Рішення № 139057267, 18.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2353/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянув у письмовому спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

І. Суть спору.

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Румянцев Олександр Геннадійович, до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №2002354-2407-1553-UA51100270000073549 від 04.10.2024 року та податкову вимогу форми «Ф» №0005035-1305-1532 про нарахування ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 25 000 гривень на користь Головного управління ДПС в Одеській області.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у власності позивача перебуває автомобіль LAND ROVER Range Rover Sport 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2996 куб. см, тип пального електро або бензин, який за сукупністю встановлених Податковим кодексом України критеріїв не є об`єктом оподаткування транспортним податком. Позивач зазначає, що вказаний автомобіль відсутній у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком за 2024 рік, оприлюдненому Міністерством економіки України, а його середньоринкова вартість за розрахунком Мінекономіки становить 2 175 208,16 грн, що є значно нижчою за встановлений критерій оподаткування (375 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 2 662 500 грн станом на 1 січня 2024 року).

За таких обставин, на думку позивача, податкового боргу не існує, а тому нараховане податкове повідомлення-рішення №2002354-2407-1553-UA51100270000073549 від 04.10.2024 року та сформована на його підставі податкова вимога форми «Ф» №0005035-1305-1532 є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач також вказує, що про існування оскаржуваних актів їй стало відомо лише 03.09.2025 року зі змісту адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення податкового боргу (справа № 420/30057/25), оскільки на час прийняття цих актів вона перебувала за межами України, у зв`язку з чим була позбавлена можливості своєчасно їх оскаржити, а тому просить поновити строк на звернення до суду.

(б) Позиція відповідача.

Відповідач, скориставшись правом на подання відзиву, проти позову заперечив. Разом із тим, у відзиві Головне управління ДПС в Одеській області повідомило, що за зверненням представника позивача від 04.03.2026 року проведено звірку даних з транспортного податку з фізичних осіб за 2024 рік, за результатами якої встановлено, що транспортний засіб LAND ROVER Range Rover Sport, номерний знак НОМЕР_1 , 2021 року виготовлення, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2996, тип пального електро або бензин, не підлягає оподаткуванню відповідно до доведеного Міністерством економіки України переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком за 2024 рік.

З огляду на це відповідач зазначив, що на підставі підпункту 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України з метою приведення у відповідність реєстраційних даних інформаційно-комунікаційної системи податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 року №2002354-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 25 000 грн вважається скасованим/відкликаним. При цьому у прохальній частині відзиву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, пов`язаних із поданням перекладу долучених до позову документів, складених іноземною мовою. Недоліки позовної заяви усунуто, відповідні документи надійшли до суду 16.02.2026 року.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням предмета спору, наявності у матеріалах справи достатніх доказів та поданих сторонами заяв по суті справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль LAND ROVER Range Rover Sport 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2996 куб. см, тип пального електро або бензин, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

04.10.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №2002354-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 25 000 грн з транспортного податку з фізичних осіб за 2024 рік стосовно вказаного транспортного засобу.

28.02.2025 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкову вимогу форми «Ф» №0005035-1305-1532, якою визначено суму податкового боргу ОСОБА_1 з транспортного податку в розмірі 25 000 грн.

Судом встановлено, що автомобіль позивача відсутній у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком за 2024 рік, оприлюдненому Міністерством економіки України на його офіційному веб-сайті. Згідно з розрахунком середньоринкової вартості, здійсненим Міністерством економіки України, вартість автомобіля, що належить позивачу, становить 2 175 208,16 грн, тобто є нижчою за встановлений підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України критерій оподаткування (375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня податкового (звітного) року, що у 2024 році складало 2 662 500 грн).

За результатами проведеної за зверненням представника позивача від 04.03.2026 року звірки Головне управління ДПС в Одеській області встановило, що вказаний транспортний засіб не підлягає оподаткуванню транспортним податком за 2024 рік, про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

V. Джерела права та висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо справляння транспортного податку врегульовані статтею 267 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66), станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року зазначений орган на своєму офіційному веб-сайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку. Згідно з підпунктом 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних; у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм свідчить, що обов`язковою умовою віднесення легкового автомобіля до об`єктів оподаткування транспортним податком є одночасна відповідність такого автомобіля двом критеріям: з року його випуску має минути не більше п`яти років (включно) та його середньоринкова вартість має становити понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року. Відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає можливість оподаткування транспортного засобу, а належним підтвердженням наявності об`єкта оподаткування є включення відповідного автомобіля до переліку, оприлюдненого Міністерством економіки України.

Судом встановлено, що автомобіль позивача LAND ROVER Range Rover Sport 2021 року випуску до переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком за 2024 рік, Міністерством економіки України не включений, а його середньоринкова вартість (2 175 208,16 грн) є нижчою за встановлений законом критерій (2 662 500 грн). За таких обставин зазначений транспортний засіб не відповідає сукупності ознак об`єкта оподаткування, визначених підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, а отже не є об`єктом оподаткування транспортним податком.

З огляду на викладене грошове зобов`язання з транспортного податку в розмірі 25 000 грн визначене податковим повідомленням-рішенням №2002354-2407-1553-UA51100270000073549 від 04.10.2024 року за відсутності об`єкта оподаткування, тобто безпідставно. Оскільки податкова вимога форми «Ф» №0005035-1305-1532 від 28.02.2025 року сформована на підставі та в межах виконання зазначеного податкового повідомлення-рішення і визначає той самий податковий борг у розмірі 25 000 грн, вона також є протиправною, адже податковий борг у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у позивача не виник.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч наведеній нормі відповідач правомірність оскаржуваних актів не довів; навпаки, за результатами проведеної звірки Головне управління ДПС в Одеській області саме визнало, що транспортний засіб позивача не підлягає оподаткуванню транспортним податком за 2024 рік, чим фактично підтвердило безпідставність визначеного грошового зобов`язання та податкового боргу.

Оцінюючи зазначене у відзиві твердження відповідача про те, що податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 року «вважається скасованим/відкликаним», суд виходить з такого. За змістом статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу (підпункт 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 цього Кодексу). Разом із тим, доказів прийняття контролюючим органом окремого рішення про скасування (відкликання) оскаржуваних актів матеріали справи не містять; податкова вимога форми «Ф» №0005035-1305-1532 від 28.02.2025 року у відзиві як відкликана не зазначена, а визначений нею податковий борг став підставою для звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду з позовом про його стягнення (справа № 420/30057/25).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень лише за умови, що оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і немає підстав вважати, що повне відновлення прав та інтересів позивача є неможливим без визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2025 року у справі № 990/364/24, застосування наведеної норми можливе за одночасної наявності двох умов: виправлення порушення самим суб`єктом владних повноважень та повного відновлення внаслідок цього законних прав і інтересів позивача; закриття провадження є неможливим, якщо повне відновлення прав позивача є неможливим без визнання відповідних рішень, дій чи бездіяльності протиправними.

У цій справі повне відновлення прав позивача без судового вирішення спору по суті не забезпечується: окремого рішення про скасування (відкликання) оскаржуваних актів відповідачем не прийнято, податкова вимога зберігає чинність, а визначений нею податковий борг є предметом окремого судового провадження про стягнення. Само по собі відкликання податкового повідомлення-рішення в порядку статті 60 Податкового кодексу України не є тотожним визнанню його протиправним і не усуває наслідків, які вже настали для платника податків. За таких обставин, з урахуванням завдання адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав особи (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України), належним способом захисту порушеного права позивача є саме визнання оскаржуваних актів протиправними та їх скасування, а не закриття провадження у справі.

Оцінивши наявні у справі докази за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України в їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №2002354-2407-1553-UA51100270000073549 від 04.10.2024 року та податкова вимога форми «Ф» №0005035-1305-1532 від 28.02.2025 року є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, присуджуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», за її подання судовий збір справляється з коефіцієнтом 0,8 (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»), а тому розмір сплаченого позивачем судового збору становить 1064,96 грн (1331,20 грн Ч 0,8). З огляду на задоволення позову зазначена сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №2002354-2407-1553-UA51100270000073549 від 04.10.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми «Ф» №0005035-1305-1532 від 28.02.2025 року, сформовану Головним управлінням ДПС в Одеській області про нарахування ОСОБА_1 податкового боргу з транспортного податку в розмірі 25 000 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО