Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/1088/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попова В.Ф.,
секретар Кологрива Ю.А.,
за участю:
представника позивача Яківця М.В.,
представниці відповідачів Маюрової В.В.,
представника третьої особи Гусака Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ІМПОРТМАКС до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа - ГУ ДПС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Позивачі звернулись з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просять визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2025 № 875/34-00-07-03.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що підстав для призначення фактичної перевірки у податкового органу не було, оскільки не зазначено жодних конкретних відомостей про те, що саме стало передумовою для призначення фактичної перевірки, не визначено те, які саме порушення чинного законодавства були допущені чи можливо допущені безпосередньо ТОВ «ІМПОРТМАКС», контролюючим органом не наведено наявність законних підстав визначених п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України для проведення фактичної перевірки і таких доказів вони не надали і суду.
Щодо реалізації подарункового сертифікату на суму 20 000,00 грн зазначили, що такої операції не здійснювали, а чек на який посилається податковий орган їм не належить.
Щодо реалізації IPHONE AIR 256 GB SKY BLUE APPLE за ціною 58500,00 грн без видачі фіскального чеку, то це не відповідає дійсності та спростовується фіскальним чеком № NfWTiSGttbQ від 07.11.2025. Вказаний товар було повернуто, на що касиром ТОВ «ІМПОРТМАКС» було видано фіскалізований чек на повернення № INugKcXV4ol від 07.11.2025.
Просять задовольнити позовні вимоги.
Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, (далі відповідач) заперечили проти задоволення позовних вимог і зазначили, що оскаржуване ППР прийняте за результатами фактичної перевірки проведеної ГУ ДПС у м. Києві, під час якої було встановлено, що ТОВ «ІМПОРТМАКС» було допущено порушення відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме зафіксовано факт проведення розрахункових операцій через ПРРО/РРО та видачі розрахункових документів не встановленої форми та змісту проведених операцій. Всі порушення відображені у акті перевірки, а тому прийняте ППР є правомірним та законним. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа - ГУ ДПС у м. Києві підтримали позицію відповідачів і зазначили, що підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки слугувала доповідна записка управління фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві від 20.10.2025 №2039/26-15-07-07-00-10, де наведено посилання на норми податкового законодавства та зазначено про можливі порушення порядку проведення розрахунків, можливого використання праці осіб без належного оформлення платниками податків, які здійснюють господарську діяльність на території м. Києва. До зазначеної доповідної записки додано висновки від 16.10.2025 № 2022/26-15-07-07-01-07 щодо необхідності проведення фактичних перевірок платників податків, в яких, зокрема, зазначено адресу місцезнаходження відповідного суб`єкта господарювання, а саме: м. Київ, Оболонський район, проспект Оболонський, буд. 1-Б (літера А), ТОВ «ІМПОРМАКС».
Розрахункова операція від 27.09.2025: перевіркою на підставі даних системи СОД РРО встановлено, що ТОВ «ІМПОРТМАКС» 27.09.2025 реалізувало пластикову карту, листівку для подарункової картки та поповнення карти для покупок на загальну суму 20 000,00 грн. у готівковій формі. Замість фіскального розрахункового документа покупцю було видано не фіскальний чек №001190016260. Зазначений чек був наявний під час перевірки як доказ проведення операції без застосування ПРРО.
Контрольна розрахункова операція від 07.11.2025: перед початком перевірки посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено контрольну розрахункову операцію з придбання телефону IPHONE AIR 256 GB SKY BLUE APPLE за ціною 58 500,00 грн. у готівковій формі. Розрахункова операція була проведена без застосування ПРРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразка.
Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Головним управлінням ДПС у м. Києві у період з 07.11.2025 по 14.11.2025 на підставі п.п. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.4 пункту 80.2 ст. 80 глави 8 розділу ІІ, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2025 року № 7014-п була проведена фактична перевірка ТОВ «ІМПОРТМАКС», склад-магазину «ЦИТРУС», м. Київ, проспект Оболонський, буд. 1- Б (літера А), щодо дотримання законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Підставою для прийняття зазначеного Наказу слугувала доповідна записка управління фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві від 20.10.2025 №2039/26-15-07-07-00-10 та висновки від 16.10.2025 № 2022/26-15-07-07-01-07, що долучені до доповідної записки як підстава для перевірки.
