Ухвала суду № 139055533, 17.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 серпня 2026 рокуСправа №160/32647/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про заміну неналежного відповідача у справі №160/32647/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо видачи ОСОБА_1 дублікату посвідчення члена сім`ї загиблого працівника органів внутрішніх справ України;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області видати ОСОБА_1 дублікат посвідчення члена сім`ї загиблого працівника органів внутрішніх справ України серії НОМЕР_1 від 31.10.2001 р., виданого Управлінням МВС України в Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є сином ОСОБА_2 , який загинув під час виконання службових обов`язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ України (МВС України). Факт загибелі батька підтверджується відповідними документами, які додаються до цього позову. 31 жовтня 2001 року позивачу було видано безстрокове посвідчення члена сім`ї загиблого працівника органів внутрішніх справ серії НОМЕР_1 , видане Управлінням МВС України в Дніпропетровській області. У 2025 році це посвідчення було втрачено. З метою отримання дубліката позивач неодноразово звертався до: ГУНП в Дніпропетровській області, Департаменту соціального захисту МВС України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства у справах ветеранів України. Однак позивачу було відмовлено у видачі дубліката посвідчення з мотивів того, що МВС ліквідовано, а питання нібито не належить до компетенції жодного з цих органів. Позивач вважає, що відмова у видачі дубліката посвідчення є безпідставною, а обов`язок з його видачі покладається саме на Національну поліцію України, як правонаступника МВС.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/32647/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відмовлено у залученні до участі у справі як третіх осіб: Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України Департамент соціального захисту, Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому позивач просить суд вирішити питання про заміну неналежного відповідача по справі № 160/32647/25 за позовом ОСОБА_1 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області на належного відповідача по справі: Міністерство у справах ветеранів України (Мінветеранів) (ЄРДПОУ 42657144, юридична адреса: вулиця Хрещатик, 34, м. Київ, 01001).

У клопотанні вказано, що відповідно до абзацу другого п. 9 Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 у разі припинення органу, зазначеного в абзаці першому цього пункту (інші центральні органи виконавчої влади), без визначення правонаступника, якому передається функція з видачі посвідчень і нагрудних знаків, такі посвідчення і нагрудні знаки видаються Мінветеранів у встановленому ним порядку. Аналогічне відсилання до Міністерства у справах ветеранів України міститься в абзаці 8 п. 11 Порядку №302. Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Згідно з ч. 5 ст. 48 КАС України, під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Отже, враховуючи, що на момент видачі посвідчення члена сім`ї загиблого працівника органів внутрішніх справ України серії АА №002627 від 31.10.2001, ГУНП в Дніпропетровській області не існувала як юридична особа та ГУНП не є правонаступником ГУМВС (УМВС) України в Дніпропетровській області, яке ліквідується без визначення правонаступника, вважаємо Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. У зв`язку із вищевикладеним, відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються Міністерства у справах ветеранів України.

Розглянувши клопотання, суд зазначає про таке.

Зі змісту ст. 48 КАС України слідує, що суд зобов`язаний встановлювати належність особи, яку зазначив позивач як відповідача, з огляду на те, чи повинна вона відповідати за позовними вимогами, заявленими в адміністративному позові.

При цьому, наведеною процесуальною нормою передбачена можливість залучення до участі у справі другого відповідача, якщо суд дійшов висновку, що саме ця особа має відповідати за пред`явленим позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 579), посвідчення учасника бойових дій і нагрудний знак видаються Мінветеранів, Держспецтрансслужбою, Державним бюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро, органами Мін`юсту, Міноборони, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, ДСНС, СБУ, розвідувальних органів, Управління державної охорони, Держприкордонслужби, Держспецзв`язку, а також міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, в яких утворені комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 1995 р. № 16 «Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (ЗП України, 1995 р., № 3, ст. 73), в порядку, затвердженому відповідними державними органами згідно із законодавством.

У разі припинення органу, зазначеного в абзаці першому цього пункту, без визначення правонаступника, якому передається функція з видачі посвідчень учасника бойових дій і нагрудних знаків учасникам бойових дій, такі посвідчення і нагрудні знаки видаються учасникам бойових дій Мінветеранів у встановленому ним порядку.

Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, посвідчення учасника війни і відповідні нагрудні знаки, посвідчення члена сім`ї загиблого, посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України видаються структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики (далі - місцеві структурні підрозділи з питань ветеранської політики) за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) особи.

Як зазначено у позовній заяві, 31 жовтня 2001 року позивачу було видано безстрокове посвідчення члена сім`ї загиблого працівника органів внутрішніх справ серії НОМЕР_1 , видане Управлінням МВС України в Дніпропетровській області. У 2025 році це посвідчення було втрачено. З метою отримання дубліката позивач неодноразово звертався до: ГУНП в Дніпропетровській області, Департаменту соціального захисту МВС України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства у справах ветеранів України.

При цьому, до матеріалів справи приєднаний лист Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України від 31.07.2025 №6681/0/97-25/316, в якому вказано, що листом Мінсоцполітики від 29.07.2025 №6584/0/97-25/316 попереднє звернення позивача з аналогічного питання було направлено до Міністерства у справах ветеранів України для розгляду в межах компетенції.

Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про залучення Міністерства у справах ветеранів України, як співвідповідача у цій справі.

Таким чином, клопотання відповідача підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 6 ст.48 КАС України, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 80, 48, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про заміну неналежного відповідача задовольнити частково.

Залучити до участі в адміністративній справі співвідповідача - Міністерство у справах ветеранів України (Мінветеранів) (код ЄРДПОУ 42657144).

Направити співвідповідачу копію позовної заяви та всіх доданих до неї документів та встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідно до вимог ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.6 ст.162, ч.2 ст.175 Кодексу адміністративного судочинства України).

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Кучугурна