Рішення № 139055508, 18.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокуСправа №160/5553/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі 2 ДПРЗ ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів щодо невиплати індексації грошового забезпечення в повному обсязі, що полягає у непроведені ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 , який утримано з індексації грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному обсязі, що полягає в утриманні при виплаті індексації грошового забезпечення - військового збору у розмірі 5 відсотків;

- зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий з індексації грошового забезпечення військовий збір у розмірі 3,5 відсотка.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив службу у 38 державній пожежно-рятувальній частині 2 ДРПРЗ ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Позивачем встановлено, що при звільненні йому протиправно не було виплачено належне грошове забезпечення, а саме індексацію грошового забезпечення, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися за захистом своїх прав до суду. Так, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/28401/24, відповідачем виплачено належну позивачу індексацію грошового забезпечення з одночасним утримання військового збору у розмірі 5% та податку на доходи фізичних осіб 18%. Проте, відповідачем в порушення вимог Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі Порядок №44) не було проведено позивачу грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що утримано з індексації грошового забезпечення. Окрім цього, відповідачем протиправно було утримано з індексації грошового забезпечення військовий збір у розмірі 5%. Втім, позивач наголошує, що розмір військового збору, який підлягав утриманню становить 1,5 %. Такі дії відповідача призвели до того, що позивачу виплачено належну позивачу індексацію грошового забезпечення у зменшеному розмірі. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 30.03.2026 прийнято до провадження адміністративну справу та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

14.04.2026 відповідач надав до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки. Ураховуючи, що виплата спірних сум перерахованого грошового забезпечення позивачеві ще не здійснена, вимога щодо компенсації йому сум податку з доходів фізичних осіб з сум такої виплати є передчасною, оскільки на час розгляду справи таке право позивача ще не порушено. Щодо сум військового збору, відповідач вказує, що відповідно до статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Після 01.12.2024 застосовується ставка військового збору у розмірі 5% незалежно від того, що такі доходи нараховуються за виконання робіт (послуг), за користування майном платника податків тощо у податкових періодах до 01.12.2024, оскільки такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу у 38 державній пожежно-рятувальній частині 2 ДРПРЗ ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/28401/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково та, серед іншого:

- визнано протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2019 до 30.06.2021 без врахуванням суми-різниці індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2019 до 30.06.2021 з врахуванням суми-різниці індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2025 апеляційні скарги ОСОБА_1 , 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 в адміністративній справі №160/28401/24 залишено без змін.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26.12.2024 у справі №160/28401/24 набрало законної сили 19.06.2025.

Судом встановлено, що 10.02.2026 на банківський рахунок ОСОБА_1 відповідачем було зараховано грошові кошти у сумі 74 167,94 грн на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі № 160/28401/24 щодо виплати грошового забезпечення за період з 01.08.2019 до 30.06.2021, що підтверджується долученою до позовної заяви копією скріншота з мобільного застосунку АТ «Ощадбанк».

Згідно з наданою відповідачем інформацією, позивачу нараховано грошове забезпечення у загальному розмірі 96 322,00 грн, з яких безпосередньо на картковий рахунок позивача виплачено 74 167,94 грн.

Із нарахованої суми відповідачем утримано та перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 17 337,96 грн (18 %) та військовий збір у розмірі 4 816,10 грн (5 %).

Таким чином, загальна сума нарахованого грошового забезпечення становила 96 322,00 грн, а сума, фактично виплачена позивачу після здійснення обов`язкових податкових утримань, - 74 167,94 грн.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише; на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, підпунктами 164.2.1, 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України передбачено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПК України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або е особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Згідно з пунктом 3 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (пункт 4 Порядку №44).

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5 Порядку №44).

Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом в постановах від 27.07.2023 у справі №380/813/22, від 27.09.2023 у справі №420/23176/21, від 04.04.2024 у справі №160/4155/22.

У даному випадку, суд враховує, що 10.02.2026 відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі № 160/28401/24 ОСОБА_1 було перераховано та виплачено 74 167,94 грн, що підтверджується випискою з карткового рахунку АТ КБ «Ощадбанк».

Згідно з наданою відповідачем інформацією, позивачу нараховано грошове забезпечення у загальному розмірі 96 322,00 грн, з яких безпосередньо на картковий рахунок позивача виплачено 74 167,94 грн.

Із нарахованої суми відповідачем утримано та перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 17 337,96 грн (18 %) та військовий збір у розмірі 4 816,10 грн (5 %).

Таким чином, загальна сума нарахованого грошового забезпечення становила 96 322,00 грн, а сума, фактично виплачена позивачу після здійснення обов`язкових податкових утримань, - 74 167,94 грн.

Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи нарахування та виплата позивачеві грошового забезпечення мала бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

В частині вимог про зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір у розмірі 3,5% з сум грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/28401/24, суд зазначає таке.

Платниками податків на доходи є особи, визначені статтею 162 ПК України.

Об`єктом оподаткування військовим збором визначаються доходи, передбачені статтею 163 ПК України.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Ставка військового збору до 01.12.2024 становила 1,5% бази оподаткування.

Закон України від 10.10.2024 №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» набрав чинності з 01.12.2024, крім окремих його пунктів, для яких встановлено інший порядок набрання ними чинності (пункт 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4015-ІХ).

Законом внесені зміни та доповнення до низки законодавчих актів України, зокрема, до ПК України в частині підвищення ставки військового збору до 5% від об`єкта оподаткування (крім окремих категорій платників цього збору, для яких ставка залишається на рівні 1,5 відсотка).

Законом передбачене підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% від об`єкта оподаткування для платників цього збору, визначених підпунктами 162.1.1., 162.1.2., 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 ПК України:

- фізичних осіб - резидентів, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізичних осіб - нерезидентів, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні;

- податкових агентів.

Об`єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 1 підпункту 1.2. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у пункті 1 підпункту 1.1. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу ХХ ПК України, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України - 5% від об`єкта оподаткування (підпункт 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України є особи, визначені у статті 171 ПК України, зокрема, податкові агенти, в тому числі, роботодавці (підпункт 1.5. пункту 16-1. Підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Згідно з пунктом 164.1. статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Особливості віднесення доходів у вигляді заробітної плати до відповідних податкових періодів встановлені підпунктом 169.4.1. пункту 169 ПК України.

Так, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4015-ІХ встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 ПК України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПК України.

Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов`язаних з тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 01.1.2024 застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати.

До зазначених доходів, які будуть нараховані (виплачені, надані) за податкові періоди після 01.12.2024, застосовується ставка військового збору 5%.

Отже, до доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого за період до листопада 2024, застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від фактичної її виплати.

До усіх інших доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, у тому числі у вигляді виплат за цивільно-правовими договорами, орендної плати, процентів за депозитами, дивідендів тощо, які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку після 01.12.2024, застосовується ставка військового збору у розмірі 5% незалежно від того, що такі доходи нараховуються за виконання робіт (послуг), за користування майном платника податків тощо у податкових періодах до 01.12.2024.

Оскільки відповідно до ПК України такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що: «дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.»

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.1997 № 1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

З матеріалів справи встановлено, що 10.02.2026 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/28401/24 відповідач здійснив розрахунок та сплату грошового забезпечення позивача у розмірі 74 167,94 грн, утримавши з розрахованої суми ПДФО 17 337,96 грн (18 %) та військовий збір 4 816,10 грн (5%).

Таким чином, враховуючи конституційний принцип незворотності дії нормативно-правових актів, фактичні обставини справи при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/28401/24 підлягала застосуванню ставка військового збору у розмірі 1,5% від об`єкта оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів (адреса: вул. Садова, 22, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51931; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08681755) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному обсязі, що полягає у непроведенні грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному обсязі, що полягає в утриманні при виплаті індексації грошового забезпечення військового збору у розмірі 5 відсотків.

Зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий з індексації грошового забезпечення військовий збір у розмірі 3,5 відсотка.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар