Ухвала суду № 139054730, 18.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

18 серпня 2026 р. Справа № 120/12519/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом приватного підприємства "Неодизайн" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Неодизайн" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Щодо відсутності обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Із наведеної норми випливає, що необхідною передумовою звернення особи до адміністративного суду є не лише факт прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, яке не влаштовує позивача, а й наявність суб`єктивного переконання позивача в тому, що саме цим рішенням порушено його конкретні права, свободи чи законні інтереси, із зазначенням у чому саме, на думку позивача, полягає протиправність оскаржуваного рішення та яким чином воно порушує його права.

Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також обґрунтування порушеного права, свободи чи інтересу.

Проаналізувавши зміст позовної заяви, суд встановив, що позивач обмежився лише констатацією факту існування оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій, довідавшись про яке з Електронного кабінету платника податків, та власною незгодою з таким рішенням («позивач не погоджується із застосуванням фінансової санкції»), водночас не навів жодних конкретних доводів щодо того:

- у чому саме, на переконання позивача, полягає протиправність оскаржуваного рішення (порушення відповідачем норм матеріального чи процесуального права, невідповідність висновків контролюючого органу фактичним обставинам, відсутність передбачених законом підстав для застосування фінансової санкції тощо);

- яким чином оскаржуване рішення порушує права, свободи чи законні інтереси саме позивача;

- на підставі яких обставин (фактичних дій чи бездіяльності позивача, договірних чи інших правовідносин) контролюючим органом застосовано фінансову санкцію та чому позивач вважає застосування санкції необґрунтованим по суті.

Натомість позовна заява містить прохання «перевірити законність рішення після витребування у суб`єкта владних повноважень повного комплекту матеріалів» та зазначення про намір подати уточнення підстав позову після отримання витребуваних доказів, що свідчить про те, що на момент звернення до суду позивач не сформував і не навів у позовній заяві власної правової позиції щодо суті спору, а фактично переніс встановлення підстав протиправності оскаржуваного рішення на майбутнє, поставивши його в залежність від результатів витребування судом доказів.

Звертаю увагу позивача, що право на судовий захист, гарантоване статтею 5 КАС України, не є абстрактним правом на ініціювання судового процесу з метою подальшого з`ясування судом обставин та підстав позову за позивача; звернення до суду передбачає, що саме позивач як особа, яка вважає свої права порушеними, повинен на момент подання позовної заяви навести обставини та доводи, якими обґрунтовує протиправність оскаржуваного рішення та порушення ним його прав, а суд лише перевіряє обґрунтованість цих доводів за наслідками розгляду справи.

Відсутність таких доводів у позовній заяві унеможливлює з`ясування судом дійсного предмета та підстав спору, а також визначення обставин, що підлягають доказуванню, і не може бути усунена шляхом наступного витребування судом доказів за клопотанням позивача, оскільки витребування доказів не є засобом формування підстав позову замість позивача.

Крім того, суд враховує, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Разом з тим частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. При цьому учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Із змісту позовної заяви вбачається, що станом на момент звернення до суду копія оскаржуваного рішення, акт перевірки, розрахунок фінансової санкції та інші матеріали, на підставі яких прийнято рішення, у позивача відсутні.

Суд звертає увагу, що позивачем не подано жодного доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтовано позов, а саме: не надано ні копії самого оскаржуваного рішення (в тому числі роздруківки чи знімка екрана з Електронного кабінету платника податків, який перебуває у вільному доступі позивача і міг би бути виготовлений та доданий до позову), ні доказів, що підтверджують дату, коли позивачу дійсно стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення та про його зміст.

Також, в позовній заяві не повідомлено про існування обставин, які перешкоджали позивачу завчасно ознайомитись із інформацією, яка, за його твердженнями, міститься в його Електронного кабінету платника податків про прийняте відповідачем спірне рішення.

За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 КАС України.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ним було вжито усіх залежних від нього дій, спрямованих на самостійне отримання від відповідача оскаржуваного рішення, акта перевірки та інших матеріалів (зокрема доказів звернення до відповідача із заявою, адвокатським запитом чи іншим зверненням про надання копій цих документів та відповіді на таке звернення чи відмови в його задоволенні), що є обов`язковою передумовою для розгляду судом клопотання про витребування доказів у порядку частини четвертої статті 79 та статті 80 КАС України.

Саме по собі посилання на те, що документи перебувають у володінні відповідача, без доведення факту вжиття позивачем самостійних заходів для їх отримання, не звільняє позивача від обов`язку доказування, встановленого статтею 77 КАС України, та не може підміняти собою подання доказів разом з позовною заявою.

За таких обставин суд доходить висновку, що подана позивачем позовна заява: 1) не містить обґрунтування, в чому саме полягає протиправність оскаржуваного рішення та яким чином ним порушено права, свободи чи законні інтереси позивача, що суперечить вимогам статті 5, пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України; 2) не містить доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, а також доказів вжиття позивачем залежних від нього дій, спрямованих на отримання необхідних доказів до звернення до суду, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- надання письмового обґрунтування (доповнення до позовної заяви) із зазначенням, у чому саме, на переконання позивача, полягає протиправність рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 24932/02-32-09-04/30362700 від 11.08.2025 (порушення відповідачем конкретних норм права, невідповідність висновків контролюючого органу фактичним обставинам, процедурні порушення при прийнятті рішення тощо), а також яким чином цим рішенням порушено конкретні права, свободи чи законні інтереси позивача, відповідно до вимог статті 5, пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України;

- надання суду обґрунтованого (з наданням підтверджуючих документів) клопотання у якому навести обставини, які перешкодили вчасно звернутися до адміністративного суду з позовною заявою;

- надання доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, або, у разі відсутності можливості подати такі докази, - письмового повідомлення суду в порядку частини четвертої статті 79 КАС України із зазначенням: доказів, які не можуть бути подані; причин, з яких вони не можуть бути подані у встановлений строк; та доказів вжиття позивачем усіх залежних від нього дій, спрямованих на самостійне отримання від відповідача копії оскаржуваного рішення, акта перевірки та інших матеріалів, на яких ґрунтується позов (зокрема доказів попереднього звернення позивача до відповідача з відповідним запитом про надання копій документів та отриманої на нього відповіді або відмови в її наданні).

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву приватного підприємства "Неодизайн" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна