Рішення № 139059076, 18.08.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/780/26

Провадження № 2/210/1167/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 серпня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Сільченко В.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогами ЖК України, зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.

Так, позивачем на виконання своєї статутної мети здійснюється постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений будинок є багатоповерховим, опалення до квартири відповідача здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку, які є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідачі фактично отримують теплову енергію.

Позивач, виконуючи свої обов`язки, постійно надавав послуги з централізованого опалення, але боржники не здійснювали у повному обсязі оплату за отримані послуги, у зв`язку з чим виникла вказана заборгованість.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за період з 01.06.2013 року по 01.01.2026 року в сумі 40 951,25 грн за надання послуги з постачання теплової енергії.

Ухвалою від 05 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачам надано строк для надання відзиву.

26.03.2026 року від представниці відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування відзиву зазначено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформоване 24.05.2025 року, номер інформаційної довідки: 428428952, надане позивачем по справі в обґрунтування позовних вимог, відповідач ОСОБА_3 стала власником вказаної квартири з 08.05.2024 року на

підставі Договору дарування, серія та номер 1777, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дацко В.Я.

Враховуючи період нарахування заборгованості з 01.06.2013 року по 01.01.2026 року, згідно Інформації про суми, нараховані до сплати комунальними та іншими службами міста станом на 01.06.2013 року, вже існувала заборгованість за послуги позивача у розмірі 14 081, 54 грн., яка виникла в іншому періоді, тобто до 01.06.2013 року, яка не можу бути врахована у загальну суму заборгованості, яку бажає стягнути позивачз відповідачів.

Акцентую увагу суду на тому, що сума заборгованості, яка наявна станом на 01.06.2013 року у розмірі 14 081, 54 грн. не може бути включена в суму заборгованості за той період, який вказується в позовній заяві, тобто з 01.06.2013 року по 01.01.2026 року, так як виникла до 01.06.2013 року.

Крім того, слід звернути увагу суду, що відповідач ОСОБА_3 перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 , з 02.03.2020 року по теперішній час, а тому вона не була споживачем послуги позивача з 01.06.2013 року по 02.03.2020 року. Враховуючи даний факт, на відповідача ОСОБА_3 не може бути покладено обов`язок щодо сплати боргу за послугу, якою вона фактично не користувалася до 02.03.2020 року.

Згідно Договору дарування з яким позивачка стала власником спірної квартири, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні). А тому заборгованість за послугу позивача, нарахована в період часу з 01.06.2013 року по 02.03.2020 року повинна бути виключена з обліку по особовому

рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , як заборгованість попереднього власника.

Також, враховуючи період за який нараховується заборгованість, а саме з 01.06.2013 року по 01.01.2026 року, відповідачі вважають, що позов подано із пропуском строку позовної давності.

Тому представниця відповідачів просить суд застосувати до позовних вимог КП ТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії строки позовної давності.

31.03.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).

В даних спірних правовідносинах має місце переривання позовної давності у зв`язку з рядом обставин окремих одна від одної і всіх у сукупності, зокрема дії на території України карантину з 02.04.2020 р. по 30.06.2023 р., дією режиму воєнного стану з 24.02.2022 р. по теперішній час, дій відповідачів щодо часткової сплати заборгованості як обставини визнання своїх зобов`язань перед позивачем, подання цього позову 02.01.2022 року щодо частини вимоги, право на яку має позивач.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 до 31.10.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено. Отже, карантин в Україні безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 року.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

- "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке

прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

- 19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії"». В редакції Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» № 3450-IX від 08.11.2023, який набрав чинності 30.01.2024, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Тому на підставі вищевикладеного, представник позивача вважає, що строк позовної давності щодо позовних вимог позивачем не пропущено, у зв`язку з дією карантину та воєнного стану на території України, який діє на теперішній час.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32).

ОСОБА_1 зареєстрована та є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, серія та номер 1777, виданий 08.05.2024 року, приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області (а.с.5-7, а.с.33).

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість за надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.06.2013 року по 01.01.2026 року складає 40 951,25 грн (а.с.8-10).

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 3,4ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст.ст.256,257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93 та №22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У силу ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно дост.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, суд звертає увагу, що 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500.

Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 1 серпня до 19 грудня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року №760, від 13 жовтня 2020 року №956, від 9 грудня 2020 року №1236.

В подальшому, дію карантину продовжено з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №104, від 21 квітня 2021 року №405, від 16 червня 2021 року №611, від 11 серпня 2021 року №855, від 22 вересня 2021 року №981, від 15 грудня 2021 року №1336, від 23 лютого 2022 року №229, від 27 травня 2022 року №630.

Оскільки з 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, у т.ч. статтями 257,258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину, слід визнати таким, що пропущений позивачем трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за період до березня 2017 року.

При цьому,Законом України № 731-ІХ від 18 червня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»), до 06 серпня 2020 року були продовжені саме процесуальні строки, визначені ЦПК України. Натомість строки, визначені пунктом 12Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зокрема строки визначені нормами матеріального права - ст.ст.257 і 258 ЦК України, таких змін та (або) обмежень вищевказаним Законом не зазнали і, відповідно, вважаються продовженими і на час розгляду цієї справи судом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості з 01.06.2013 року по 01.01.2026 року здійснювалась часткова сплата заборгованості, що було зараховано на погашення облікового боргу, що свідчить про відсутність переривання строку позовної давності.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи може належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник учинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Таким чином, стягненню не підлягає заборгованість, яка виникла за період з 01.06.2013 року по 31.07.2017 року включно.

Щодо заборгованості з 01.07.2017 по 01.01.2026, суд зазначає наступне. Як було встановлено за вказаною адресою де виникла заборгованість з 05.04.1996 року зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , заборгованість за період з 01.08.2018 по 01.02.2020 складає 14 025,95 грн. Тобто з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за період з 01.08.2018 по 01.02.2020 в розмірі 14 025,95 грн.

Стосовно заборгованості, яка виникла за період з 01.03.2020 по 01.01.2026 суд зазначає, що з 02.03.2020 року за вказаною адресою була зареєстрована відповідач ОСОБА_1 . Як встановлено з розрахунку заборгованості заборгованість за період з 01.03.2020 по 01.01.2026 складає 1 011,40 грн.

У зв`язку з чим з відповідачів підлягає солідарному стягненню заборгованість, що виникла за період з 01.03.2020 по 01.01.2026 в розмірі 1 011,40 грн.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно розрахунку (15 037,35/40 951,25*100)= 36,716%. 3 328,00*36,716% = 1 222,05 грн.

Стосовно заяви представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що вказану суму витрат слід розподілити пропорційно між сторонами, поклавши на сторону позивача частину витрат в розмірі 3 796,79 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», ЄДРПОУ 03342184, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9, заборгованість за надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.08.2018 по 01.02.2020 у розмірі 14 025,95 грн (чотирнадцять тисяч двадцять п`ять гривень дев`яносто п`ять копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», ЄДРПОУ 03342184, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9, заборгованість за надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.03.2020 по 01.01.2026 у розмірі 1 011,40 грн (одна тисяча одинадцять гривень сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», ЄДРПОУ 03342184, суму сплаченого судового збору у розмірі 611 грн (шістсот одинадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», ЄДРПОУ 03342184, суму сплаченого судового збору у розмірі 611 грн (шістсот одинадцять гривень).

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», ЄДРПОУ 03342184, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3 796,79 грн (три тисячі сімсот дев`яносто шість сімдесят дев`ять копійок).

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 18 серпня 2026 року.

Суддя: В. Є. Сільченко