Рішення № 139054666, 07.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокуСправа №160/14635/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 11.02.2026 року на підставі ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI, зарахувавши стаж з 12.11.1966 року по 04.05.1967 року (5 місяців 23 дні) на посаді підземного знімальника в маркшейдерському відділі шахти Гвардійська РУ Рози Люксембург; з 22.05.1970 року по 02.10.1972 року (2 роки 4 місяці 11 днів) на посаді майстра-маркшейдера на шахті "Центральна" РУ ім. ХХ партз`їзду; з 16.10.1972 року по 15.03.1983 року (10 років 5 місяців) на посаді підземного дільничого маркшейдера шахти "Северная" ім.Валявко, як "підземний" відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 11.02.2026 він звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням положень Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Однак листом від 11.03.2026 № 27456-14596/Б-01/8-0400/26 відповідач у перерахунку відмовив у зв`язку з недостатністю підземного стажу. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, на його думку, весь стаж роботи за Списком № 1 становить 27 років та має бути врахований як підземний. Зокрема, відповідачем не враховано як "підземний" стаж періоди роботи з 12.11.1966 по 15.03.1983 загальною тривалістю 13 років 3 місяці 4 дні. Водночас періоди роботи з 16.03.1983 по 23.12.1997 тривалістю 14 років 8 місяців 19 днів були зараховані як підземний стаж. Зазначає, що невраховані періоди роботи також підлягають зарахуванню до підземного шахтарського стажу, оскільки відповідні професії передбачені Списком № 1 та виконувалися на підземних роботах. Вказане й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.

До суду 29.06.2026 року від відповідача надійшла копія пенсійної справи позивача. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

11.02.2026 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо обчислення пенсії відповідно до ст.8 Закону №345-VІ.

Листом від 11.03.2026 № 27456-14596/Б-01/8-0400/26 відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії, зазначивши, що, за даними Пенсійного фонду України, стаж роботи позивача на підземних роботах становить 14 років 8 місяців 19 днів, що не дає законних підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Судом також встановлено, що до підземного стажу позивача відповідачем зараховано періоди роботи з 16.03.1983 по 28.06.1995 на шахті "Северная" РУ ім. Валявко та з 18.07.1995 по 23.12.1997 на шахті "Гігант", загальною тривалістю 14 років 8 місяців 19 днів.

Водночас періоди роботи позивача з 12.11.1966 по 04.05.1967 на посаді підземного знімальника, з 22.05.1970 по 02.10.1972 на посаді майстра-маркшейдера та з 16.10.1972 по 15.03.1983 на посаді підземного дільничного маркшейдера загальною тривалістю 13 років 3 місяці 4 дні відповідачем враховано як стаж за Списком № 1, але не зараховано до підземного шахтарського стажу.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Водночас, абз.3 ч.1 ст.28 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI (далі - Закон №345-VI) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, зміст наведених положень законодавства у сфері пенсійного забезпечення дає підстави для висновку, що розмір пенсії шахтарів напряму залежить від страхового та пільгового стажу на підземних роботах.

Згідно із ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 у справі №688/4170/16-а, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне тільки за відсутності трудової книжки, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача від 08.10.1965 вбачається наступна інформація про його працю у спірні періоди:

- з 12.11.1966 року по 04.05.1967 року на посаді підземного знімальника в маркшейдерському відділі шахти Гвардійська РУ Рози Люксембург;

- з 22.05.1970 року по 02.10.1972 року на посаді майстра-маркшейдера на шахті "Центральна" РУ ім. ХХ партз`їзду;

- з 16.10.1972 року по 15.03.1983 року на посаді підземного дільничого маркшейдера шахти "Северная" ім.Валявко.

Означене також підтверджується відомостями довідок про підтвердження наявного стажу роботи позивача для призначення пенсії.

Так, згідно із довідкою, виданою щодо періоду роботи позивача з 12.11.1966 по 04.05.1967, він працював у маркшейдерському відділі шахти Гвардійська РУ Рози Люксембург на посаді підземного знімальника. У довідці зазначено період роботи та посаду позивача, що відповідає запису у його трудовій книжці.

Згідно із довідкою про підтвердження стажу роботи за період з 22.05.1970 по 02.10.1972, позивач працював на шахті "Центральна" РУ ім. ХХ партз`їзду на посаді майстра-маркшейдера. Довідкою підтверджено зазначений період роботи та характер виконуваної роботи.

Крім того, відповідно до довідки про підтвердження стажу роботи за період з 16.10.1972 по 15.03.1983, позивач працював на шахті "Северная" ім. Валявко на посаді підземного дільничного маркшейдера. У довідці зазначено, що робота за вказаною професією належала до підземних робіт, із зазначенням відповідного характеру роботи та періоду її виконання.

Таким чином, відомості трудової книжки позивача щодо спірних періодів його роботи узгоджуються з даними виданих підприємствами довідок про підтвердження стажу роботи, якими підтверджуються періоди роботи, займані ним посади та характер виконуваних робіт.

Наведені періоди роботи позивача були зараховані відповідачем до пільгового стажу за Списком № 1, однак не враховані як стаж, що дає право на застосування положень постанови № 202. Зазначене підтверджується наявною в матеріалах справи копією форми РС-право.

Так, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений КМУ від 31.03.1994 №202 (далі - постанова №202).

Згідно із розділом I "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві" постанови №202 право на таку пенсію мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача у спірні періоди він працював на шахтах на посадах, пов`язаних із виконанням підземних робіт, а саме: з 12.11.1966 по 04.05.1967 - на посаді підземного знімальника в маркшейдерському відділі шахти Гвардійська РУ Рози Люксембург; з 22.05.1970 по 02.10.1972 - на посаді майстра-маркшейдера на шахті "Центральна" РУ ім. ХХ партз`їзду; з 16.10.1972 по 15.03.1983 - на посаді підземного дільничного маркшейдера шахти "Северная" ім. Валявко.

Вказані записи трудової книжки містять відомості про найменування підприємств, періоди роботи позивача, займані посади та підстави прийняття на роботу і звільнення з неї.

Разом з тим, безпосередньо із записів трудової книжки не вбачається детальних відомостей щодо умов та характеру виконуваних позивачем робіт, зокрема щодо його безпосередньої зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах. Водночас зазначені обставини підтверджуються іншими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме довідками про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії.

Так, відповідними довідками підтверджено періоди роботи позивача, займані ним посади, місця роботи та характер виконуваних робіт. Зміст зазначених довідок узгоджується із записами трудової книжки та підтверджує факт роботи позивача на шахтах за професіями, пов`язаними з виконанням підземних робіт.

Наведені періоди роботи відповідачем зараховані до пільгового стажу позивача за Списком № 1, однак не зараховані до стажу, який дає право на пенсію відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 № 202. Зазначене підтверджується відомостями форми РС-право, наявної в матеріалах пенсійної справи.

При цьому відповідачем не наведено належного та достатнього обґрунтування причин, з яких зазначені періоди роботи позивача, які ним були визнані пільговими та зараховані до стажу за Списком № 1, не були враховані при визначенні стажу відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 № 202.

Зокрема, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем здійснювалася належна перевірка характеру та умов виконуваних позивачем робіт у спірні періоди на предмет їх відповідності вимогам зазначеної постанови. Також відповідачем не наведено конкретних обставин або правових підстав, які б свідчили про неможливість зарахування спірних періодів до відповідного стажу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на відповідача покладається обов`язок доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, при цьому суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов`язаних, зокрема, з видобутком вугілля та інших корисних копалин.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, зокрема записи трудової книжки позивача, довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії та відомості форми РС-право, а також враховуючи відсутність з боку відповідача належного обґрунтування причин неврахування спірних періодів до стажу за постановою № 202, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо неврахування зазначених періодів роботи підлягають оцінці як такі, що вчинені без належного та достатнього обґрунтування.

При цьому суд звертає увагу, що відповідачем фактично підтверджено пільговий характер спірних періодів роботи позивача шляхом їх зарахування до стажу за Списком №1, однак не наведено документально підтверджених підстав, які б унеможливлювали врахування цих же періодів при визначенні стажу відповідно до постанови № 202.

За таких обставин, враховуючи сукупність наявних у матеріалах справи доказів, зокрема записи трудової книжки, довідки про підтвердження наявного стажу роботи та відомості форми РС-право, а також відсутність з боку відповідача належного обґрунтування причин неврахування спірних періодів до стажу, передбаченого постановою № 202, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо неврахування зазначених періодів роботи позивача до відповідного стажу.

В частині вимог щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням ст.8 Закону №345-VI з 11.02.2026, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За унормуванням ч.1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частин 4, 6 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Різниця між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого і третього частини першої, частини третьої цієї статті, та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 цього Закону, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 1 Закону №345-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

У статті 8 Закону №345-VI передбачені особливості пенсійного забезпечення. Відповідно до цієї норми мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, Законом №345-VI передбачено особливості обрахування розміру пенсії пенсіонерам-шахтарям, зокрема такий розмір встановлено у 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тобто мінімальний розмір пенсії таких осіб повинен складати не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Ці положення поширюються на працівників, зазначених у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах.

Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону №345-VI і абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 статті 26 Закону №1058-IV.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 205/8712/16-а.

З матеріалів справи видно, що загальний страховий стаж позивача складає 41 рік 4 місяці 03 днів, в тому числі, пільговий стаж на підземних роботах, з урахуванням зарахованих у цій справі періодів, більше 15 років.

З урахуванням зарахованого у цій справі пільгового стажу позивача на підземних роботах, загальний стаж позивача на підземних роботах становить більше 15 років.

З огляду на встановлені обставини є підстави для віднесення позивача до кола осіб, на яких поширюється дія Закону №345-VI, внаслідок чого він має право на обчислення пенсії за віком з урахуванням особливостей, передбачених статтею 8 Закону №345-VI, абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV щодо мінімального розміру пенсії пенсіонерам-шахтарям.

Суд зауважує, що записи трудової книжки позивача містять всю необхідну інформацію та докази для проведення перерахунку його пенсії з урахуванням ст.8 Закону № 345-VІ.

За викладених обставин, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 11.02.2026 року на підставі ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI, зарахувавши стаж з 12.11.1966 року по 04.05.1967 року на посаді підземного знімальника в маркшейдерському відділі шахти Гвардійська РУ Рози Люксембург; з 22.05.1970 року по 02.10.1972 року на посаді майстра-маркшейдера на шахті "Центральна" РУ ім. ХХ партз`їзду; з 16.10.1972 року по 15.03.1983 року на посаді підземного дільничого маркшейдера шахти "Северная" ім.Валявко, як "підземний" відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI, з урахуванням раніше проведених виплат.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно із частиною другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява є такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення нарахування пенсії, без урахування ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 11.02.2026 року на підставі ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI, зарахувавши стаж з 12.11.1966 року по 04.05.1967 року на посаді підземного знімальника в маркшейдерському відділі шахти Гвардійська РУ Рози Люксембург; з 22.05.1970 року по 02.10.1972 року на посаді майстра-маркшейдера на шахті "Центральна" РУ ім. ХХ партз`їзду; з 16.10.1972 року по 15.03.1983 року на посаді підземного дільничого маркшейдера шахти "Северная" ім.Валявко, як "підземний" відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року №345-VI, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма