Рішення № 139060276, 18.08.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1137/26

Провадження № 2/385/601/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Венгрина М. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в якій просить стягнути з відповідача борг за договором про відкриття кредитної лінії № 1529-3311 від 22.03.2025у розмірі 8394,80 грн та судові витрати по сплаті судового збору.

стислий виклад позиції сторін

В обґрунтування позову позивач вказує, що 22.03.2025 між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС і ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1529-3311. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в розмірі 1000,00 грн для задоволення особистих потреб, строк кредитування 365 днів, базовий період (проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплатити відсотки за користування кредитом) - 10 календарних днів, знижена процента ставка 1,00 % в день, стандартна процентна ставка 1,00 % в день протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74% за кожен день користування кредитом, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту ( до тієї із зазначених дат, яка настане раніше), комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту. Додатковою угодою від № 1 від 28.07.2025 до договору про відкриття кредитної лінії № 1529-3311 від 22.03.2025 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у сумі 2000,00 грн. Позивачем з свого боку були виконані взяті на себе зобов`язання. Відповідач умови договору належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка ним у добровільному порядку не погашена. При цьому відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості. Станом на 27.03.2026 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, складає грошову суму у розмірі 8394,80 грн, з яких 2000,00 грн - за тілом кредиту,5094,80 грн - за процентами, 1000,00 грн - заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України та 300,00 грн -заборгованість за комісією, що стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не подав, однак подав 03.07.2026 заяву про визнання позову та просив зменшити суму судового збору.

Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її учасників до суду не надходило.

заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою від 18.05.2026 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Судові документи направлялись відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання іврученіособисто 03.07.2026, що вбачається з рекомендованого поштового повідомлення.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергу критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч. 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідача ОСОБА_1 , встановив наступне.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення грошового зобов`язання й застосування відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитним договором, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України, Законами України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про електронну комерцію», іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів

Судом встановлено, що 22.03.2025 між сторонами у цій справі, за допомогою вебсайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», та в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1529-3311. Відповідно до пункту 2.1 цього договору, позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Пунктом 2.2 визначено, що позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання йому кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих його потреб як позичальника, а він зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані позивачем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. У відповідності до п. 4.10 кредитного договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою:- 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів від дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня ді ї договору. Розмір кредиту 1000,00 грн, дата надання / видачі кредиту 22.03.2025 (п. 4.1, 4,2). Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого Кредиту (п. 4.11). Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит відповідачу: 365 календарних днів з моменту перерахування йому кредиту. Дата повернення (виплати) кредиту - 21.03.2025, продовження строку кредитування в односторонньому порядку сторонами не допускається (п. 4.14). Базовий період 10 календарних днів (п. 4.8). Сплату процентів позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (додаток 3) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суму, що дорівнює обов`язковому платежу на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь якого базового періоду у розмірі обов`язкового платежу, до такого обов`язкового платежу починаючи з наступного календарного дня додаються проценти за користування кредитом за кожен календарний день користування кредитом у межах строку кредитування, які позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі обов`язкових платежів (п. 4.9). Реальна річна процентна ставка складає 5132,28 % (п. 4.15). Орієнтовна загальна вартість кредиту 4349,27 грн (п. 4.16). Денна процентна ставка 0,918 % (п. 4.17). Згідно п. 6.9 Договору позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитись від договору без пояснення причин, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі. Згідно п. 10.1 Знижена процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору (а.с. 13-23).

Кредитний договір підписаний сторонами, в тому числі позичальником ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем) А6166.

У справі також наявні копія правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту credos з викладеними умовами та положеннями (а.с. 24-32), паспорт споживчого кредиту (а.с. 35-37), а також таблиця обчислення загальної вартості кредиту (графік платежів за договором) (а.с 32 зворот-34), які, як і кредитний договір, підписані позичальником ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем).

У даній таблиці зазначено дату видачі кредиту, сума кредиту, проценти за користування кредитом, що відповідають умовам договору. Узгоджено графік погашення кредиту кожні 10 днів та суми щомісячних платежів відповідно до зазначених вище умов договору.

Позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 22.03.2025 надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 1000,00 грн на його банківський рахунок НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1529-3311 від 22.03.2025 та листом від 07.05.2026 ТОВ ФК Контрактовий Дім, згідно якого ТОВ ФК Контрактовий Дім, згідно договору з ТОВ Укр Кредит Фінанс переказало 1000,00 грн 22.03.2025 на картку № НОМЕР_3 , призначення платежу видача кредитних коштів за договором № 1529-3311 від 22.03.2025, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 (а.с. 52, 46).

Додатковою угодою до договору про відкриття кредитної лінії № 1529-2211 (а.с.47 зворот - 49), що укладена між ТОВ Укр Кредит Фінанс та ОСОБА_1 , сторони підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику та неповернута становить 0,00 грн, сума нарахованих та несплачених процентів - 0,00 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії - 0,00 грн. Сторони домовились, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в сумі 2000,00 грн. (п. 2.1). Дата видачі додаткових коштів - 28.07.2025 (п. 2.2). Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту протягом 365 днів з моменту укладення цієї угоди (п. 2.4). Комісія за видачу додаткових грошових коштів - 15 % від суми (п. 2.6). Згідно п. 2. 8 додаткової угоди стандартна процентна ставка:- 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів від дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня дії договору.

Додаткова угода та додаток до неї - таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 49 зворот - 51) підписані сторонами, в тому числі позичальником ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем) А2791.

У даній таблиці зазначено дату видачі кредиту, сума кредиту, проценти за користування кредитом, що відповідають умовам договору. Узгоджено графік погашення кредиту кожні 10 днів та суми щомісячних платежів відповідно до зазначених вище умов договору. Остаточне повернення кредиту - 27.07.2026.

Позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 28.07.2025 надав відповідачу ОСОБА_1 додаткові грошові кошти в кредит у розмірі 2000,00 грн на його банківський рахунок НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1529-3311 від 22.03.2025 та листом від 07.05.2026 ТОВ ФК Контрактовий Дім, згідно якого ТОВ ФК Контрактовий Дім, згідно договору з ТОВ Укр Кредит Фінанс переказало 000,00 грн 22.03.2025 на картку № НОМЕР_3 , призначення платежу видача кредитних коштів за договором № 1529-3311 від 28.07.2025, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 (а.с. 52, 46 зворот).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1529-3311 від 22.03.2025 відповідач ОСОБА_1 станом на 27.03.2026 порушив графік погашення заборгованості, не сплачуючи жодних платежів, у зв`язку з чим заборгованість становить 8394,80 грн, з яких: 2000,00 грн за тілом кредиту, 5094,80 грн за процентами, 1000,00 грн за процентами за ст. 625 ЦК України, 300,00 грн за комісією. Відповідач сплатив 11.06.2025 2470,00 грн. Після докредитування 28.07.2025 в сумі 2000,00 грн платежів на погашення заборгованості не вносив (а.с. 53-58).

07.05.20226 ТОВ Укр Кредит Фінанс у зв`язку з порушенням умов кредитного договору щодо внесення оплати понад один клаендарний місяць звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про дострокове повернення кредиту, вказавши загальний розмір заборгованості станом на 05.05.2026 в сумі 8394,80 грн, покликаючись на положення ст. 16 Заккону України Про споживче кредитування та на відповідні умови кредитного договору (а.с. 59) та доучило докази скерування такого листа на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (а.с. 61).

Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи

З досліджених доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми вбачається, факт укладення кредитного договору, додаткової угоди до нього та перерахування кредитних коштів на виконання їх умов кредитодавцем. Суд звертає увагу, що наведене відповідач не спростував, а загалом позов визнав.

При цьому суд виходить з того, що підписання договору та додатку до нього, додаткової угоди та додатку до неї, правил відкриття кредитної лінії з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідаєЗакону України «Про електронну комерцію», в договорі викладені істотні умови такого. Також звертає увагу, що в в графі реквізити сторін вказана інформація - прізвище, ім`я по батькові клієнта ОСОБА_1 , його РНОКПП, реквізити паспорта, адреса реєстрації, адреса електронної пошти, номер кредитної картки НОМЕР_4 . Суд вважає, що зазначені дані могли бути повідомлені лише особисто позичальником при укладенні кредитного договору та додаткової угоди.

Слід зазначити що Договір про відкриття кредитної лінії № 1529-3311 від 22.03.2025, як і додаткова угода до нього підписані сторонами містять узгоджені ними положення щодо встановлення розміру, порядку нарахування процентів, комісії.

Таким чином суд доходить висновку, що між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотнихумов кредитного договору № 1529-3311 від 22.03.2025 та додаткової угоди до ньоговід 28.07.2025, тому такі правочини, згідно з вимогамист. 204ЦК України, створюють презумпцію їх правомірності,у зв`язку з чим кредитний договір та додаткова угода до нього, згідно зіст. 629ЦК України, є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ними, відповідно до приписівст. 526ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цього договору, натомість відповідач ОСОБА_1 не виконував зобов`язань за додатковою угодою в повному обсязі, допущену заборгованість у встановленому порядку та сумі не погашав.

Суд звертає увагу на визнання позову відповідачем.

За таких умов, дослідивши долучені позивачем докази, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, додаткової угоди до нього, виконання умов таких позивачем та неналежного виконання відповідачем умов додаткової угоди.

Так з досліджених доказів вбачається факт надання позивачем відповідачу кредиту в розмірі 2000,00 грн за умовами додаткової угоди та неповернення його відповідачем всупереч умовам договору.

Згідно умов додаткової угоди та додатку до неї перший платіж повинен був бути внесений 06.08.2025, однак відповідач не вносив жодних коштів за весь період кредитування.

Доказів іншого суду не надано.

У зв`язку з цим, на підставі ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» та положень Кредитного договору (п. 8.3 та 8.4) позивач отримав право розірвати договір та вимагати повернення тіла кредиту та комісії в повному обсязі, а процентів - в межах фактичного строку користування кредитом.

Таким правом позивач скористався, направивши відповідну вимогу на адресу відповідача, що доведено ним належними та допустимими доказами.

У встановлений Законом строк (протягом 30 календарних днів) відповідач ОСОБА_1 не усунув порушення умов договору про споживчий кредит.

Доказів іншого суду не надано.

Суд, дослідивши розрахунок заборгованості, що наданий позивачем, з таким погоджується частково.

Так, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Обставина того, що в період з часу укладення кредитного договору між сторонами та по даний час в України діє воєнний стан є загальновідомою та доказуванню не підлягає.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином суд бере до уваги, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу на підставі пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України.

Таким чином підстав для стягнення 1000,00 грн процентів за ст. 625 ЦК України немає.

При цьому суд враховує, що 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з наведеного, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в тому числі і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачкою комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Суд враховує, що відповідач позов визнав, однак вважає правильним відмовити в визнанні ним позову в частині вимоги про стягнення 1000,00 грн процентів за ст. 625 ЦК України, оскільки така не ґрунтується на законі, про що суд вказав в даному судовому рішенні. Підстав для відмови у визнанні позову в іншій частині позовних вимог суд не вбачає.

Тому позов слід задоволити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 7394,80 грн заборгованості, відмовивши в решті позову.

Щодо розподілу судових витрат у справі

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2662 грн 40 коп. відповідно до платіжної інструкції, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню на користь зазначеного позивача з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 2345,25 грн (7394,80/8394,80*2662,40).

Однак, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем підлягає поверненню позивачу (2345,25/2= 1172,63 грн).

Решту суми судового збору 1172,63грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю ««УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1529-3311 від 22.03.2025 в розмірі 7394,80 грн, з яких:2000,00 грн - за тілом кредиту,5094,80 грн - за процентами, 300,00 грн -заборгованість за комісією та судовий збір в розмірі 1172,63грн, а всього 8567 (вісім тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн 43 коп.

В решті позову відмовити.

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 1172 (одну тисячу сто сімдесят дві) грн 63 коп сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції № 46904 від 10.06.2026.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 18.08.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 18.08.2026