Ухвала суду № 139056564, 17.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 серпня 2026 року м. Київ № 320/32021/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса Бульварно-Кудрявська, 16,м.Київ 04053, РНОКПП 42098368), в якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати позивачу належним чином оформлений документ про перерахунок пенсії від 09.07.2025.

В силу вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - право на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист свого права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Водночас при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом.

Суд звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягає саме порушене право, а не абстрактне прагнення до відновлення законності та правопорядку у публічно-правових відносинах.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним та стосуватися, як правило, індивідуально визначених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому сама по собі наявність у законі права на оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є безумовною підставою для задоволення позову.

Відсутність предмета судового захисту без визначення конкретного права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені або поновлені в судовому порядку, фактично свідчить про безпредметність позову.

Суд, розглядаючи справу, зобов`язаний об`єктивно оцінити наявність порушеного права, перевірити відповідність обраного позивачем способу захисту вимогам закону, а також його здатність забезпечити ефективне відновлення порушеного права.

Всупереч зазначеним вимогам законодавства позивач заявляє позовну вимогу виключно зобов`язального характеру, водночас не зазначаючи, які саме дії чи бездіяльність відповідача є протиправними, яким чином відповідачем порушено вимоги закону, а також якими доказами чи індивідуальними актами підтверджується протиправність дій або бездіяльності саме Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Така невизначеність змісту позовних вимог може унеможливити належну правову оцінку заявленого спору, визначення предмета доказування та перевірку обґрунтованості звернення позивача до суду.

Суд зауважує, що адміністративний позов має індивідуальний характер та спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи у її особистих правовідносинах із певним суб`єктом владних повноважень.

Отже, позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб`єкта владних повноважень, який, на думку позивача, порушив його права, вказувати на суб`єктивне право, що підлягає захисту, обставини та факти, з якими позивач пов`язує порушення свого права, а також конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту такого права.

Адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб`єктивного права, що належить особі, а тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити невизначені категорії та має формулюватися чітко й зрозуміло.

У цьому випадку позовні вимоги не дають можливості встановити, які саме дії чи бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними, яким чином порушено його права та законні інтереси, які норми законодавства, на його думку, порушено відповідачем, а також якими індивідуальними актами або іншими доказами підтверджується протиправність відповідних дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивач просить суд, зокрема, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати йому письмові дані про посадову особу, яка здійснила перерахунок пенсії від 09.07.2025 року.

Проте всупереч наведеним нормативним вимогам позивач не надав жодних доказів того, що він звертався до відповідача з відповідним питанням, що відповідач відмовив у наданні запитуваної інформації, або що сплив установлений законом строк для надання відповіді на відповідне звернення.

За таких обставин позивачу необхідно надати докази, які підтверджують факт звернення до відповідача з відповідним питанням, отримання такого звернення відповідачем, відмови у наданні запитуваної інформації або бездіяльності відповідача щодо розгляду такого звернення.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як встановлено судом, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2026 року - 3328,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з цим адміністративним позовом позивачеві необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн (3328,00 грн Ч 0,4).

Проте до позовної заяви не долучено документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн та надати суду оригінал документа, що підтверджує його сплату, або документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звільнення від його сплати.

Крім того, загальні вимоги до оформлення позовної заяви визначені статтею 160 КАС України, відповідно до якої у позовній заяві, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб- громадян України, якщо такі відомості відомі позивачу, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом установлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, із зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, за наявності, а також зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових чи електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод та інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте позовна заява не містить усіх відомостей, передбачених статтею 160 КАС України, у зв`язку з чим вимоги зазначеної норми процесуального закону позивачем не дотримано.

Крім того, відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Водночас позивачем до позовної заяви не додано відповідних копій позовної заяви та доданих до неї документів у кількості, визначеній зазначеною нормою процесуального закону, що також є недоліком позовної заяви, який підлягає усуненню.

Крім того, згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду процесуальним законом визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому при визначенні початку перебігу цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення - рішення, дії чи бездіяльності, а не момент, коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її прав.

Порівняльний аналіз термінів «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Тому самого лише посилання на момент, коли особа для себе з`ясувала, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її прав у сфері публічно-правових відносин, недостатньо.

Доведенню також підлягає факт, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, що прямо випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, які виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися про порушення своїх прав, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений відповідний розрахунок пенсії.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність та можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і в неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийнято або які дії вчинено (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком із цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, у розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної або перерахованої їй пенсії, звернулася до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналася про порушення своїх прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли з 09.07.2025 року.

При цьому позовну заяву подано до суду 07.08.2026 року, тобто після спливу встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Водночас позивач не навів належного обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та не зазначив обставин об`єктивного і непереборного характеру, які б перешкоджали йому своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав.

За таких обставин позивачу необхідно або подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням належних та переконливих причин його пропуску і доказів на їх підтвердження, або привести позовні вимоги у відповідність до строку звернення до адміністративного суду.

Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та одного примірника для суду, у якій конкретизувати зміст порушеного права та характер правопорушення, зазначити, які саме дії чи бездіяльність відповідача є протиправними, які норми нормативно-правових актів, на думку позивача, порушено відповідачем, а також якими індивідуальними актами чи іншими доказами підтверджується протиправність таких дій чи бездіяльності;

- доказів, які підтверджують обставини, на які позивач посилається у позовній заяві, зокрема доказів звернення до відповідача з відповідним питанням, отримання відповідачем такого звернення, відмови у наданні запитуваної інформації, бездіяльності відповідача або інших обставин і тверджень, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги;

- реєстраційного номера облікової картки платника податків, а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача;

- відомостей про відповідача, а саме місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти, а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача;

- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі заходи здійснювалися;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі заходи здійснювалися;

- переліку документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви, із зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, за наявності, а також зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових чи електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод та інтересів позивача;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного та непереборного характеру, що створили істотні перешкоди для реалізації позивачем права на звернення до адміністративного суду у встановлений законом строк та унеможливили своєчасне звернення до суду, із наданням доказів на підтвердження таких обставин;

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн або документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про прийняття адміністративної справи до провадження та залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.