Рішення № 139056181, 18.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4399/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ України Збройних Сил України, Кадрового центру командування Сухопутних військ України та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ України Збройних Сил України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 22991037) (далі по тексту відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі по тексту відповідач 2) та ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі по тексту відповідач 3), яким просить суд: « 1. Винести ухвалу про відкриття провадження по справі. 2. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження. 3. Визнати протиправними відмови Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 (відповідач 1) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 (відповідач 2) в зарахуванні до вислуги років ОСОБА_1 (позивача) періоду роботи в органах прокуратури з 17.07.1995 по 25.08.1995 та з 10.01.1996 по 17.06.1997, а також відмови щодо врахування до вислуги років половини строку навчання у вищому навчальному закладі, після навчання в якому позивач отримав вищу юридичну освіту за спеціальністю «правознавство», яке підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ. 4. Зобов`язати Центральне фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 (Відповідач 1) здійснити оновлений розрахунок загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років майору ОСОБА_1 врахувавши до вислуги років: період роботи в органах прокуратури з 17.07.1995 по 25.08.1995 та з 10.01.1996 по 17.06.1997 (01 рік 06 місяців 10 днів (двічі не враховувати період з 10 по 17.06.1997 у зв`язку із одночасним періодом проходження служби як прокуратурі, так і в податковій міліції), в частину половини строку навчання у вищому навчальному закладі, після навчання в якому позивач отримав вищу юридичну освіту за спеціальністю «правознавство», яке підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХII, а саме: 00 років 11 місяців 20 днів. 5. Винести ухвалу згідно якої звільнити позивача, на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій, від сплати судового збору у справі, пов`язаною з порушенням його прав».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року було залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі в даній справі в якості співвідповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що проходить військову службу в Збройних Сил України та має право на пенсію за вислугу років у відповідності до статті 12 пункту «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що відповідачами було обчислено його вислугу років, однак з таким розрахунком позивач не погодився, вважає, що в розрахунку некоректно здійснено підрахунок вислуги років, що потягло за собою заниження вислуги років. До вислуги років не було включено період його роботи в органах прокуратури та половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу.

Відповідачі надіслали до суду відзиви на позов, відповідно до змісту яких задоволення позову заперечили. Зокрема, зазначив, що оскільки позивач не працював безпосередньо на посаді прокурора, зазначені періоди до розрахунку не включено

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 01 квітня 2026 року начальником управління соціального забезпечення Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено розрахунок № 582, яким здійснено підрахунок вислуги років позивача (а.с. 24).

До вислуги років позивача не було включено роботу в органах прокуратури, відповідно до довідки Закарпатської обласної прокуратури від 17 жовтня 2025 року № 07-61-25, зокрема: з 17 липня 1995 року до 25 серпня 1995 року на посаді стажиста на посаду помічника прокурора м. Ужгорода (наказ від 12 липня 1995 року №179); з 10 січня 1996 року на посаді стажиста помічника прокурора м. Ужгорода (наказ від 09 січня 1996 року №7); 03 січня 1997 року на посаді в.о. прокурора відділу загального нагляду прокуратури області (наказ від 03 січня 1997 року № 3) (а.с.а.с. 24, 28).

Вказані періоди роботи підтверджуються копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 від 17 серпня 1991 року (а.с. 17).

Окрім того, до вислуги років не було враховано половини строку навчання у вищому навчальному закладі, після навчання в якому позивач отримав вищу юридичну освіту за спеціальністю «правознавство», яке підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ.

Відповідно до довідки Ужгородського національного університету від 21 жовтня 2025 року № 3550/01-14 позивач у період з серпня 1991 року (історичний факультет) з серпня 1992 року до 27 червня 1997 року проходив навчання на юридичному факультеті денної форми навчання (а.с. 29).

20 квітня 2026 року позивач звернувся до начальника управління соціального забезпечення Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій, посилаючись на відповідні норми чинного законодавства, просив зарахувати до його вислуги років період роботи в прокуратурі Закарпатської області на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 17 жовтня 2025 року № 07-61-25; Зарахувати до вислуги років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби період навчання на стаціонарі в Ужгородському державному університеті за період з 06 серпня 1991 року до 27 червня 1997 року на підставі довідки Ужгородського національного університету від 21 жовтня 2025 року № 3550/01- 14 (а.с.а.с. 22, 23).

За результатами розгляду поданої позивачем заяви листом від 22 травня 2026 року № 116/14/5/40613 Центральне фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомило заявника, що оскільки позивач не працював безпосередньо на посаді прокурора, зазначені періоди до розрахунку не включено. Врахування часу навчання у межах до п`яти років у цивільних закладах вищої освіти до вступу на військову службу, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання та періодів військової служби (АТО, ООС), які зараховуються на пільгових умовах при визначенні права позивача на пенсію у додатку 4 до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071 не передбачено (а.с.а.с. 32-34).