За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки № 97993/ Ж5/26/15/07/43738098 від 14.11.2025 року, відповідно до якого встановлено порушення пункту 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.95р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Перевіркою встановлено, що 27.09.2025 суб`єктом господарювання було реалізовано пластикову карту, листівку для подарункової картки та поповнення карти для покупок на загальну суму 20 000, 00 грн. Дана розрахункова операція проведена в готівковій формі, без застосування ПРРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразка на суму 20 000,00 грн. (видано не фіскальний чек № 001190016260).
Перед початком перевірки проведено контрольну розрахункову операцію з придбання телефону IPHONE AIR256 GB SKY BLUE APPLE за ціною 58 500, 00 грн. Розрахунок проведено в готівковій формі. Проте дана розрахункова операція проведена без застосування ПРРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразка на суму 58 500, 00 грн.
За висновками податкового органу, ТОВ «ІМПОРТМАКС» було допущено порушення відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме зафіксовано факт проведення розрахункових операцій через ПРРО/РРО та видачі розрахункових документів не встановленої форми та змісту проведених операцій.
Винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2025 року № 875/34-00-07-03, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 117 750, 00 грн. (78 500, 00 грн.*150%) - за проведення розрахункових операцій з продажу товарів на загальну суму 78 500, 00 грн. без застосування РРО та/або ПРРО без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків).
Позивач не погоджується з такими висновками і просить задовольнити позовні вимоги.
Одним із обґрунтувань неправомірності прийнятого ППР, позивач зазначає те, що податковий орган порушив процедури призначення перевірки, оскільки у нього були відсутні будь які підстави для її призначення, відсутня будь яка податкова інформація, заяви, скарги від споживачів, що є істотним, грубим порушенням, яке нівелює будь які висновки податкового органу.
Перевіряючи вказані обставини, заслухавши пояснення сторін, дослідивши їх письмові заяви по суті справи та оцінивши письмові докази, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо порушення процедури призначення та проведення перевірки мали місце, фактична перевірка була призначена за відсутності підстав передбачених законом.
Так, стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.
За приписами п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Таким чином, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, таких документів: копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
Здійснюючи аналіз вказаних вище норм Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформувала правовий висновок у справі №420/9909/23, відповідно до якого судова палата акцентувала увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання наявності підстав для проведення перевірки від питання достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі та/або недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки.
Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах Податкового кодексу України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.
У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення.
Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
Висновками Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 встановлено, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Застосування таких висновків Великої Палати Верховного Суду знайшло своє відображення у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 29 листопада 2021 року у справі № 280/1367/20; від 01 грудня 2021 року у справі №400/1646/20; від 06 липня 2022 року у справі №815/5551/14, від 24 квітня 2023 року у справі №560/2210/19, від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 28 грудня 2022 року у справі №160/14248/21, від 28 грудня 2022 року у справі №420/22374/21, від 23 лютого 2023 року у справі №160/20112/21, від 23 лютого 2023 року у справі №600/1402/22-а тощо
Як встановлено судом підставою для прийняття Наказу ГУ ДПС у м. Києві від 20.10.2025 №7014-п «Про проведення фактичних перевірок» слугувала доповідна записка управління фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві від 20.10.2025 №2039/26-15-07-07-00-10.
До зазначеної доповідної записки додано висновки від 16.10.2025 № 2022/26-15-07-07-01-07 щодо необхідності проведення фактичних перевірок платників податків, в яких, зокрема, зазначено адресу місцезнаходження відповідного суб`єкта господарювання, а саме: м. Київ, Оболонський район, проспект Оболонський, буд. 1-Б (літера А), ТОВ «ІМПОРМАКС».
Вказані документи, податковий орган вважає достатніми для призначення фактичної перевірки, оскільки вони є інформацією про порушення позивачем законодавства щодо проведення розрахункових операцій.
Суд не погоджується з такими твердженнями як відповідача так і третьої особи, оскільки вивчивши та дослідивши вказані документи, суд встановив, що як у доповідній записці, так і у доданих до неї висновках, відсутня будь яка інформація, щодо будь яких порушень ТОВ «ІМПОРМАКС» законодавства щодо проведення розрахункових операцій, а лише є пропозиція перевірити цього платника податків.
Висновки від 16.10.2025 № 2022/26-15-07-07-01-07, що долучені до доповідної записки як підстава для перевірки, лише узагальнено вказують на «наявність відповідних податкових ризиків» без ідентифікації конкретної поведінки чи конкретних обставин, пов`язаних із ТОВ «ІМПОРТМАКС». Наведення у таких висновках адреси об`єкта Позивача саме по собі не свідчить про наявність будь-яких порушень.
Верховний Суд у постанові від 22.06.2022 у справі № 580/2615/21 однозначно вказав, що передумовою проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства.
Тобто, виходячи з вищенаведеного, на момент прийняття Наказу ГУ ДПС у м. Києві від 20.10.2025 №7014-п «Про проведення фактичних перевірок», у третьої особи були відсутні підстави призначення фактичної перевірки, що є грубим порушенням процедури призначення та проведення фактичної перевірки.
Щодо наданого до суду Акт обстеження (перевірки інформації щодо господарської одиниці за фактичним місцем провадження господарської діяльності) від 27.09.2025 року, посилаючись на який третя особа обґрунтовує підстави призначення фактичної перевірки, суд зазначає, що наданий акт не є належним та допустимим доказом виходячи з наступного.
03.03.2026 року третя особа надала письмові пояснення по справі після відкриття провадження по справі.
Під час підготовчого судового засідання 09.06.2026 року представники відповідача та ГУ ДПС у м. Києві зазначили, що ними надані всі докази на спростування позовних вимог.
13.06.2026 року, після закриття підготовчого провадження, третя особа надала додаткові письмові пояснення та письмові докази щодо підстав призначення перевірки а саме: доповідну записку та висновки від 16.10.2025. Акт обстеження від 27.09.2025 року не додавався.
Під час слухання справи по суті, жодних клопотань, заяв щодо наявності інших доказів по справі ГУ ДПС у м. Києві не заявляли.
10.07.2026 року ГУ ДПС у м. Києві подали клопотання про долучення доказів, а саме Акту обстеження (перевірки інформації щодо господарської одиниці за фактичним місцем провадження господарської діяльності) від 27.09.2025 року.
При дослідженні зазначеного акта в судовому засіданні, представник третьої особи не зміг пояснити суду причини його неподання до закінчення підготовчого судового засідання, не зазначив поважні причини неподання своєчасно, не зміг пояснити чому акт не має жодних реєстраційних даних та на підставі чого, з яких підстав 27.09.2025 року посадові особи ГУ ДПС у м. Києві проводили розрахункову операцію з придбання поповнення карти для покупок.
Так, відповідно до цього акту, "головними державними інспекторами управління фактичних перевірок Головного управління ДПС у м. Києві, Мургою Русланом Яновичем та ОСОБА_1 , 27.09.2025 о 13 год. 33 хв. в магазині "Цитрус" за адресою: м. Київ, Оболонський район, просп. Оболонський, буд. 16, блок "А" (торговий центр «DREM YELLOW») проведено розрахункову операцію з придбання поповнення карти для покупок у кількості 1 шт. на суму 20000,0 грн. Розрахункова операція проведена в готівковій формі. При цьому, за результатами проведеної розрахункової операції продавцем даного магазину видано розрахунковий документ не встановленої форми та змісту. В результаті обстеження було встановлено, що у вищевказаному магазині здійснює господарську діяльність ТОВ "ІМПОРТМАКС" (КОД ЄДРПОУ 43738098)."
