Рішення № 139060517, 11.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/10545/26

Провадження № 2/638/8368/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» звернулося до суду із вказаним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що 26.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено договір про споживчий кредит, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн.

На підставі договору відступлення прав вимоги, таке право вимоги за даним кредитним договором перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал».

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 36344,00 грн, з яких заборгованість по кредиту 10000,00 грн., заборгованість по відсоткам 21344,00 грн., заборгованість з комісії за видачу кредиту 400,00 грн., заборгованість по штрафах/пені 3800,00 грн., які разом з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. та судовим збором ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» просило стягнути з відповідача.

Ухвалою Шевченківський районний суд м. Харкова 26.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відзиві на позовну заяву, поданому 04.06.2026 відповідач просив відмовити у задоволенні позову через сплив позовної давності. Зазначив, що перебіг позовної давності розпочався у листопаді 2019 і закінчився у листопаді 2022, а позивач звернувся із позовом лише у травні 2026. Враховуючи відсутність підстав для стягненя заборгованості також, просив відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.

Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання, про яке повідомлявся належним чином, не з`явився, направив до суду клопотання в яком позов підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач повідомлений про час, дату та місце судового розгляду в судове засідання не з`явився, у відзові просив справу розглянути за його відсутності.

За таких обставин судом, згідно ч. 2 ст. 247 фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

26.10.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3643161 (далі за текстом Кредитний договір) в електронній формі, відповідно до умов якого останньому було надано кредит на споживчі потреби у розмірі 10000,00 грн., строком на 30 днів до 25.11.2019 із сплатою комісії за надання кредиту 12% від суми кредиту, що складає 1200,00 грн., з застосуванням фіксованої процентної ставки 2% в день від суми кредиту. Проценти за користування кредиту погоджено у сумі 6000,00 грн. (п.п. 1.1 1.5.2 Кредитного договору).

Кредит мав бути наданий в безготівковій формі на рахунок платіжної картки, зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті (п. 2.1 Кредитного договору).

У п. 2.3 Кредитного договору передбачено було правила пролонгації строку користувавння кредитом. Так позичальник відповідач для продовження строку користування кредитом та укладення угоди мав сплатити комісію за продовження кредиту: 4% для продовження строку на 3 дні; 7% - на 7 днів; 13% - на 15 днів. Також мала бути сплачена заборгованість по кредиту (п. 2.5 Кредитного договору).

Пунктом 4.1 Кредитного договору встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п. 1.4 цього Договору з урахуванням угод про продовження строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2% від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення.

В додатку до Кредитного договору викладено графік платежів із розміром платежів, їх датами.

Підписання Кредитного договору відбулося одноразовим ідентифікатором: R45852 відправленим смс-повідомленням на телефон: 0937577542 про що надано довідку ТОВ «Мілоан».

До матеріалів позову надано платіжне доручення 2685728 від 26.10.2019 про перерахування 10000,00 грн. на банківську картку НОМЕР_1 отримувач: ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 .

Згідно розрахунку ТОВ «Мілоан» відповідач має заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн., за відсотками 21344,00 грн. за комісією 1200,00 грн. Загалом 31344,00 грн. Відсотки нараховані за період з 26.10.2019 по 21.02.2020 за 118 дні. У розрахунку відображено сплату комісії у сумах 1300 грн. 20.11.2019 та 700 грн. 16.12.2019, загалом 2000,00 грн., за управління та обслуговування кредитом.

Угоди про продовження строку користування кредитними коштами та оновлені графіки розрахунків в матеріалах справи на момент її розгляду у справі відсутні.

За договором відступлення прав вимоги № 48-МЛ від 05.03.2020 таке право перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-капітал» з моменту підписання даного договору (пп.6.2.3).

Дані боржників та суми заборгованості вказуються у реєстрі боржників, згідно Розділу 2 Договору про відступлення прав вимоги.

У витязі з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 48-МЛ від 05.03.2020, що складений 10.09.2025 за № 1129 вказано дані відповідача, кредитного договору та заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн., за відсотками 21344,00 грн. за комісією 1200 грн., за штрафами/пенею 3800,00 грн., а загалом 36344,00 грн.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У відповідності до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В своїй заяві по суті справи (відзові) відповідач просив застосувати позовну давність, що є фактичним підтвердженням укладення кредитного договору та виникнення у відповідача зобов`язань.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин слід дійти висновку, що відповідачем було укладено кредитний договір, отримано кредитні кошти, які не повернуті, а до позивача перейшло право вимоги заборгованості.

Однак, за відсутності угод про продовження строку користування кредитними коштами такий строк складає визначені Кредтним договором 30 днів (п. 1.3). Саме в цих межах можливе нарахування відсотків. Сума останніх погоджена сторонами Кредитного договору у 6000,00 грн. (пп. 1.5.2).

Враховуючи, що угоди про продовження строку користування кредитними коштами, складені у письмовій (електонній) формі у справі відсутні, в кредитному договорі не погоджено такі платежі, як комісія за управління та обслуговування кредитом, сплаченені за це кошти 2000,00 грн. мають враховуватися в оплату відсотків у відповідності до ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, до позивача, згідно вищевказаних положень ст. 514 ЦК України, могло бути відступлено право вимоги на суму 15200,00 грн. з яких заборгованість за кредитом 10000,00 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 1200,00 грн., заборгованість за відсотками 4000,00 грн. (6000 грн.(погджена сума) 2000 грн.(сплачні як комісія)).

Постановою КМ України №211 від 11.03.2020 р. з 12.03.2020 на території України було введено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Правилами п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Ці положення закону набрали чинності 02.04.2020.

Постановою № 651 від 27.06.2023 з 00 год. 00 хв. 30.06.2023 карантин було скасовано.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє наразі.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 17.03.2022, було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Даний пункт було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, що набрав чинності 04.09.2025.

Отже, на момент звернення з позовом 14.05.2026 щодо заборгованості, яка виникла 26.11.2019 трирічий строк позовної давності не сплив. Так, тритрічний строк позовної давності спливав з 26.11.2019 до 02.04.2020 4 місяці і 6 днів. Сплив позовної давності відновився 04.09.2025 і спливав до звернення до суду 14.05.2026 (8 місяців та 10 днів).

Приписами п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.Пункотом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Матеріали справи не містять розрахунку штрафу/пені, що унеможливлює перевірку вірності її нарахування. Нарахування пені судом згідно умов Кредитного договору може призвести до виходу за межі позовних вимог, якщо позивачем використано було меншу ставку. Нарахування штрафу Кредитним договором не передбачено.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 15200,00 грн. з яких заборгованість за кредитом 10000,00 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 1200,00 грн., заборгованість за відсотками 4000,00 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд виходить з такого.

01.07.2025 між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет» було укладено Договір про надання правової допомоги № 0107 за яким Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу (п. 1.1).

Відповідно до п. 2.3 Договору про надання правової допомоги вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) Кредитну справу складає: 8000,00 грн. без ПДВ.

До матеріалів справи також долучений акт № Д/22711 наданих послуг від 14.04.2026 та детальний опис від 14.04.2026 наданих послуг до акту № Д/22711 за договором про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, що підтверджують виконання договору про надання правової допомоги в повному обсязі відносно справи відповідача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом, за ч. 8 ст. 141 ЦПК України, на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не доводив неспівмірність вказаного гонорару, з відповідача на користь позивача, згідно ст. 137, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3345,60 грн. (41,82% від позовних вимог).

Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., які підлягають стягненню на користь останнього з відповідача у сумі 1113,42 грн. (41,82% від позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» кредитну заборгованість в розмірі 15200,00 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті грн.) з яких заборгованість за кредитом 10000,00 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 1200,00 грн., заборгованість за відсотками 4000,00 грн.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в сумі 1113,42 грн. (одна тисяча сто тринадцять грн. 42 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3345,60 грн. (три тисячі триста соорк п`ять грн. 60 коп.).

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, 4-й поверх.

Представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП: НОМЕР_3 , місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено: 17.08.2026.

Суддя В. В. Гребенюк