Рішення № 139056439, 17.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року Київ справа №320/8731/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту управління майном Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Національної поліції України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту управління майном Національної поліції України (ДУМ), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ДПП), Національної поліції України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Департаменту управління майном Національної поліції України про скасування Акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ) № 320 від 06.09.2022 та проведення повторного спеціального розслідування групового нещасного випадку за подією, яка сталася з позивачем 03.03.2022, викладену в листі до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.12.2022 «Про скасування актів продовження відзиву на позовну заяву по справі № 320/8731/24 в порядку ст. 162 КАС України спеціального розслідування нещасного випадку» за вихідним номером 8327/31/02-2022;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1844 від 30.12.2022 «Про скасування попередніх актів та утворення спеціального розслідування групового нещасного випадку» в частині, що стосується події, яка сталася з Позивачем 03.03.2022;

- визнати протиправним та скасувати Акт спеціального розслідування групового нещасного випадку форми Н-1 (НПВ) за № 101 від 27.01.2023 року за подією, яка сталася з позивачем 03.03.2022;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України поновити чинність раніше скасованого Акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ) № 320 від 06.09.2022 за подією, яка сталася з позивачем 03.03.2022.

19.02.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Балаклицького А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

23.10.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Національну поліцію України.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття.

Департаментом патрульної поліції Національної поліції України подано відзив на позовну заяву, де позовні вимоги заперечив та наголосив, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданих суду відзиві.

Решта відповідачів не скористалися своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, близько 12 год 00 хв 03.03.2022 під час поїздки до м. Буча Київської області, з метою евакуації знайомих та вивезення речей, старший інспектор з особливих доручень відділу рекрутингу управління кадрового забезпечення ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та заступник начальника відділу рекрутингу управління кадрового забезпечення ДПП капітан поліції ОСОБА_3 внаслідок обстріле трьох російських БМД на виїзді з с. Стоянка отримали вогнепальні поранення.

02.04.2022 Києво-Святошинською окружною прокуратурою за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 під час обстрілу автомобіля LEXUS 08 НОМЕР_1 на авто дорозі М-06 Київ-ЧОП внесено відомості до ЄРДР №42022112200000201 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Висновком службового розслідування від 13.07.2022, призначеного з метою встановлення причин та обставин травмування заступником начальника відділу рекрутингу управління кадрового забезпечення Департаменту патрульної поліції капітаном поліції ОСОБА_3 та старшим інспектором з особливих доручень відділу рекрутингу управління кадрового забезпечення Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 встановлено відсутність порушень службової дисципліни останніх.

Актом розслідування нещасного випадку від 06.09.2022 № 320 спеціальна комісія кваліфікувала, що позивач отримав поранення у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

Листом ДУМ від 22.12.2022 № 8327/31/02-2022 «Про скасування актів спеціального розслідування нещасного випадку» останній наголосив на порушенні спеціальною комісією з спеціального розслідування вимог пункту 6 розділу III Порядку у зв`язку з неналежним вивченням наявних документів і матеріалів стосовно нещасного випадку, а саме, не враховано того факту, що лейтенант поліції ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_3 03.03.2022 в перерві між службою близько 12 год. 00 хв. не виконували ніякого доручення безпосереднього керівництва та керівництва НПУ та на власному автомобілі LEXUS GS н.з. НОМЕР_1 поїхали до міста Буча Київської області де на автодорозі Київ-Чоп 23-й кілометр + 300 метрів на виїзді із села Стоянка за зупинкою після АЗС WOG потрапили під обстріл російських БМД і отримали поранення.

Окрім того, ДУМ зазначив, що спеціальною комісією не отримано документи про відкриття кримінального провадження по факту поранення 03.03.2022 позивача та капітана поліції ОСОБА_3 .

На підставі вищевикладеного ДУМ вказав вимогу скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ) № 320 від 06.09.2022 як такий, що не відповідає вимогам Порядку та провести спеціальне розслідування нещасного випадку з дотримання вимог Порядку.

Наказом ДПП від 30.12.2022 № 1844 «Про скасування попередніх актів та утворення спеціальної комісії для проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку» скасовано акт спеціального розслідування групового нещасного випадку від 06.09.2022 № 320 Н-1 (ПВ) та утворено спеціальну комісію для проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку за участю Позивача та ОСОБА_4 .

Актом розслідування нещасного випадку від 30.01.2023 № 101 спеціальна комісія кваліфікувала, що нещасний випадок, який трапився з позивачем, стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Не погоджуючись з складеним Актом № 101 від 30.01.2023 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування Акту № 101 від 30.01.2023, визнання протиправним та скасування наказу ДПП від 30.12.2022 № 1844, визнання протиправним та скасування наказу вимогу ДУМ про скасування Акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ) № 320 від 06.09.2022, зобов`язання ДПП поновити чинність раніше скасованого Акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ) № 320 від 06.09.2022.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Висновок службового розслідування є носієм доказової інформації про виявлені відповідним органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення, а тому оцінка висновку (в тому числі й оцінка дій службових осіб органу щодо його складання) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого висновку, або у випадку можливого використання такого висновку.

Висновок службового розслідування не є рішенням, яке зумовлює обов`язкових юридичних наслідків. Висновок службового розслідування є службовим документом, носієм доказової інформації, зафіксовані в ньому обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки.

Постановою від 20.06.2018 у справі № 815/6606/15 Верховний Суд встановив, що висновок службового розслідування не є рішенням суб`єкта владних повноважень, який має обов`язкову силу для виконання, і не спричиняє виникнення наслідків для суб`єктів публічно-правових відносин інакших, ніж обов`язок відповідної особи щодо його розгляду.

Окрім того, висновком службового розслідування від 13.07.2022 було встановлено лише відсутність порушень службової дисципліни через дії позивача в умовах крайньої необхідності. Дисциплінарною комісією досліджувався факт втрати 9-мм пістолета «Форт-17» № 140717, закріпленого за старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , двох магазинів та 28 патронів до нього та пошкодження (знищення) майна ДПП, що є державною власністю, а саме: 5,45-мм штурмова гвинтівка «Форт-221» № 45804418, 4 магазини та 120 патронів до неї, бронежилет 5 класу захисту «Захисник 1-5», кулезахисний шолом «Каска-ІМ», металеві наручники «БРМ-92» № НОМЕР_2 та аерозольний балончик, споряджений речовинами сльозогінної та дратівної дії «Кобра-1», що були видані у користування під час несення служби старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 .

Дисциплінарною комісією встановлено, що втрата та знищення цих речей зумовлена рятування власного життя позивачем у зв`язку з військовою агресією рф проти України та перебування окупаційних військ 03.03.2022 в межах Київської області, що в свою чергу є однією з підстав звільнення від матеріальної відповідальності. Службове розслідування не мало на меті встановити зв`язок дій позивача з виконанням службових обов`язків.

У спірному Акті № 101 спеціального розслідування групового нещасного випадку зазначено про відсутність порушень чинного законодавства. Натомість даним розслідування досліджувалося, зокрема, пов`язаність події з виконанням службових обов`язків.

Відповідно до пояснень позивача, подія сталася 03.03.2022 в перерві.

На момент події прямим керівником позивача був начальник управління кадрового забезпечення ДПП Черствий Максим Анатолійович, який у поясненнях зазначив, що позивач про свій намір виїхати з території ДПП та направитися за межі міста Київ не доводив та дозволу відлучитися з робочого місця не питав.

Пунктом 7 Свідоцтва про хворобу № 310 від 22.09.2022 Центральної медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Головний медичний центр МВС України» зазначено, що відомості цього пункту вказані відповідно до Акта № 320 розслідування нещасного випадку, форми Н-1 (ПВ) від 06 вересня 2022 року.

Враховуючи, що Свідоцтво про хворобу № 310 складено відповідно і на л основі Акта № 320, таке Свідоцтво не може підтверджувати відомості Акту.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку.

Відповідно до пунктів 1 та 6 розділу І Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73, ДПП є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції.

ДПП у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, які набрали чинності відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України», а також іншими нормативно-правовими актами, у тому числі нормативно- правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, наказами Національної поліції України та цим Положенням.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України визначає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705.

Пункт 2 розділу IV Порядку передбачає, що контроль за своєчасним та об`єктивним проведенням спеціальних розслідувань нещасних випадків, веденням їх обліку, ужиттям заходів з усунення причин їх настання здійснює сектор державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України.

Згідно вимог пункту 3 розділу IV Порядку сектор державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України має право вимагати від керівника органу (підрозділу) поліції, що утворив спеціальну комісію з спеціального розслідування нещасного випадку, скасування актів за формою Н-1 з проведенням повторного спеціального розслідування нещасного випадку, якщо встановлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів. На підставі вищезазначеного ДУМ надіслав лист від 22.12.2022 № 8327/31/02-2022 з вимогою про скасування актів спеціального розслідування групового нещасного випадку та проведення повторного спеціального розслідування групового нещасного випадку з дотриманням вимог нормативно-правових актів.

Вимоги посадових осіб з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції обов`язкові для виконання керівником органу (підрозділу) поліції.

У листі ДУМ від 27.12.2022 № 76429 останній зазначає, що спеціальною комісією з спеціального розслідування (утвореною наказом ДНИ від 13.04.2022 № 486) не в повній мірі вивчено наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку, а саме, не враховано того факту, що лейтенант поліції ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_3 03.03.2022 в перерві між службою близько 12 год. 00 хв. не виконували ніякого доручення безпосереднього керівництва та керівництва НПУ та на власному автомобілі LEXUS GS н.з. НОМЕР_1 поїхали до міста Буча Київської області де на авто дорозі Київ-Чоп 23-й кілометр + 300 метрів на виїзді із села Стоянка за зупинкою після АЗС WOG потрапили під обстріл російських БМД і отримали поранення.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6 Порядку комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок.

Посилання позивача на те, що у листі ДУМ не вказано підпункт 4 пункту 6 розділу III Порядку не може бути підставою для скасування спірного акту, адже вказане буде проявом надмірного формалізму.

Керуючись поясненнями Позивача та його, станом на 03.03.2022, прямого керівника Черствого М. А. під час службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що подія, яка 03.03.2022 відбулася з позивачем сталася поза місце несення служби позивача.

Позивач, у перерві між виконанням службових обов`язків, самостійно, без дозволу та команди керівництва, з власних суб`єктивних обставин відлучився від місця несення служби, що призвело до його травмування.

Відповідно до підпункту 1 пункту 8 розділу ПІ Порядку обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію».

Пунктом 3 Акта спеціального розслідування групового нещасного випадку форми Н-1 (НПВ) від 27.01.2023 № 101 встановлено, що позивач та капітан поліції ОСОБА_3 03.03.2022 близько 12 год 00 хв під час перерви між несенням служби поїхали до міста Буча Київської області, зважаючи на евакуацію знайомих та вивезення речей.

Позивач вчинив указані дії з власних мотивів, що не були пов`язані з виконанням завдань і повноважень поліції. Позивач не просив дозволу та допомоги у керівництва ДПП, якому було відомо про обстановку у Київській області, не просив залучення додаткових сил та засобів, що допомогло б уникнути травмуванню позивача.

Окрім того, посилання позивача на те, що в спірному акті відповідачем не вказано підпункт пункту 8 розділу III Порядку є незначним недоліком, який не може бути підставою для скасування спірного акту, адже вказане буде проявом надмірного формалізму.

При дослідженні доводів позивача щодо процедурних порушень у спірних правовідносинах, слід врахувати, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа № 813/1790/18 й була застосована Верховним Судом у постанові від 03.12.2021 у справі № 369/7844/17, а також у постанові від 07.07.2022 у справі № 520/4676/19.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Листом ДПП від 01.02.2024 № 1786/41/10/03-2024 у відповідь на запит позивача останньому була надана проміжна відповідь: «Зважаючи на необхідність опрацювання великого обсягу інформації, відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» термін розгляду Вашого запиту продовжено до 20 робочих днів.

Про результати розгляду запиту Вас буде поінформовано додатково».

Доводи позивача, що ДПП, листом від 01.02.2024 № 1786/41/10/03-2024, відмовив у наданні доступу до публічної інформації є безпідставними, оскільки фактично у даному разі мало місце продовження строків на відповідь.

Беручи до уваги вказане, суд вважає, що наведені позивачем доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому відсутні правові підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту управління майном Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.