Ухвала суду № 139056254, 17.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

17 серпня 2026 року Справа № 280/8395/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (69118, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 9 ЄДРПОУ 35535544), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення органу державної влади,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1), Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (далі відповідач 2), Військової частини НОМЕР_4 (далі відповідач 3) про визнання протиправним та скасування рішення органу державної влади відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради від 20.04.2026 №2026-0420-1115-5251-3 щодо придатності до військової служби ОСОБА_1 ;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та відправлення до Військової частини НОМЕР_4 ;

визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.04.2026 року №180/2 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період до Військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_4 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, предметом даного позову, серед іншого, є оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та відправлення до Військової частини НОМЕР_4 та наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.04.2026 року №180/2 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період до Військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 .

З приводу строку звернення до суду із такими позовними вимогами, суд зазначає, що відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є публічною службою у розумінні КАС України, а згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 160/33822/23 Верховний Суд вказав на помилковість застосування судами попередніх інстанцій положення частини другої статті 122 КАС України оскільки, ця адміністративна справа (предмет оскарження дій щодо призову за мобілізацією позивача) з огляду на предмет її спору є справою щодо проходження позивачем публічної служби, то при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися частиною п`ятою статті 122 КАС України, якою передбачено місячний строк звернення до суду та обчислювати такий строк з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав у зв`язку із прийняттям оскаржуваних наказів та вчиненням протиправних дій.

Отже, строк звернення із позовом у цій справі за визначених позивачем вимог становить один місяць з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, яке він пов`язує прийняттям оскаржуваних наказів та вчинення відповідних дій.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

День, коли особа дізналася про порушення свого права це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Зі змісту заявленого позову вбачається, що за наказом №180/2 від 20.04.2026 «Про призов військовозобов`язаний та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивача було призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_4 .

Проте, дану позовну заяву представником позивача подано 11.08.2026, тобто поза межами місячного строку звернення до суду.

Представником позивача у позовній заяві не вказано жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду у розумінні процесуального закону, а саме, такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій для захисту прав позивача.

При цьому направлення позивачем до відповідача заяв та отримання листів не змінює моменту, з яким законодавство пов`язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, а фактично є штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.

Звернення позивача до відповідача з відповідними запитами не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.09.2025 у справі №160/28405/24.

Також, позивачем не надано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору шляхом оскарження довідки ВЛК саме у встановленому законодавством порядку, що могло б вплинути на момент початку перебігу строку звернення до суду.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.

Частиною 4 ст. 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 94 КАС України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до позовної заяви позивач оскаржує індивідуальний акт наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.04.2026 року №180/2 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період до Військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 .

Проте, матеріали справи не містять ані копії вказаного наказу, ані обґрунтованого клопотання про його витребування.

Так само матеріали справи не містять доказів наявності у позивача статусу військовослужбовця про, що вказано у позові.

Згідно з ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Для підтвердження адміністративної дієздатності фізичним особам необхідно надавати, зокрема, паспорт (належним чином засвідчені копії), реєстраційний номер облікової картки платника податків тощо.

Проте до позовної заяви не надано копії документів щодо посвідчення особи позивача, копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що позбавляє суд можливості визначити адміністративну процесуальну правосуб`єктність позивача.

Суд зазначає, що у відповідності до частини п`ятої статті 246 КАС України в резолютивній частині рішення мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (пункт 4).

Слід звернути увагу, що згідно приписів Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про захист персональних даних", персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована, або може бути конкретно ідентифікована.

Відтак, інформація щодо особи позивача у її паспорті, рівно як і РНОКПП - є персональними даними позивача.

Отже, копії паспорта, РНОКПП можуть бути завірені лише власником відповідних документів на кожному розвороті копії.

Також, для визначення підсудності справи позивачем необхідно надати витяг з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інші належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання.

Відсутність копій документів щодо посвідчення його особи, а також копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків, відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інших доказів на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача, позбавляє суд можливості виконати вимоги частини п`ятої статті 246 КАС України при постановленні рішення.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду власноруч засвідчені копії паспорта, РНОКПП, відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інші належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача.

Наведені обставини свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (69118, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 9 ЄДРПОУ 35535544), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення органу державної влади, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску; копії наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.04.2026 №180/2 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період до Військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 , або обґрунтоване клопотання про його витребування, паспорта, РНОКПП, військово-облікового документу, відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інші належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача (актуальні станом на дату подання позову).

Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала виготовлена та підписана 17 серпня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз