Рішення № 1390559, 25.12.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул.Комінтерна,16

тел.230-31-73

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" грудня 2007 р. Справа № 10/703-07

за позовом Дочірнього підприємства ВАТ «Київхліб» Білоцерківський хлібокомбінат, м. Біла Церква

до Закритого акціонерного товариства «Фастівський комбінат хлібопродуктів», м. Фастів

про стягнення 1319,45 грн.

суддя О.В.Тищенко

За участю представників сторін:

позивача –Дерев”янко Т.П. (довіреність від 31.08.2006р. № 01-4/381)

відповідача –Колодій П.М. (довіреність від 19.04.2007р. № 77)

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства ВАТ «Київхліб» Білоцерківський хлібокомбінат, м. Біла Церква до Закритого акціонерного товариства «Фастівський комбінат хлібопродуктів», м. Фастів про стягнення 1319,45 грн. заборгованості з яких: 1158,71 грн. основний борг, 136,44 грн. пеня, 24,30 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2007р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 10.12.2007р.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, які виникли за Договором поставки товару № 1 від 28.12.2005р., в зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 1158,71 грн.

Відповідач в судове засідання 25.12.2007р. з”явився, але письмового відзиву суду не представив, проте усно проти позову не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Дочірнім підприємством ВАТ «Київхліб» Білоцерківський хлібокомбінат (покупець) та Закритим акціонерним товариством «Фастівський комбінат хлібопродуктів» (постачальник) було укладено Договір поставки товару № 1 від 28.12.2005р. (Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов”язується виготовити та поставити покупцю товар, найменування якого, кількість, ціна та термін поставки зазначені в накладній, що є невід”ємною частиною договору, а покупець зобов”язаний прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються покупцем на розрахунковий рахунок постачальника в сумі, яка вказана в рахунку –фактурі, або видатковій накладній.

Згідно з п. 2.4 Договору оплата за за партію отриманого товару здійснюється покупцем протягом 3-х банківських днів з дня отримання товару.

Позивачем відповідно до умов Договору було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 1783536,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідачем в порушення умов договору було поставлено товар (борошно) на загальну суму 1782377,97 грн., тобто з різніцею в оплаті в сумі 1158,71 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 28.11.2007р., який підписано повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Копії вищезазначених документів залучено до матеріалів справи, оригінали було надано суду для огляду у судовому засіданні.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1158,71 грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу в розмірі 1158,71 грн., яка є обгрунтованою та правомірною.

Позивачем відповідно до п. 5.3 Договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахована пеня в розмірі 136,44 грн.

Дана вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.3 Договору сторони дійшли згоди стосовно того, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, сторони передбачили відповідальність покупця тільки за несвоєчасну оплату поставленого товару, проте як відповідач не виконав зобов”язання щодо поставки товару.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповіднодо ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За таких обставин, оскільки договором не встановлено відповідальність за не своєчасну поставку товару, то вимога про стягнення 136,44грн. пені задоволенню не підлягає.

Також, позивачем було нараховано суму 3% річних в розмірі 24,30 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов”язань, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити йому суму 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене вимога про стягнення суми 3% річних в розмірі 24,30 грн. підлягає задоволенню.

Таким чином, задоволенню підлягає сума основного боргу в розмірі 1158,71 грн. та 24,30 грн. сума 3% річних.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Фастівський комбінат хлібопродуктів»(08500,м. Фастів, вул. Кожанське шосе,1, код ЄДРПОУ 00688580, р/р 26000303320212 в ПІБ м. Фастів, МФО 321422) на користь Дочірнього підприємства ВАТ «Київхліб» Білоцерківський хлібокомбінат (09117, м. Біла Церква, вул. Голубина, 11, код ЄДРПОУ 00378632, р/р 26004760116654 в КРФ ВАТ КБ „Хрещатик” м. Біла Церква, МФО 300830) 1158,71 грн. основного боргу, 24,30 грн. суму 3% річних, а також судові витрати: 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Тищенко О.В.