру прав вимоги, платіжна інструкція про сплату коштів згідно договору факторингу та акт приймання-передачі, які підтверджують перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача у встановленому законом порядку.
Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за спірним договором у сумі 51 920, 00 грн. (23 600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 320,00 грн. сума заборгованості за відсотками) необхідно задовольнити, оскільки відповідачем порушено умови вказаного договору та не виконано взятих на себе зобов`язань. При цьому суд виходить з приписів ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідачка не надала суду доказів повної або часткової сплати заборгованості, не спростувала наданий позивачем розрахунок.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, штрафів суд зазначає наступне.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.
Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 було неправомірно нараховано пеню у розмірі 11 800,00 грн. за кредитним договором № 9036044 від 09.05.2025, укладеного з ТОВ «Авентус Україна», а тому слід відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 2 169,32 грн., розмір якого суд визначає пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороною відповідача заявлена вимога про стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на правову допомогу у розмірі 32 000, 00 грн.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною відповідача до суду надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги №30/04 від 30 квітня 2026 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Данила Тивоненка «Пріоритет», копію Переліку та вартості послуг за договором від 20.05.2026 в якому зазначена сума у розмірі 32 000, 00 грн. з урахуванням участі адвоката у перегляді справи в суді апеляційної інстанції та у Верховному Суді та копія Акту № 2 надання послуг від 21.05.2026 року до Договору № 30/04 згідно якого адвокатом надано послуги на суму 15 000, 00 грн. з яких: консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку, у тому числі проведення двох зустрічей з клієнтом, вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової судоустрій практики Верховного Суду 2 000, 00 грн.; складання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення № 333/2153/26 для ознайомлення з ними 2 000, 00 грн., складання відзиву - 7000,00 грн.; підготовка до подачі відзиву до канцелярії суду через підсистему «Електронний суд», у тому числі роздрукування відзиву, добірка та сканування письмових доказів для додавання до відзиву, завіряння копій документів 1000,00 грн.; представництво інтересів клієнта у суді в одному судовому засіданні, незалежно від тривалості засідання та його виду (підготовче засідання, судове засідання) 3 000, 00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін .
Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що не передбачає проведення судового засідання за участю сторін. А відтак, зазначене в акті про надання послуг представництво інтересів клієнта у суді в одному судовому засіданні, яке оцінюється в розмірі 3 000, 00 грн. не є обґрунтованим, відповідно, не підлягає відшкодуванню позивачем.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката з надання правової допомоги в суді першої інстанції в розмірі 12000 грн.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на розмір задоволених позовних вимог, приймаючи до уваги клопотання позивача про зменшення витрат, понесених відповідачем на оплату правничої допомоги адвоката у відповідності до вимог ч. 6 ст.137 ЦПК України, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача в розмірі 1000 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4,12,81,89,141,247,265,279 ЦПК України, ст.ст.509,526,527,530, 1048, 1049, 1054 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 9036044 від 09.05.2025 року в розмірі 51 920 /п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот двадцять/ гривень 00 копійок, яка складається з: 23 600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 320,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 169 /дві тисячі сто шістдесят дев`ять/ гривень 32 копійки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2, IBAN № НОМЕР_6 в АТ "ТАСкомбанк".
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ: Ю.В. Ковальова
Судове рішення № 139064139, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 18.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/2153/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: