Рішення № 139060368, 18.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2871/26

провадження №: 2/398/3226/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"18" серпня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Москалик В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та відповідачем було укладено договір позики № 7654299. Згідно з п.1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики. Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 5.1. п. 5 договору позики). А також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «Monto» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.Правила надання грошових коштів у позику Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://monto.com.ua/informaciya. Відповідно до п. 21 договору позики, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». 24.03.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №24032026/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 від 24.03.2026 до договору факторингу № 24032026/1 від 24.03.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 508,00 грн, з яких:з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 12,15 грн - заборгованість за відсотками; 9 000,00 грн - заборгованість за пенею; 995,85 грн - заборгованість за комісією. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.06.2026 через електронну систему "Електронний суд" відповідачка направила відзив на позовну заяву, відповідно якого, позовні вимоги визнала частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4500,00 грн. та за відсотками в сумі 12,15 грн, разом з тим, не погоджується в частині стягнення пені у розмірі 9000,00 грн та комісії у розмірі 995,85 грн, вважає зазначені нарахування такими, що не підлягають стягненню з огляду на умови договору та вимоги чинного законодавства, а саме п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з яким позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). З огляду на те, що кредитний договір №7654299 був укладений у період дії воєнного стану в Україні, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Крім того, заявлений розмір пені у сумі 9000,00 грн є неспівмірним наслідкам порушення зобов`язання, оскільки у два рази перевищує суму основного боргу, вважає, що стягнення такої суми не відповідає принципам справедливості , добросовісності та розумності закріпленими у статті 3 ЦК України. Щодо нарахованої позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 995,85 грн зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фактичного надання їй послуг з обслуговування кредитної заборгованості та їх конкретного переліку. У зв`язку із наведеним вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 995,85грн.

15.06.2026 через електонну систему "Електронний суд" представник позивача направив відповідь на відзив, відповідно якого, зазначив, що позичальник отримав кошти на умовах укладеного договору, використав їх за власним розсудом та не має наміру виконувати умови договору та сплатити заборгованість, яка нарахована виключно до умов з якими відповідач був ознайомлений перед укладанням договору, та погодився їх виконувати. На даний час відповідач не сплатила заборгованість за кредитним договором і надалі продовжує порушувати умови договору. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача. Всі нараховані відсотки, нараховувались виключно первісними кредиторами відповідно до умов укладених договорів. Якщо відповідач не згодний з розрахунком заборгованості, наданим позивачем чи ставить під сумнів правильність розрахунку заборгованості, він має право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду. Згідно з кредитним договором, підписаним відповідачем, зазначено, що відповідач підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті кредитодавця, а також отримав від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, а саме зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, жодних заперечень з приводу того, що Відповідач не погодився з Правилами надання коштів у позику, Відповідачем при укладенні договорів висловлено не було.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов таких висновків.

06.11.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 7654299, за умовами якого, сума кредиту 4500,00 грн, строк кредитування 28 днів, процентна ставка - 0,01 % в день (фіксована), комісія за надання кредиту 22,13 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі 995,85 грн.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора згідно з Законом України "Про електронну комерцію".

24.03.2026 до договору факторингу № №24032026/1, укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ТОВ «ФК «ЄАПБ»), ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 від 24.03.2026 до договору факторингу № 24032026/1 від 24.03.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 508,00 грн, з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 12,15 грн - заборгованість за відсотками; 9 000,00 грн - заборгованість за пенею; 995,85 грн - заборгованість за комісією.

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

При цьому відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст. ст. 3, 12, 13, 20 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 44 ЦПК України).

Відповідачка не надала суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором від 06.11.2025 №7654299 перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» чи сплати сум кредитної заборгованості попереднім кредиторам, у відзиві на позовну заяву визнала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 7654299 від 06.11.2025 в сумі 4 500,00 грн - за основною сумою боргу та 12,15 грн - за відсотками.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначені загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Згідно з п. 1.2 договору позики від 06.11.2025 № 7654299 комісія - грошові кошти, що нараховуються на суму позики, і є платою за надання такої позики, та є складовою загальних витрат за споживчим кредитом.

Отже, відповідачка помилково вважає, що позивач просить стягнути з неї комісію за обслуговування кредиту в сумі 995,85 грн.

Враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та неналежне виконання відповідачкою своїх зобов`язань за наведеним кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, часткове визнання позовних вимог відповідачкою, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 7654299 від 06.11.2025 в сумі 4 500,00 грн - за основною сумою боргу, 12,15 грн - за відсотками, 995,85 грн - комісією за надання кредиту.

Щодо заборгованості за пенею суд зазначає наступне.

Згідно з п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, з урахуванням положень п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені в сумі 9 000,00 грн, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором від 06.11.2025 № 7654299 в сумі 5 508 (п`ять тисяч п`ятсот вісім) грн 00 коп, з яких: 4 500,00 грн - за основною сумою боргу, 12,15 грн - за відсотками, 995,85 грн - комісією за надання кредиту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») витрати зі сплати судового збору в сумі 1 010 (одна тисяча десять) грн 79 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 18.08.2026.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК