Ухвала суду № 139060153, 18.08.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Справа № 348/2434/26

Номер провадження 1-кс/348/462/26

18 серпня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 12026091200000273 від 16.08.2026 слідчим СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 і погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волосів Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та додані до клопотання матеріали,

У с т а н о в и в :

18.08.2026 до слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області звернувся слідчий у кримінальному провадженні слідчий СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 ..

Вивченням клопотання із долученими до нього додатками та заслуховуванням учасників розгляду клопотання встановлено, що 15 серпня 2026 року, близько 22 години 45 хвилин, ОСОБА_6 перебував на території ресторану «Гаразд», який розташований за адресою: вулиця Українська, 82-А с. Гаврилівка Надвірнянського району Івано-Франківської області.

В цей час на території вищевказаного ресторану між двома групами осіб виникла конфліктна ситуація, у яку втрутився ОСОБА_6 , який вийшов з приміщення ресторану, тримаючи у руці скляну пляшку та яку в подальшому розбив об бруківку, тим самим перетворивши її на предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, чим створив небезпеку для оточуючих осіб та продемонстрував явну зневагу до встановлених правил поведінки у громадському місці.

Також, на території вищевказаного ресторану спільно з друзями перебував неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який безпосередньої участі у конфлікті не брав.

Однак, ОСОБА_6 , діючи умисно, з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок та ігноруючи встановлені у суспільстві загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_7 та, перебуваючи безпосередньо поруч із ним, безпричинно умисно наніс останньому один удар рукою в ліву щоку. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_6 , використовуючи частину розбитої скляної пляшки як предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, умисно наніс нею ОСОБА_7 один удар по голові, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді різаних ран потиличної ділянки.

17 серпня 2026 року в порядку ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні обґрунтованість підозри оспорював, проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Пояснив, що він із родичами перебував у ресторані "Гаразд", після закінчення святкування він вийшов із приміщення ресторану та побачив, що біля ресторану сталася бійка, кричали люди, піщали діти. Він побачив, що б`ють його тещу та сестру дружини, хотів втрутитися, зняв футболку, щоб її не порвали. В руці у нього була пляшка. Його штовхнули і він цілою пляшкою ненавмисно завдав удар потерпілому, який стояв перед ним спиною до нього, від удару пляшка розбилася, а він упав на один бік. Умислу наносити удар в нього не було. В ході бійки його теща зазнала перелому руки та ноги.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що органом досудового розслідування не розкриті всі обставини події, просив врахувати, що підозрюваний діяв в обороні, умисних хуліганських дій він не вчиняв, з потерпілим у нього сталася бійка, він ненавмисно наніс удар пляшкою потерпілому. Окрім того, зазначив, що прокурором не доведена неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Просив обрати підозрюваному нічний домашній арешт з тим, що ОСОБА_6 міг заробляти та утримувати свою сім`ю.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя повинен встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а також оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення можна визначити як сукупність фактів та інформації, яка може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла вчинити злочин. Водночас обґрунтована підозра не може бути суто суб`єктивною та визначеною in abstracto. Тим не менш, щоб задовольнити стандарт доказування «обґрунтована підозра», докази не мають бути такого ж рівня, як для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При цьому, під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя не надає оцінку наданим доказам.

Надані органом досудового розслідування докази: заява про вчинення кримінального правопорушення, протокол огляду місця події від 16.08.2026, протокол допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_8 , протокол допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протокол впізнання особи потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 , протокол огляду відеозапису від 17.08.2026, повідомлення про підозру від 17.08.2026 свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення та спростовують надані в судовому засіданні підозрюваним пояснення.

Таким чином, в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

З огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою зміни або спотворення їх показань, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що може бути достатньою підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Підставами для обґрунтованого припущення про наявність ризику незаконного впливу ОСОБА_6 на неповнолітнього потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні є те, що останній є жителем с. Волосів Надвірнянського району, яке безпосередньо межує із с. Гаврилівка, де проживають та/або можуть перебувати свідки події. З огляду на територіальну близькість населених пунктів ОСОБА_6 має реальну можливість безперешкодно встановлювати контакти зі свідками та потерпілим, у тому числі особисто зустрічатися з ними та спілкуватися з ними поза межами процесуальних дій.

Враховуючи характер кримінального правопорушення, обставини його вчинення, а також те, що свідкам відомі обставини події, які мають істотне значення для встановлення фактичних обставин кримінального провадження, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі та маючи можливість безперешкодно контактувати зі свідками, може здійснювати на них незаконний вплив з метою зміни або відмови від надання ними раніше наданих показань, узгодження позицій щодо обставин події чи іншим чином перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Окрім цього, при оцінці ризику впливу на свідків та потерпілого по кримінальному провадженню необхідно враховувати встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні. Як вбачається зі змісту ст. 23 КПК України, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від учасників процесу. Отже, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від учасників процесу та дослідження їх судом.

Таким чином, наведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить той факт, що підозрюваний попереднє неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, хоча на даний час судимості є погашеними.

Таким чином, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного у місці постійного проживання, який не має постійного доходу та джерела прибутків, а також враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. При вирішенні даного питання у відповідності до рішення Європейського суду з прав людини від 27.11.2008 у справі «Свершов проти України» судом враховано вік обвинуваченого, який є молодою людиною, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, а саме їх відсутність, стан здоров`я (почуває себе нормально), при цьому суд не приймає до уваги надану захисником виписку з медичної карти стаціонарного хворого, згідно якою ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у грудні 2023 року, оскільки не надано суду підтвердження, що протягом майже трьох років після проходження лікування стан здоров`я підозрюваного погіршився, майновий стан (не працює, постійного джерела доходів не має), а також обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, та існування ризиків кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Слідчий суддя з урахуванням особи підозрюваного, обставин інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, вважає за необхідне визначити розмір застави у вигляді сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, що дорівнює 232960 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту ч. 4, 5 ст. 202 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави - та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ч. 3 ст. 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 42, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою обчислювати з моменту його затримання з 16.56 години 16 серпня 2026 року.

Визначити дату закінчення дії ухвали 15 жовтня 2026 року (шістдесят днів).

Встановити ОСОБА_6 заставу в розмірі 232960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) грн, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA158201720355259002000002265, МФО 820172, код отримувача 26289647, банк отримувача ДКС України, м.Київ.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю.

З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , наступні обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

3) не відлучатися за межі Надвірнянського району Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора та суду;

3) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя Надвірнянського

районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1