При цьому, суд звертає увагу, що доповідна записка та наказ про призначення перевірки складені ГУ ДПС у м. Києві від 20.10.2025.
Суд зазначає, що в акті обстеження взагалі відсутній опис та номер карти, номер дата розрахункового документа, підстави проведення посадовими особами розрахункової операції.
В подальшому, до матеріалів перевірки додається чек 27.09.2025 № 001190016260 на розрахункову операцію на суму 20 000,00 грн без застосування ПРРО, який податковим органом включено до акту перевірки та враховано при розрахуванні штрафних санкцій.
Суд зазначає, що ні в акті перевірки, ні в поясненнях третьої особи не міститься жодного пояснення: ким, коли, за яких обставин та на підставі якого наказу (направлення) був отриманий зазначений чек.
В судовому засіданні, ні відповідач, ні третя особа, не надали суду відповідей на вищезазначені питання та не пояснили чи була 27.09.2025 року контрольна закупка, чи існував на 27.09.2025 наказ на проведення перевірки або контрольної закупки, та яким чином ця закупка вписується в хронологію фактичної перевірки, що проводилась з 07.11.2025 по 14.11.2025 на підставі наказу від 20.10.2025 року?
Відповідно до пункту 80.4 статті 80 ПК України контрольна розрахункова операція може проводитись «перед початком фактичної перевірки», а закупку від 27.09.2025 відбулась задовго до початку перевірки (07.11.2025), що виключає можливість її кваліфікації як «перед початком перевірки». Отже, правовий механізм, на підставі якого 27 вересня 2025 року могла бути проведена контрольна розрахункова операція в магазині «Цитрус», суперечить нормам ПК України і залишається невстановленим.
Крім того, повертаючись до вказаного Акту обстеження, суд зазначає, що він не має жодних посилань на приписи законодавства які передбачають складення саме такого акту, відсутні на ньому будь які данні щодо його реєстрації в податковому органі, що дає підстави суду для висновку про його фіктивність.
Згідно зі ст. 74 КАСУ, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведені приписи законордавства, суд зазначає, що Акт обстеження за внутрішнім переконанням суду не є допустимим та достовірним доказом.
Таким чином, на момент видання наказу на проведення фактичної перевірки у контролюючого органу була відсутня інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи.
Оскільки контролюючим органом не зазначено жодних конкретних відомостей про те, що саме стало передумовою для призначення фактичної перевірки, не визначено те, які саме порушення чинного законодавства були допущені чи можливо допущені безпосередньо ТОВ «ІМПОРТМАКС», суд вважає, що контролюючим органом не доведено наявність законних підстав визначених п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України для проведення фактичної перевірки ТОВ «ІМПОРТМАКС».
Щодо контрольної розрахункової операції від 07.11.2025 (чек №001190019383, в ході якої було проведено контрольну розрахункову операцію з придбання телефону IPHONE AIR 256 GB SKY BLUE APPLE за ціною 58 500,00 грн у готівковій формі без застосування ПРРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразка, суд зазначає, що позивач не спростував виявлених фактів. Розрахункова операція була проведена через ПРРО/РРО лише після того, як працівникам суб`єкта господарювання стало відомо про проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу. Надані Позивачем розрахункові документи не спростовують встановленого під час перевірки факту порушення.
Але, незважаючи на це, суд приходить до висновку, що оскільки призначення фактичної перевірки щодо позивача відбулось з порушенням процедури, то це повністю нівелює висновки такої перевірки та прийняті за її результатами рішення.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачами доведені ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач та третя особа, не надали суду належні та допустимі докази, не виклали правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 875/34-00-07-03 від 04.12.2025р., прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним, а тому підлягають скасуванню.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ТОВ ІМПОРТМАКС задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.12.2025 № 875/34-00-07-03.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44104032) на користь ТОВ ІМПОРТМАКС (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, вхід Ф1, офіс 101, ЄДРПОУ 43738098) суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В
Судове рішення № 139057299, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 18.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/1088/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: