Ухвала суду № 139056851, 17.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 серпня 2026 рокусправа № 380/16624/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик Марія Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку (індексації) призначеної ОСОБА_1 у квітні 2023 р. пенсії за віком із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2024-2026 роки, з якої сплачені страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі - 1,0796 за 2024 р; у розмірі - 1,115 за 2025 р.; у розмірі -1.121 за 2026 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2024- 2026 роки, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії в розмірі 1,0796, 1.115, 1.121 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2024;

- у випадку виплати суми у 2027 чи 2028 рр. провести індексацію за всі роки затримки виплати згідно постанов КМУ за вказаний період та статті 46 п.2 закону № 1058-ІV,

- зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області здійсни ти виплату та перерахунок (індексацію за 2024-2026 рр) грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії у квітні 2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2024-2026 роки, з якої сплачені страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі - 1,0796 за 2024 р; у розмірі - 1,115 за 2025 р.; у розмірі - 1.121 за 2026 р. та негайно повністю виплатити обчислену суму;

- у випадку виплати суми у 2027 чи 2028 рр. провести індексацію за всі роки затримки виплати згідно постанов КМУ за вказаний період та статті 46 п. 2 Закону № 1058.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як видно з позовної заяви позивач не зазначив відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача, не зазначив чи така інформація відома позивачеві.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір").

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміра прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 гривень.

Як видно з матеріалів позову, позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору.

Позивач у позовній заяві просить звільнити його повністю від сплати судового збору/зменшити суму судового збору за подання позовної заяви.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 пенсіонер за віком, пенсія згідно з довідкою про доходи зросла з 5375 грн у квітні 2023 р. до 6144 грн у квітні 2026 р. - це єдиний та офіційний дохід. Не працює з моменту незаконного звільнення з посади у 2023 р. Проживає сам. Під час ліквідації 3-го територіального медичного обєднання м. Львова у 2023 р. частина працівників ( в тому числі позивач) була звільнена «за взаємною згодою» сторін. Це грубе порушення трудового законодавства. Але тільки після звільнення з`ясувалось, що в новий заклад - 1 Територіальне медичне обєднання м. Львова (1 ТМО) - персонал наймали не шляхом переводу, а шляхом подання заяв про прийом на роботу з випробувальним терміном. Оскільки позивач відмовився переходити з безтерміної угоди на строкову (терміном на 1 рік), чого категорично вимагала адміністрація 1 ТМО м. Львова від усіх без вийнятку працівників пенсійного віку, був звільнений через непроходження випробувального терміну в останній його день -19.10.2023. З допомогою адвоката була подана позовна заява про протиправне звільнення у Франківський районний суд м. Львова (справа №465/9475/23, провадження 2/465/98/25). Розгляд тривав з 2023 по 27.02.2026. У 2023 р. позивач сплатив за позовну заяву судовий збір в розмірі 3028 грн. У вересні 2025 р. сплатив судовий збір в розмірі 4542 грн за апеляційну скаргу (копії квитанцій додано). Всього - 7570 грн. Адвокату за надані послуги (позовна заява, адвокатський запит, судові засідання) протягом періоду розгляду справи оплачені послуги в розмірі 21000 грн (акт виконаних робіт додано). Тривалий кількарічний стрес викликав депресивний стан позивача, ментальні та соматичні розлади, які обумовили постійне амбулаторне пожиттєве лікування в психо неврологічному диспансері та щорічне лікування в умовах денного стаціонару. На вимогу суду будуть надані ці три витяги з історії хвороби.

Відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавством встановлено право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини ( рішення від 19.06.2001 року Справа "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява № 28249/95), де суд дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

Крім того, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості.

У позовній заяві позивач заявив 2 самостійні вимоги немайнового характеру.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачеві належало сплатити судовий збір в розмірі 2662,40 грн (1331,20*2) грн або надати копії документів на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону "Про судовий збір", або документи на підтвердження майнового стану:

- довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність / відсутність виплат ОСОБА_1 за 2025 рік;

- довідку з Державного центу зайнятості про наявність / відсутність виплат ОСОБА_1 за 2025 рік;

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2025 рік.

Реквізити для сплати судового збору за звернення з позовною заявою до Львівського окружного адміністративного суду є наступними: одержувач - ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; ЄДРПОУ 38008294; банк одержувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, код банку отримувача (МФО) 899998; призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст. 167 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача здійснити індексацію пенсії з 01.03.2024.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України Про пенсійне забезпечення та статті 46 Закону № 1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2024-2026 роках позивачу не була нарахована, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

Такі висновки підтримані Верховним Судом у подальшому, зокрема у постанові від 11.02.2025 у справі № 160/6064/24.

У той же час позивач звернувся до суду з цим позовом 10.08.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Проте, в порушення вимог статті 161 КАС України позивач не додав до матеріалів позову відповідної заяви про поновлення строку, оформленої належним чином та не додав докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 171, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кедик М.В.