30 травня 2026 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в яких, посилаючись на відповідні норми чинного законодавства, просив зарахувати до його вислуги років період роботи в прокуратурі Закарпатської області на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 17 жовтня 2025 року № 07-61-25; Зарахувати до вислуги років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби період навчання на стаціонарі в Ужгородському державному університеті за період з 06 серпня 1991 року до 27 червня 1997 року на підставі довідки Ужгородського національного університету від 21 жовтня 2025 року № 3550/01- 14 (а.с.а.с. 30, 31).

За результатами розгляду поданої позивачем заяви, листом від 15 червня 2026 року № 765/47238 Кадровий центр Сухопутних військ Збройних Сил України повідомив заявника, що оскільки позивач не працював безпосередньо на посаді прокурора, зазначені періоди до розрахунку не включено. Врахування часу навчання у межах до п`яти років у цивільних закладах вищої освіти до вступу на військову службу, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання та періодів військової служби (АТО, ООС), які зараховуються на пільгових умовах при визначенні права позивача на пенсію у додатку 4 до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071 не передбачено (а.с.а.с. 35-37).

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу" від 12.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон України № 2232-XII).

За змістом частин 1-3 та 9 статті 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частинами 1-3 статті 2 Закону України № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 12 частиною 1 пунктом "а" Закону України № 2262-ХІІ передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

За змістом статті 17 пунктів "а", "б", "в" Закону України № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.

Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (п.2 розділу IV Порядку).

Згідно з пунктом 2.15 розділу II Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі Положення № 530), попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) персоналу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього розділу), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) персоналу для долучення до особової справи військовослужбовця.

Відповідно до пункту 2.13 Положення № 530, при обчисленні вислуги років на пенсію військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію згідно додатку 3 до Положення. У розрахунку зазначаються всі періоди військової служби, що зараховуються до вислуги років у календарному обчисленні, час навчання у цивільних навчальних закладах до 5 років - 1 рік за 6 місяців та періоди, які зараховуються до вислуги років на пільгових умовах, та зазначається загальна вислуга років на пенсію.

В обставинах цієї справи відповідач, відмовився включити до попереднього розрахунку загального страхового стажу позивача періоди служби в органах прокуратури та навчання у вищому навчальному закладі.

Стосовно не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в органах прокуратури, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б- д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу.

Відповідач вказує, що оскільки згідно довідки від 17 жовтня 2025 року № 07-61-25, виданої Закарпатською обласною прокуратурою, позивач працював в органах прокуратури Закарпатської області стажистом на посаді помічника прокурора м. Ужгорода з 17 серпня 1995 року до 25 серпня 1995 року, 10 січня 1996 року був призначений на посаду стажиста помічника прокурора, в період з 03 січня 1997 року по 17 червня 1997 року був виконуючим обов`язки прокурора відділу загального нагляду прокуратури області, а не перебував безпосередньо на посаді прокурора, то зазначені періоди до розрахунку загального страхового стажу не включено.

Відповідно до довідки Закарпатської обласної прокуратури від 17 жовтня 2025 року № 07-61-25, зокрема: з 17 липня 1995 року до 25 серпня 1995 року на посаді стажиста на посаду помічника прокурора м. Ужгорода (наказ від 12 липня 1995 року №179); 10 січня 1996 року призначений на посаду стажиста помічника прокурора м. Ужгорода (наказ від 09 січня 1996 року №7); 03 січня 1997 року призначений на посаду в.о. прокурора відділу загального нагляду прокуратури області (наказ від 03 січня 1997 року № 3); 17 червня 1997 року звільнений з роботи прокурора відділу загального нагляду прокуратури області за власним бажанням стаття 38 КЗпП України (наказ від 12.06.1997 №143) (а.с. 28).

Відповідач не ставив цей період роботи під сумнів.

Нормативно-правовим актом, який чинного станом на момент перебування роботи позивача в органах прокуратури визначав правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, є Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (надалі - Закон України №1789-ХІІ).

Приписами статті 56 Закону України №1789-ХІІ надано роз`яснення поняття "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, третій, п`ятій і сьомій статті 46, статті 46-1, статті 46-2, 46-3, 46-4, частині першій статті 47, статтях 48, 48-1, 49, 50, 50-1 та 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що до вислуги років позивача, необхідно зарахувати час роботи в органах прокуратури на посаді помічника прокурора за період з 03 січня 1997 року на посаді в.о. прокурора відділу загального нагляду прокуратури області по 17 червня 1997 року прокурора відділу загального нагляду прокуратури області, оскільки на момент роботи позивача на цій посаді, вона охоплювалася поняттям «прокурор» в розумінні положень Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року (в редакції чинній на момент роботи позивача в органах прокуратури).

Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище правових норм викладено в постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 820/769/16.

Так, відповідач вважав умовою для зарахування відповідного періоду роботи в органах прокуратури одночасне перебування на військовій службі.

Суд вказує, що діюче законодавство не передбачає можливості суміщення в один час і служби в органах прокуратури, і військової служби.

Невірно протрактовану відповідачем норму слід тлумачити таким чином, що стаж роботи на відповідних посадах в органах прокуратури підлягає врахуванню у страховий стаж з метою призначення пенсії за Законом України № 2262-ХІІ у разі, якщо після набуття стажу в органах прокуратури особа в подальшому вступила на військову службу та після звільнення з військової служби реалізує своє право на пенсію.

На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII (далі по тексту - Закон України №1697-VII).

В свою чергу, статтею 86 частиною 6 Закону України №1697-VII визначено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Статтею 15 Закону України №1697-VII передбачено, що прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4) заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); 6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 7) прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 17) керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 18) заступник керівника підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 19) прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавство розрізняє поняття «вислуги років, що дає право на пенсію» і «стажу роботи на прокурорських посадах». При цьому посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. В той же час, до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на прокурорських посадах.

Тобто, за вищенаведених положень Закону України №1697-VII, посади стажистів зараховуються саме до вислуги років, що дає право на пенсію, натомість не відносяться до спеціального стажу роботи на прокурорських посадах, оскільки не визначені статтею 15 цього Закону.

Проте суд вважає, що під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування періодів роботи на таких посадах до прокурорського стажу належить застосовувати норми законодавства, чинні на час роботи особи на відповідних посадах.

Згідно із статтею 46 частинами 1 та 2 Закону України № 1789-ХІІ прокурорами і слідчими могли призначатися громадяни України, які мали вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості.

Особи, які не мали досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходили в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначався Генеральним прокурором України. Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймали Присягу працівника прокуратури.

Відповідно до статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Як вже судом зазначалося, що приписами статті 56 Закону України №1789-ХІІ надано роз`яснення поняття "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, третій, п`ятій і сьомій статті 46, статті 46-1, статті 46-2, 46-3, 46-4, частині першій статті 47, статтях 48, 48-1, 49, 50, 50-1 та 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.

Таким чином, період роботи позивача стажистом помічника прокурора не підлягає зарахуванню до стажу спеціального стажу, оскільки така посада в розумінні Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року (в редакції чинній на момент роботи позивачки в органах прокуратури) не охоплювалася поняттям «прокурор».

Відтак, оскільки посада «стажист помічника прокурора» не охоплюється поняттям «прокурор», враховуючи його визначення, яке міститься у статті 56 Закону України № 1789-XII, а тому законних підстав для зарахування періоду роботи на посаді стажиста помічника прокурора до стажу служби в органах прокуратури, немає.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище правових норм викладено в постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі №127/27830/16-а.

Відповідачем не зараховано до стажу роботи за вислугу років половини строку навчання в Ужгородському національному університеті з 06 серпня 1991 року до 27 червня 1997 року.

Відповідно до довідки Ужгородського національного університету від 21 жовтня 2025 року № 3550/01-14 позивач у період з 04 серпня 1992 року до 27 червня 1997 року проходив навчання на денній формі навчання (а.с. 29).

Трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_4 від 17 серпня 1991 року підтверджуються, що позивач у період з 04 серпня 1992 року до 30 червня 1997 року проходив навчання на денній формі навчання на юридичному факультеті Ужгородського національного університету (а.с. 17).

Згідно диплому спеціаліста серії НОМЕР_5 від 27 червня 1997 року, позивач закінчив Ужгородський національний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста з правознавства (а.с. 19).

Відповідно до Переліку напрямів підготовки фахівців з вищою освітою за професійним спрямуванням і спеціальностей різних кваліфікаційних рівців та робітничих професій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1994 року № 325 спеціальність 7.060101 «Правознавство» відносилась до галузі знань «Право».

Таким чином, з наведених документів встановлено, що позивач навчався на юридичному факультеті вищого навчального закладу денної форми навчання.

Відповідно до статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Відповідно до пункту 2 Постанови №393 до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки, особам рядового складу, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу Державного бюро розслідувань, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, під час призначення пенсії згідно з пунктом а частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми здобуття освіти) у закладах освіти (крім навчання у закладах спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю, військових навчальних закладах та навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ і державної пожежної охорони), після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Таким чином, половина строку навчання у вищому навчальному закладі, після навчання в якому особа отримала вищу юридичну освіту за спеціальністю «правознавство», підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ України Збройних Сил України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 19, код ЄДРПОУ 22991037), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в зарахуванні до вислуги років ОСОБА_1 періоду роботи в органах прокуратури з 03 січня 1997 року на посаді в.о. прокурора відділу загального нагляду прокуратури області по 17 червня 1997 року прокурора відділу загального нагляду прокуратури області, а також відмови щодо врахування до вислуги років половини строку навчання у вищому навчальному закладі, після навчання в якому позивач отримав вищу юридичну освіту за спеціальністю «правознавство», яке підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити розрахунок загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років ОСОБА_1 врахувавши до вислуги років: період роботи в органах прокуратури з 03 січня 1997 року на посаді в.о. прокурора відділу загального нагляду прокуратури області по 17 червня 1997 року прокурора відділу загального нагляду прокуратури області та половину строку навчання у вищому навчальному закладі, після навчання в якому позивач отримав вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство, яке підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХII.

У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко