Ухвала суду № 139054538, 17.08.2026, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

17 серпня 2026 року м.Харків Справа № 913/108/26

Провадження №19/913/108/26

Суддя Косенко Т.В., розглянувши матеріали

за позовом виконувача обов`язків керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області (вул. Менделєєва, буд. 65, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100)

в інтересах держави в особі

позивача-1 Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області (вул. ім. М.Грушевського, буд. 7, м. Лисичанськ, Сіверськодонецький район, Луганська область, 93100)

позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, м. Харків, 61022)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаздобич» (вул. Донця Михайла, буд. 18, кв. 23, м. Київ, 03126)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 82 496 грн 11 коп.

В С Т А Н О В И В:

Виконувач обов`язків керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області (далі прокуратура) 07.08.2026 через систему Електронний суд звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом (зареєстрований відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду 10.08.2026) в інтересах держави в особі позивача-1 Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області (далі Лисичанська МВА), позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаздобич» (далі ТОВ «Укргаздобич») про:

визнання недійсними додаткових угод від 04.01.2021 №1, від 14.01.2021 №2, від 14.01.2021 №3, від 19.01.2021 №4, від 07.05.2021 №7 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 28.12.2020 №2312/1Б, укладеного між Військово-цивільною адміністрацією міста Лисичанськ Луганської області та ТОВ «Укргаздобич»;

стягнення з ТОВ «Укргаздобич» до бюджету Лисичанської міської територіальної громади, а саме на користь Лисичанської МВА грошових коштів у сумі 82 496 грн 11 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Військово-цивільною адміністрацією міста Лисичанськ Луганської області проведено процедуру закупівлі природного газу UA-2020-11-17-003115-a (ДК 021:2015: 09120000-6 газове паливо). Замовником проведено відкриті торги. Згідно з оголошенням про закупівлю та планом закупівлі, які оприлюднені на платформі публічних закупівель, для потреб замовника у 2021 році необхідно поставити 49 664,45 м3 природного газу, очікувана вартість предмета закупівлі 488 698 грн 00 коп. Джерело фінансування закупівлі місцевий бюджет.

За результатами відкритих торгів 28.12.2020 між Військово-цивільною адміністрацією міста Лисичанськ Луганської області та ТОВ «Укргаздобич» укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) №2312/1Б, предметом якого є постачання протягом 2021 року природного газу в кількості 49 664,45 м3 на суму 315 268 грн 80 коп., ціна за 1000 м3 природного газу згідно з п. 3.2 договору складає 6 347 грн 97 коп.

У подальшому, між покупцем та постачальником укладено додаткові угоди, зокрема від 04.01.2021 №1, від 14.01.2021 №2, від 14.01.2021 №3, від 19.01.2021 №4, від 07.05.2021 №7 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 28.12.2020 №2312/1Б, укладеного між Військово-цивільною адміністрацією міста Лисичанськ Луганської області та ТОВ «Укргаздобич», внаслідок укладання яких кількість природного газу, запланована для постачання зменшена на 15 740,07 м3, порівняно з первісними умовами договору. Разом з тим, протягом трьох тижнів укладено додаткові угоди, якими ціна природного газу загалом збільшена більш як на 40% порівняно з первісними умовами договору.

Прокурор указав, що сторонами всупереч інтересів держави, без належного підтвердження підстав, в порушення норм та положень договору, укладено додаткові угоди до нього, якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару (більше ніж на 10%), що в свою чергу суперечить законодавству у сфері постачання природного газу. У зв`язку з зазначеним, просить визнати додаткові угоди від 04.01.2021 №1, від 14.01.2021 №2, від 14.01.2021 №3, від 19.01.2021 №4, від 07.05.2021 №7 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 28.12.2020 №2312/1Б, укладеного між Військово-цивільною адміністрацією міста Лисичанськ Луганської області та ТОВ «Укргаздобич» недійсними, а також стягнути з відповідача на користь позивача-1 надмірно сплачені кошти у розмірі 82 496 грн 11 коп.

Також прокурором заявлено клопотання від 07.08.2026 №50-524вих-26 про витребування доказів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2026 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру.

Законом України Про прокуратуру визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва Луганської обласної прокуратури інтересів держави в особі позивача-1 Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить з наступного.

У ст.143 Конституції України зазначено, що обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до підпунктів 1, 4 пункту а ч.1 ст.28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження зі складання схвалення та подання на розгляд відповідної ради прогнозу місцевого бюджету, складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів; здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

На підставі ч.1 ст.62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Управління об`єктом комунальної власності включає в себе адміністративні, розпорядчі та організаційні функції, зокрема, вирішення питання про фінансування потреб такої установи з метою виконання нею функцій та завдань для реалізації яких вона створена, а також контролю за раціональним, цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.

Відповідно до ч.4 ст.71 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Указом Президента України №406/2022 від 11.06.2022 «Про утворення військової адміністрацій на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області.

Судом враховано, що у відповідності до Постанови Верховної Ради України №3984-ІХ від 19.09.2024 Про перейменування окремих населених пунктів та районів, Сєвєродонецький район було перейменовано на Сіверськодонецький район.

Пунктом 3 ч.1 ст.78 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках, передбачених Законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану».

Повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених п.3 ч.1 цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації (ч. 5 ст.78 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Відповідно до ч.8 ст.4 Закону України Про правовий режим воєнного стану військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

Тобто, у зв`язку з утворенням Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області відбувся перехід повноважень у спірних правовідносинах (Лисичанської міської ради Луганської області, яка на час планування, проведення закупівлі та укладення спірного договору була уповноваженим органом у спірних правовідносинах, як власник та розпорядник коштів місцевого бюджету) до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області.

Частиною 1 ст.15 Закону України Про правовий режим воєнного стану визначено, що військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, зокрема, із складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету; управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню (п.п.5, 10 ч.2 ст.15 Закону України Про правовий режим воєнного стану).

Отже, саме Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області на цей час є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах.

У позовній заяві заявлена вимога про стягнення необґрунтовано отриманих відповідачем коштів місцевого бюджету у вигляді переплати у розмірі 82 496 грн 11 коп. та їх повернення до вказаного бюджету, головним розпорядником якого є позивач-1.

За приписами п.п.4-6 ч.7 ст.15 Закону України Про правовий режим воєнного стану начальник військової адміністрації є розпорядником бюджетних коштів; представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами; звертається до суду щодо визнання незаконними актів органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади.

На думку суду, з наведених положень законодавства випливає, що Лисичанська МВА могла самостійно звернутися до суду із позовом до відповідача з заявленими вимогами.

22.06.2026 прокурор звернувся до Лисичанської МВА з листом №50-251вих-26, у якому виклав обставини порушення інтересів держави внаслідок укладення додаткових угод до договору від 28.12.2020 №2312/1Б, запропонував самостійно вжити заходи, спрямовані на їх усунення, а також повідомити про вжиті або заплановані заходи.

У відповідь від Лисичанської МВА до Лисичанської окружної прокуратури Луганської області надійшов лист від 09.07.2026 за №2633/01-16, у якому повідомлено про те, що адміністрація не зверталась до суду з вимогами про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів.

Суд відзначає, що незважаючи на наявність у Лисичанської МВА повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом вона з моменту отримання вищезазначеного листа до Лисичанської окружної прокуратури Луганської області не вжила заходів щодо звернення з позовом до суду.

У той же час приписами ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру, про що наголосив Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, передбачено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Суд бере до уваги, що розумність строку визначається з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами прокурора, що у нього були підстави, вбачаючи порушення законодавства, вважати, що Лисичанська МВА, будучі обізнаною з такими порушеннями не вжила заходів до їх усунення з метою захисту інтересів держави.

Суд зауважує, що сам факт не звернення Лисичанської МВА з цим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними додаткових угод від 04.01.2021 №1, від 14.01.2021 №2, від 14.01.2021 №3, від 19.01.2021 №4, від 07.05.2021 №7 до договору від 28.12.2020 №2312/1Б, укладеного між Військово-цивільною адміністрацією міста Лисичанськ Луганської області та ТОВ «Укргаздобич» і стягнення 82 496 грн 11 коп.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.

Вимога щодо попереднього повідомлення Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з відповідним позовом виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 17.07.2026 №50-375вих-26.

За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем-1 не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод від 04.01.2021 №1, від 14.01.2021 №2, від 14.01.2021 №3, від 19.01.2021 №4, від 07.05.2021 №7 до договору від 28.12.2020 №2312/1Б, укладеного між Військово-цивільною адміністрацією міста Лисичанськ Луганської області та ТОВ «Укргаздобич» та стягнення 82 496 грн 11 коп., і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України Про прокуратуру.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва Луганської обласної прокуратури інтересів держави в особі позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби, з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить з наступного.

Частиною 4 ст.7 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про публічні закупівлі моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст.2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Разом з тим, згідно з пп.пп.3, 4, 9 п.4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23 Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

Відповідно до ст.28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

На думку господарського суду з наведених положень законодавства випливає, що Північно-східний офіс Держаудитслужби міг самостійно звернутися до суду з заявленими позовними вимогами.

У запиті від 22.06.2026 №50-250вих-26 про існування порушення інтересів держави внаслідок укладення додаткових угод від 04.01.2021 №1, від 14.01.2021 №2, від 14.01.2021 №3, від 19.01.2021 №4, від 07.05.2021 №7 до договору на постачання природного газу від 28.12.2020 №2312/1Б Лисичанська окружна прокуратура Луганської області запропонувала самостійно вжити заходи, спрямовані на їх усунення, а також повідомити про вжиті або заплановані заходи.

У листі від 01.07.2026 №202015-17/3097-2026 Північно-східний офіс Держаудитслужби в Луганській області повідомив, що заходів державного фінансового контролю не проводилось, підстави для звернення до суду з позовною заявою з боку офісу відсутні.

Суд зауважує, що сам факт не звернення Північно-східного офісу Держаудитслужби з заявленим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними додаткових угод від 04.01.2021 №1, від 14.01.2021 №2, від 14.01.2021 №3, від 19.01.2021 №4, від 07.05.2021 №7 до договору на постачання природного газу від 28.12.2020 №2312/1Б.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.

Вимога щодо попереднього повідомлення Північно-східного офісу Держаудитслужби про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з відповідним позовом виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 17.07.2026 №50-374вих-26.

За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем-2 не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод від 04.01.2021 №1, від 14.01.2021 №2, від 14.01.2021 №3, від 19.01.2021 №4, від 07.05.2021 №7 до договору від 28.12.2020 №2312/1Б, укладеного між Військово-цивільною адміністрацією міста Лисичанськ Луганської області та ТОВ «Укргаздобич» та стягнення 82 496 грн 11 коп., і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України Про прокуратуру.

За змістом абз.2 ч.3 ст.12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, суд вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Частиною 8 ст.165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Вирішуючи клопотання заявника від 07.08.2026 №50-524вих-26 про витребування доказів, суд виходить з наступного.

Як вбачається в поданому клопотанні прокурор просить витребувати у ТОВ «Укргаздобич» належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі природного газу за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 28.12.2020 №2312/1Б, укладеним між вказаним підприємством та Військово-цивільною адміністрацією міста Лисичанськ Луганської області, а саме від 03.02.2021 №0000-000034, від 03.02.2021 №0000-000035, від 03.02.2021 №0000-000036, від 03.02.2021 №0000-000037, від 23.03.2021 №0000-000139, від 09.04.2021 №0000-000273 та рахунки на оплату за вказаним договором.

Прокурор зазначив, що вказані акти приймання-передачі природного газу є доказами, які підтверджують позовні вимоги, але самостійне їх подання заявником є неможливим.

Лисичанська окружна прокуратура зверталась до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області із листом від 22.06.2026 №50-251ВИХ-26, як правонаступника сторони договору, в якому серед іншого просила надати документи, у тому числі акти приймання-передачі природного газу, рахунків на оплату однак у відповідь надано лист від 09.07.2026 №2633/01-16, де зазначено, що вказані документи залишились на тимчасово окупованій території.

Прокурор зазначає, що у органу прокуратури в силу положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру» відсутні повноваження щодо витребування такої інформації та документів у постачальника природного газу. Разом з тим, вказані докази знаходяться у ТОВ «Укргаздобич», оскільки вказане підприємство є стороною договору, а також підписантом вказаних актів. У тому числі договором передбачено, що підписані акти повертаються саме постачальнику.

Тому з метою отримання інформації щодо кількості поставленого природного газу за договором, у тому числі дослідження актів приймання-передачі між сторонами або рахунків, доцільним є витребування доказів у ТОВ «Укргаздобич», зокрема актів від 03.02.2021 №0000-000034, від 03.02.2021 №0000-000035, від 03.02.2021 №0000-000036, від 03.02.2021 №0000-000037, від 23.03.2021 №0000-000139, від 09.04.2021 №0000-000273.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Ураховуючи вищезазначене суд уважає вказане клопотання обґрунтованим та задовольняє його.

Керуючись ст.ст.12, 53, 81, 120, 121, 165, 176, 179, 177, 181, 182, 232 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Підтвердити підстави представництва виконувача обов`язків керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача-1 Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби, з заявленими позовними вимогами до відповідача ТОВ «Укргаздобич».

2. Прийняти позовну заяву прокурора від 07.08.2026 №50-52 вих-26 до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

4. Підготовче засідання призначити на 14 вересня 2026 року о 10 год. 00 хв.

5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: просп. Науки, буд. 5, м. Харків, у залі судових засідань №204.

6. Явку прокурора, представників сторін визнати необов`язковою.

7. Встановити позивачам та відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У випадку подання сторонами відзиву подати суду докази його надіслання (надання) іншим учасникам справи з усіма додатками.

8. Клопотання виконувача обов`язків керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області від 07.08.2026 №50-524вих-26 про витребування доказів задовольнити.

9. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаздобич» (вул. Донця Михайла, буд. 18, кв. 23, м. Київ, 03126, ідентифікаційний код 41055889) належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 28.12.2020 №2312/1Б, укладеним між ТОВ «Укргаздобич» та Військово-цивільною адміністрацією міста Лисичанськ Луганської області, а саме: від 03.02.2021 №0000-000034, від 03.02.2021 №0000-000035, від 03.02.2021 №0000-000036, від 03.02.2021 №0000-000037, від 23.03.2021 №0000-000139, від 09.04.2021 №0000-000273 та рахунки на оплату за вказаним договором.

10. Довести до відома Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаздобич» (вул. Донця Михайла, буд. 18, кв. 23, м. Київ, 03126, ідентифікаційний код 41055889), що відповідно до ч.ч.6-9 ст.81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.134 ГПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Відповідно до ст.135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення їх права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та п.п.45-50 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

12. Звернути увагу відповідача, що він повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (ч.3 ст.80 ГПК України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (відповідно до ст.178 ГПК України).

13. Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно п.5.26 Національного стандарту України Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163-2020) відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

14. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов`язки, передбачені ст.46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч.2, 3, 5 ст.46 ГПК України).

15. Звернути увагу учасників справи, що при визначенні строків отримання ними процесуальних документів від суду та від інших учасників справи, з метою недопущення зловживанням процесуальними правами, судом враховуються Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 17.08.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.

Суддя Тетяна КОСЕНКО